Кратеропа сіролоба
| Кратеропа сіролоба | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Argya subrufa (Jerdon, 1839) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdoides subrufus Layardia subrufa Timalia subrufa Turdoides subrufa Timalia poecilorhyncha | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кратеро́па сіролоба[2] (Argya subrufa) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Ендемік Індії[3][4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 25-26 см. Довжина крила становить 8,7–9 см, довжина хвоста 11–11,5 см. Верхня частина тіла темно-оливкова, лоб сірий. Крила рудуваті. Пера на лобі мають чорні стрижні. Очі білуваті або жовті. Від дзьоба до очей ідуть темні смуги. Нижня частина тілу руда, горло і живіт світліші[5][6].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[7]
Поширення і екологія ред.
Сіролобі кратеропи поширені в Західних Гатах і горах Нілґірі. Вони живуть у вологих тропічних лісах, чагарникових заростях, на луках і пасовищах. Зустрічаються на висоті від 825 до 1220 м над рівнем моря. Живляться комахами і ягодами. Сезон розмноження триває з лютого до листопада. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві. В кладці від 2 до 4 (переважно 3) яйця темно-синього кольору.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Argya subrufa. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Baker, EC Stuart (1922). Fauna of British India. Birds. Volume 1. Taylor and Francis, London. с. 201—202.
- ↑ Ripley,SD (1953). Notes on Indian birds. V. Postilla. 17: 1—4.
- ↑ Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South of Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 444—445.
- ↑ Ali S; SD Ripley (1996). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 6 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 222—224.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |