Крейсерська війна

військові дії з метою зриву постачання противника

Крейсерська війна, торговельне рейдерство (англ. commerce raiding, фр. guerre de course — «війна погоні»; нім. Handelskrieg — «торгова війна») — це форма морської війни, спрямованої на порушення комунікацій противника у відкритому морі насамперед шляхом нападу на його торгові судна, а не на бойові кораблі чи шляхом встановлення морської блокади.[1] Історично інструментами такої війни були менші за основні кораблі крейсери, як спеціально побудовані, так і переобладнанні з торгових суден. У світових війнах 20 століття основним інструментом крейсерської війни стали підводні човни.

Оскільки крейсерська війна дозволяла уникати прямого зіткнення з переважаючими силами противника, це одна з військово-морських стратегій, доступних для слабшої сторони під час війни на морі.

Корсарство ред.

Історично першим типом крейсерської війни стало використання корсарів. Англійські та голландські корсари атакували іспанські кораблі, що доставляли товари у метрополію ще в 16-му столітті. Команда, власники судна — корсара, а також монарх отримували фінансову вигоду від продажу захоплених кораблів або товарів з них («призи»).

Друга Світова війна ред.

Крейсерську війну міг використовувати і сильніший противник у протистоянні. У Тихому океані ВМС США діяли як проти японського торгового судноплавства, так і проти з'єднань японського імператорського флоту. Основна частина японського торгового морського флоту була потоплена американськими підводними човнами. До кінця війни лише 12 % довоєнного торгового тоннажу Японії було ще на плаву[2].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Norman Friedman (2001). Seapower as Strategy: Navies and National Interests. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-291-9. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2020.
  2. George W. Baer (1996). One Hundred Years of Sea Power. Stanford University Press. ISBN 0-8047-2794-5. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 2 січня 2020.