Кратенко Іван Маркович

Іван Маркович Кратенко (24 листопада 1907(19071124), село Іванівка, тепер Луганської області — 19 лютого 1993, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч вугільної промисловості, гірничий інженер, голова Ради народного господарства Тульського економічного адміністративного району. Депутат Верховної ради СРСР 2-го, 4—6-го скликань.

Кратенко Іван Маркович
Народився 24 листопада 1907(1907-11-24)
Луганська область
Помер 19 лютого 1993(1993-02-19) (85 років)
Москва, Росія
Поховання Хованський цвинтар
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність інженер, політик
Alma mater Московський політехнічний університетd
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» знак «Шахтарська слава» I ступеня знак «Шахтарська слава» II ступеня знак «Шахтарська слава» III ступеня
Ленінська премія

Біографія ред.

Трудову діяльність розпочав у 1925 році прибиральником породи в шахті, потім працював прохідником та бурильником. З 1929 року — економіст на шахті.

У 1933 році закінчив Краснолуцький гірничий технікум.

Працював начальником дільниці, головним інженером шахти, начальником технічного відділу комбінату «Ворошиловградвугілля», завідувачем шахти 1-біс «Криворізька» міста Серго Ворошиловградської області.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З липня 1941 року служив у Червоній армії. У січні 1942 року демобілізований як фахівець-гірник. Призначений керуючий тресту «Ворошиловградвугілля», одночасно начальником укріпленого прифронтового району.

У 1942—1943 роках — керуючий тресту «Кізелвугілля» Молотовської області РРФСР.

У 1943—1948 роках — начальник комбінату «Молотоввугілля» Молотовської області РРФСР.

У січні 1948 — листопаді 1953 року — заступник міністра вугільної промисловості СРСР.

У 1954—1957 роках — начальник комбінату «Тулавугілля» Тульської області РРФСР.

У 1956 році закінчив Всесоюзний заочний політехнічний інститут у Москві.

У травні 1957 — вересні 1962 року — голова Ради народного господарства Тульського економічного адміністративного району.

У 1962—1965 роках — заступник голови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з паливної промисловості. У 1965—1974 роках — заступник голови Державного комітету з паливної промисловості при Держплані СРСР.

З 1974 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 19 лютого 1993 року. Похований на Хованському цвинтарі у Москві.

Нагороди та відзнаки ред.

Джерела ред.

Примітки ред.