Кримінальний процес

Криміна́льний проце́с (також Кримінальне провадження) — це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді і суду з розкриття злочинів, викриття й покарання винних та недопущення покарання невинних, а також система правовідносин, що виникають у перебігу цієї діяльності вказаних органів один з одним, а також з громадянами, посадовими особами, установами, підприємствами, громадськими об'єднаннями й трудовими колективами, які залучаються до сфери кримінально-процесуальної діяльності^[1].

Поняття «Кримінальний процес» вживається також для позначення відповідної науки і навчальної дисципліни. Галузь права, що регулює порядок здійснення кримінального провадження, називається кримінально-процесуальним правом.

Існує дві історичні форми кримінального процесу:

Докладніше: Історія кримінального слідства

Законодавче регулювання кримінального процесу ред.

Докладніше: Кримінально-процесуальне право#Джерела кримінально-процесуального права

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України^[2].

Завдання кримінального провадження ред.

Завданнями кримінального провадження є:

захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень;
охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження;
забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура^[3].

Загальні засади кримінального провадження ред.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

верховенство права;
законність;
рівність перед законом і судом;
повага до людської гідності;
забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
недоторканність житла чи іншого володіння особи;
таємниця спілкування;
невтручання у приватне життя;
недоторканність права власності;
презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;
свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
забезпечення права на захист;
доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень;
змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
безпосередність дослідження показань, речей і документів;
забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
публічність;
диспозитивність;
гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;
розумність строків;
мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Учасники кримінального провадження ред.

Учасники кримінального провадження — це особи, що беруть у ньому участь і володіють передбаченими законом процесуальними правами та обов'язками. Ними є:

сторони кримінального провадження:
- з боку обвинувачення:
  - слідчий,
  - керівник органу досудового розслідування,
  - прокурор, а також
  - потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК;
- з боку захисту:
  - підозрюваний,
  - обвинувачений (підсудний),
  - засуджений,
  - виправданий,
  - особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування,
  - їхні захисники та законні представники;
потерпілий, його представник та законний представник,
цивільний позивач, його представник та законний представник,
цивільний відповідач та його представник,
особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію),
заявник,
свідок та його адвокат,
понятий,
заставодавець,
перекладач,
експерт,
спеціаліст,
секретар судового засідання,
судовий розпорядник^[4].

Стадії кримінального провадження ред.

Стадії є відносно відокремленими частинами кримінального процесу. Будучи самостійними, вони водночас перебувають у зв'язку з іншими стадіями, утворюючи єдину систему.

1. Досудове розслідування

Внесення відомостей до ЄРДР — Повідомлення про підозру — Слідчі дії — Закінчення досудового розслідування

2. Судове провадження у першій інстанції

Підготовче провадження — Судовий розгляд — Винесення судового рішення

3. Судове провадження з перегляду судових рішень

Провадження в суді апеляційної інстанції — Провадження в суді касаційної інстанції — Провадження за нововиявленими обставинами^[5]

4. Виконання судових рішень.

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес України: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — 536 с.
↑ Стаття 1 КПК. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012.
↑ Стаття 2 КПК. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012.
↑ Стаття 3 КПК. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012.
↑ Стадію провадження за нововиявленими обставинами прийнято називати виключною тому, що кримінальна справа перебуває в ній в особливій, виключній ситуації, коли переглядається законність та обґрунтованість вироку, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили. Відбувається перегляд вироку, що виконується.

Джерела ред.

- Кримінальний процес: підручник / За заг. ред. В. В. Коваленка, Л. Д. Удалової, Д. П. Письменного. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 544 с.
- Кримінальний процес України: навч. посіб. / В. Л. Ортинський, О. М. Гумін, В. С. Канцір та ін. ; за ред. В. С. Канціра ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 356 с. — Режим доступу: . — Бібліогр. в кінці тем. — ISBN 978-617-607-801-2
- Кримінальний процес: підручник / Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, А. Р. Туманянц та ін.; За ред. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. – Х.: Право, 2013. – 824 с.
- Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України. Вид. 15-те, доповн. і перероб. К.: Правова Єдність, 2018. 854 с.
- Тертишник В. М. Правнича допомога та захист у кримінальному процесі: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., академіка НАН України Ю. С. Шемшученко. Київ: Алерта, 2018. 480 с.
- Тертишник В. М. Кримінальний процес України. Загальна частина: підручник. Академічне видання. – Підручник. / В. М. Тертишник. – Київ: Алерта, 2014. – 440 с.
- Тертишник В. М. Кримінальний процес України. Особлива частина: підручник. Академічне видання. – Підручник. / В. М. Тертишник. – Київ: Алерта, 2014. – 420 с.
- Уваров В. Г. Застосування практики Європейського Суду з прав людини та норм міжнародно-правових актів в удосконаленні кримінального судочинства України: монографія / В. Г. Уваров; за заг. ред. доктора юрид. наук В. М. Тертишника. – Дніпропетровськ. – 2012. – 268 с.

Докладніше: Кримінально-процесуальне право#Джерела

Посилання ред.

Змішаний кримінальний процес [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
Кримінальний процес [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
Об'єднання кримінальних справ [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
Обвинувальний кримінальний процес [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
Обставини, що виключають провадження в кримінальній справі [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія
Ознайомлення з матеріалами справи [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
Особливий порядок провадження в кримінальному процесі [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія
Лекції з кримінального процесу [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Кримінальне провадження // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.

[1] Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес України: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — 536 с.

[2] Стаття 1 КПК. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012.

[3] Стаття 2 КПК. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012.

[4] Стаття 3 КПК. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012.

[5] Стадію провадження за нововиявленими обставинами прийнято називати виключною тому, що кримінальна справа перебуває в ній в особливій, виключній ситуації, коли переглядається законність та обґрунтованість вироку, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили. Відбувається перегляд вироку, що виконується.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]