Кочечум
| Кочечум | |
|---|---|
 | |
| 64°15′57″ пн. ш. 100°11′44″ сх. д. / 64.2661111100277793° пн. ш. 100.19555556002778474° сх. д. | |
| Витік | плато Путорана[1] |
| • координати | 67°58′24″ пн. ш. 97°14′24″ сх. д. / 67.97333° пн. ш. 97.24000° сх. д. |
| • висота, м | 960 м[1] |
| Гирло | річка Нижня Тунгуска (за 871 км від гирла), Тура[2] |
| • координати | 64°15′58″ пн. ш. 100°11′44″ сх. д. / 64.26611° пн. ш. 100.19556° сх. д. |
| • висота, м | 126 м[2] |
| Похил, м/км | 1,14 м/км |
| Басейн | Нижня Тунгуска → Єнісей → Карське море → Північний Льодовитий океан |
| Країни: |
 Росія• Красноярський край |
| Прирічкові країни: |
Росія • Красноярський край |
| Регіон | Красноярський край |
| Довжина | 733 км[3][4] |
| Площа басейну: | 96 400 км²[3][4] |
| Середньорічний стік | ≈600 м³/с (у гирлі)[5] |
| Притоки: |
• ліві: Корвунчана, Туру; • праві: Ембенчиме, Тембенчи |
 | |
Кочечум (рос. Кочечум, Кочечумо) — річка в Азії, на півночі Східного Сибіру у Евенкійському районі Красноярського краю Росії. Права, найбільша притока річки Нижня Тунгуска, належить до водного басейну Єнісею.
Географія ред.
Річка бере свій початок на південній околиці плато Путорана, на південно-західних схилах вершини 1155 м, на висоті 960 м над рівнем моря[1]. Тече, в основному, на південь — південний схід. Після впадіння лівої притоки Туру, круто повертає на захід, а перед впадінням правої притоки Тембенчи — повертає на південь і впадає у Нижню Тунгуску поряд з селищем Тура, на висоті 126 м над рівнем моря[2]. Протікає територією плато Сиверма. Довжина річки 733 км, площа басейну 96 400 км². Повне падіння рівня русла становить 834 м, що відповідає середньому похилу — 1,14 м/км. Середньорічний стік у гирлі — близько 600 м³/с. Швидкість течії доволі висока, і практично на всій довжині водотоку коливається від 0,7 до 1,0 м/с. Ширина русла у верхній течії доходить до 55-77 м, місцями до 100 м, при глибині до 0,9-1,8 м, в середній течії — до 92-140 м, при глибині — 1,0-2,2 м; в нижній течії ширина доходить до 212—380 м, при глибині — до 1,8-2,5 м[6].
Живлення річки дощове та снігове, підземне живлення несуттєве через розташування водозбору в районі суцільної багаторічної мерзлоти[7]. Верхня частина басейну розташована у кліматичній зоні лісотундри. Замерзає у жовтні, розкривається в кінці травня — початку червня.
Притоки ред.
Річка Кочечум приймає понад шість десятків приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 14 (від витоку до гирла):[8][9]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну, (км²) | Відстань від гирла Кочечум, (км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| ліві притоки | ||||
| Дагалдин | 58 | 640 | 664 | |
| Агиткан (Правий Агиткан) | 63 | 1080 | 534 | |
| Верхній Анакит | 98 | 435 | ||
| Верхня Майгунгда | 71 | 336 | ||
| Корвунчана | 228 | 10400 | 229 | |
| Туру | 365 | 19500 | 163 | |
| Унтуун | 89 | 950 | 131 | |
| Юктелі (Права Юктелі) | 69 | 680 | 103 | |
| праві притоки | ||||
| Ягталі | 169 | 3240 | 497 | |
| Ембенчиме (Ембенчие) | 352 | 14500 | 255 | |
| Гутконгда | 164 | 2250 | 244 | |
| Сенгачангда | 123 | 2300 | 209 | |
| Тембенчи | 571 | 21600 | 60 | 252 (89 км)[10] |
| Кондакан | 142 | 2550 | 36 | |
Населенні пункти ред.
Береги річки практично незаселені. Чи не єдиний жилий населений пункт, який розташований на її берегах — це селище Тура, яке лежить у місці впадіння Кочечуму в Нижню Тунгуску[6].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Аркуш карти Q-47-I,II оз. Хакома. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1986 р. (рос.), квадрат: 24х40
- ↑ а б в Аркуш карти Q-47-XXXV,XXXVI Тура. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1983 р. (рос.), квадрат: 56х28
- ↑ а б Річка Кочечум / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ а б Річка Кочечум // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Плато Путорана [Архівовано 2012-03-03 у Wayback Machine.], Студенческий туристский клуб «Фортис» (рос.)
- ↑ а б Maps for the world / Карти всього світу [Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Фізична географія Росії [Архівовано 12 серпня 2011 у Wayback Machine.], Частина 2, стор.151 (рос.)
- ↑ Дані державного водного реєстру Російської Федерації [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Валідатор водних об'єктів річки Кочечум. [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] Процитовано: 2015-12-13 (рос.)
- ↑ Річка Тембенчи // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання ред.
- Річка Кочечум // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Кочечум / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Фото річки Кочечум на Panoramio.com (від витоку до гирла): [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10]
- Maps for the world / Карти всього світу (рос.)