Вікіпедія

Красовський Олексій Андрійович

живописець, графік, колекціонер старожитностей і творів мистецтва

Олексі́й Андрі́йович Красо́вський — український живописець, графік, колекціонер старожитностей і творів мистецтва.

Красовський Олексій Андрійович
Народився 1884(1884)
с. Куличка, Лебединський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер ? (після 1920)
Угорщина
Країна  Російська імперія
Діяльність художник, графік, колекціонер мистецтва
Alma mater Московське училище живопису, скульптури та зодчества
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Красовський.

Народився в 1884 році в селі Куличка Лебединського повіту (нині Сумська область). Помер в Угорщині (?).

Життєопис ред.

Олексій Красовський належав до заможного поміщицького роду Лебединського повіту.

В 1905—1910 роках навчався у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1910; викл. К. Коровін, В. Сєров).[1] Під час навчання товаришував з Робертом Фальком, який неодноразово навідував Красовського у його маєтку в селі Куличка. У будинку бували й інші імениті художники. За життя Олексій Красовський був популярний, часто влаштовував виставки.

Продовжив навчання у Великій Британії.

Творчість ред.

Красовський як художник сформувався між двома революціями, і всі відомі його твори виконані в цей період.

Характерною рисою художнього життя цьго періоду було створення нових мистецьких об'єднань і товариств. У квітні 1912 року було затверджено статут нового об'єднання художників у Москві під назвою «Свободное искусство». Виставки, організовані новим об'єднанням отримали назву «Современная живопись».

В 1912 році відкрилась перша з них. У ній брав участь і О. Красовський. На суд глядачів художник експонував тринадцять творів. Знайомство із Р. Фальком та захоплення західним мистецтвом знайшли відображення у творах художника. Відтворював різні години доби, схід і захід сонця, пори року.

Твори ред.

«Куличанський етюд» — 1910-ті роки.

«Зима», «Уночі», «Ранок», «День», «Вечір», «Море. Контрабандисти», «Світлячки та дзвіночки»; усі — поч. 20 ст.;

«Старий став», «Пейзаж із вершником», «Міський пейзаж» — 1911 рік.

Серед експонантів виставки були імена відомих художників.

В 1914 році у Москві брав участь у виставці «Художники — товаришам — воїнам», де експонувалась його робота «Осінь».

Зібрав велику колекцію килимів, ікон, одягу, меблів, стародруків.

В 1917 році садиба художника в селі Кулички була розгромлена, в 1918 році створено комуну, яку очолив Х.Фролов. Все майно Красовських, включаючи й мистецькі твори, які попали до Лебединського історико-краєзнавчого музею націоналізовано. На першій виставці української старовини, яка відбулась влітку 1918 року в Лебедині, з колекції Красовського було представлено 132 предмети народного побуту.

В 1919 році сім'я Красовських, зокрема й сам художник переїхала до Харкова, а потім емігрували.

Під час революційних подій зник не тільки сам художник, а й майже всі його роботи. Дивом вціліла лиш одна живописна робота та 23 пастелі, які зберігаються в Лебединському міському художньому музеї ім. Б. К. Руднєва.[2]

Дослідження життя і творчості художника з Лебединщини тривають. За деякими відомостями, художник Олексій Андрійович Красовський помер в Угорщині.

Примітки ред.

  1. ↑ Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. Суми: "АС-МЕДІА" СДУ. 2003. с. 230. ISBN 966-95848-1-7.
  2. ↑ Лебединський міський художній музей ім.Б.К.Руднєва. Суми: ПВП "Видавничий будинок "Елада". 2018. с. 84—85. ISBN 978-617-7741-00-7.

Джерела ред.

  • ЕСУ [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Красовський О. А. // Мистецтво України: біографічний довідник / за ред. А. В. Кудрицького,—К.,1997.— С.333.
  • Лебединський міський художній музей ім. Б. К. Руднєва — 100 років історії (1918—2018). — Суми, ПВП «Еллада», 2018.— С. 84— 85.
  • Побожій С. І. «Бубновий валет» і Сумщина. — Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. — С.35,36,41,45–49.
  • Побожій С. Образотворчий романтизм і театральний символізм у творчості Олексія Красовського // Побожій С. І. Мистецтвознавчі нариси: монографія / С. І. Побожій.— Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2013 — С. 224—269.
  • Побожій С. Олексій Красовський. Художник і колекціонер // Побожій С. І. Забуті художники і Сумщина: Монографія / С. І. Побожій.—Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008 — С. 64 -87.
  • Побожій С. Лебединський художній музей у світлі столітнього ювілею та деяких проблем українського мистецтвознавства // Образотворче мистецтво. —2019.— № 2 (107). —С. 94–99.
  • Побожій С. Творчість О. Красовського в культурному контексті епохи // Художник у провінції: мат. міжнарод. наук. конф. / за ред. Л. К. Федевич.— Суми: Університетська книга, 2009.—С.133—143.—ISBN 978-966-680-453-5[1]
  • Рудь А. Таємничі пастелі Красовського // Будівник комунізму. 1990, 27 верес
  • Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. —600 с. — ISBN 966-95848-1-7.
  • Кравченко В. Першовитоки історії Лебединського художнього музею // Художній музей: Минуле та сучасність. Матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю заснування Сумського художнього музею ім. Никонора Онацького.— Суми: ДОУНБ ім. Н. К. Крупської, 2001.— С.57—59.
  • Художньо–мистецька спадщина Сумщини. Пошуки, розвідки, дослідження до довідкового збірника.– К.,"Хрещатик", 2007.–С.113. — ISBN 966-581-344-8

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Побожій, Сергій (2009). Побожій С. Творчість О. Красовського в культурному контексті епохи // Художник у провінції : мат. міжнарод. наук. конф. / за ред. Л. К.Федевич.— Суми : Університетська книга, 2009.—С.133—143.—ISBN 978-966-680-453-5. Суми: Університетська книга. с. 133—143. ISBN ISBN 978-966-680-453-5. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)


  Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Красовський_Олексій_Андрійович&oldid=42258935