Красносільська сільська рада (Лугинський район)

Красносільська сільська рада
Основні дані
Країна	СРСР— УРСР
Область	Коростенська округа; Волинська округа; Київська область; Житомирська область
Район	Лугинський район
Адм. центр	с. Красносілка
Утворена	25 січня 1926 року
Ліквідована	11 серпня 1954 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення	844 (1931)
Населені пункти	2 (1946)
Контактні дані
Адреса	с. Красносілка, Лугинський р-н, Житомирська обл., Українська РСР

Красносільська сільська рада (до 1946 року — Бобрицька німецька сільська рада, Колоно-Бобричівська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Лугинському районі Коростенської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Красносілка.

У Вікіпедії є статті про інші ради з назвою: Красносільська сільська рада.

Населені пункти

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

с. Красносілка
с. Осни

Населення

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 844 особи^[1].

Історія та адміністративний устрій

Створена 25 січня 1926 року, як Бобрицька німецька національна сільська рада, в колонії Бобричі Бобрицької української сільської ради Лугинського району Коростенської округи. Станом на 17 грудня 1926 року в підпорядкуванні ради числиться хутір Чиста Лужа, станом на 1 жовтня 1941 року — х. Осни; х. Чиста Лужа не значиться на обліку населених пунктів. 7 червня 1946 року сільську раду перейменовано в Красносільську через перейменування центру ради в с. Красносілка^[2].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Лугинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Красносілка та х. Осни^[3].

Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію та населені пункти приєднано до складу Бобрицької сільської ради Лугинського району Житомирської області^[2].

Примітки

↑ Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920-1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 72. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 27 серпня 2022.
↑ ^а ^б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 157, 495, 550. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 27 серпня 2022.
↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 176. Процитовано 27 серпня 2022.

[Національні-1] Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920-1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 72. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 27 серпня 2022.

[Довідник-2] а ^б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 157, 495, 550. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 27 серпня 2022.

[3] Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 176. Процитовано 27 серпня 2022.

[1]

[2]

[3]