Кравченко Ігор Євгенович
український письменник, літературний критик
Ігор Євгенович Кравченко (нар. 9 квітня 1947, Київ) — український письменник, прозаїк, літературний критик; член Спілки письменників України з 1976 року. Син Євгена, брат Андрія Кравченків.
| Кравченко Ігор Євгенович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
9 квітня 1947 (77 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Діяльність | письменник, літературний критик | |||
| Alma mater | ОДУ ім. І. І. Мечникова (1970) | |||
| Заклад | Літературна Україна, Радянський письменник, Спілка радянських письменників України, Вітчизна і Український центр культурних досліджень | |||
| Членство | Спілка радянських письменників України | |||
| Батько | Кравченко Євген Сергійович | |||
| Брати, сестри | Кравченко Андрій Євгенович | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Закінчив Одеський університет (1970).
Працював:
- 1971–74 рр. — у редакції газети «Літературна Україна», Київ;
- 1974–76 рр. — у видавництві «Радянський письменник», Київ;
- 1976–79 рр. — референтом апарату СПУ, Київ;
- 1979–83 рр. — завідувач редакції критики журналу «Вітчизна», Київ;
- 1995—2003 рр. — старший науковий співробітник Українського центру культурних досліджень, Київ.
Творчий доробок ред.
Збірки літературно-критичних статей «Іти верхів'ям» (1981) і «Погляд у майбутнє» (1986; обидві — Київ).
Основні твори
Солдатський острів: Повість. 1977; Чигир-трава: Есе. 1981; Коралові краплі після дощу: Повісті. 1986; Переселенці: Роман. 1988 (усі — Київ).
Література ред.
- Панченко В. Мистецтво життєтворення // Прапор. 1982. № 6;
- Стрельбицький М. Діти Тарасові, діти Ликерині // Київ. 1985. № 4;
- Панченко В. Де заховане «золоте руно»? // Панченко В. Віч-на-віч з епохою. К., 1987.