Крикунов Ігор Миколайович
Ігор Миколайович Крикунов (24 червня 1953 — 11 травня 2021[1]) — український режисер, актор театру і кіно, педагог, громадський діяч та народний артист України ромського походження.
| Ігор Крикунов | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 24 червня 1953 | |||
| Помер | 11 травня 2021 (67 років) | |||
| Національність | ром | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | режисер, актор театру і кіно, педагог, громадський діяч | |||
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна | |||
| Дружина | Крикунова Людмила Аркадіївна | |||
| Провідні ролі | Василь («Циганка Аза») | |||
| IMDb | ID 1085837 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 Орден Миколи Чудотворця Орден «Циганська зірка» | ||||
|
| ||||
Життєпис ред.
Закінчив Щукінське училище. Творчу діяльність розпочав в московському циганському театрі «Ромен». Протягом 13 років був провідним актором. На його рахунку — десятки зіграних в театрі ролей.
Славу і популярність кіноактора принесла йому головна роль у фільмі «Циганка Аза». Всього на рахунку Ігоря Крикунова ролі в 14-ти музичних, телевізійних і художніх фільмах.
На початку 1980-х років Ігор Крикунов переїжджає до Києва. Спочатку працював у музично-драматичному театрі «На Подолі», а у 1993 р. створив Київський циганський театр «Романс». Є його незмінним керівником.
У театрі працюють 25 осіб, з них 18 — артистів. При театрі діє дитяча студія «Амалята» для дітей від 6 до 18 років.
У 2000 році з ініціативи Ігоря Крикунова в столиці України вперше відбувся Міжнародний циганський фестиваль мистецтв «Амала» («Друзі»).
У 2008 році він написав музику до українського фільму «Куплю друга».
Призи та нагороди ред.
- У 2000 році комітетом Міжнародних премій Ігорю Крикунову вручено Орден Миколи Чудотворця «За примноження добра на землі».
- У 2003 році він стає Першим володарем Ордена «Циганська зірка», який заснований національним культурним об'єднанням «Амала» і вручається за особистий внесок у згуртування, допомогу і розвиток циганського народу.
- Заслужений артист України (1996)..
- Народний артист України (2007).
- Почесний громадянин Новосанжарщини.[2]
Родина ред.
Дружина Людмила — заслужена артистка України, донька відомої циганської співачки Жанни Карпенко, прими київського циганського театру «Романс». Донька теж працює в цьому театрі. Син — підприємець.[3]
Фільмографія ред.
Кіно ред.
- 1987: Циганка Аза — Василь (головна роль)
- 1989: Чардаш Монті (чеськ. Montiho čardáš) — Бого
- 1991: Бухта смерті — Романс
- 1994: Афганець 2
- 1998: Бери шинель...
- 2008: Куплю друга — Ромка
- 2021: Скажене весілля 3 — батько нареченої
Телебачення ред.
- 1984: Два гусари
- 1988: Гулящі люди — епізод
- 1989: Гори димлять — Дмитро, циган
- 1989: Назар Стодоля — Гнат Карий (телеспектакль)
- 2005: Золоті хлопці — (епізод)
- 2006: Дев'ять життів Нестора Махна — (епізод)
- 2009: Вагома підстава для вбивства — (епізод)
- 2019: У неділю зранку зілля копала — Янош
- 2020: Акушерка — (епізод)
Примітки ред.
- ↑ Через коронавірус помер найвідоміший український актор ромського походження. Glavcom (українською) . 11 травня 2021. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Новосанжарської районної ради. Книга пошани районної ради. Архів оригіналу за 23 жовтня 2011. Процитовано 18 січня 2012.
- ↑ [[Країна (журнал)|Журнал «Країна» № 17 за 23.04.2010]
Джерела ред.
- Офіційний сайт театру «Романс»
- Пішов з життя керівник столичного театру «Романс» [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 11.5.2021
Посилання ред.
- COVID-19 забрав життя народного артиста України Ігоря Крикунова [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.]// День, 11.5.2021
- КИНО-ТЕАТР.ru [Архівовано 23 серпня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Василь Буколик. Ігореві Крикунову [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Актор Ігор Крикунов — керівник циганського театру «Романс». «Без цензури», Наталя Дмитренко, 14 вересня 2006 [Архівовано 30 квітня 2015 у Wayback Machine.](укр.)
- «Наречену викрав на Бессарабці» Інтерв'ю з Ігорем Кикуновим та його дружиною, «Як справи — Київ», № 88 (17499), 18 травня 2005 року [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.](укр.)