Кочетков Дмитро Олександрович
Дмитро Олександрович Кочетков — альпініст та військовий медик, старший солдат окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
| Дмитро Кочетков Кочетков Дмитро Олександрович | |
|---|---|
 Старший солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
28 серпня 1979 смт Буди, Харківська область, Українська РСР, СРСР |
| Смерть |
19 квітня 2022 (42 роки) м. Маріуполь Донецької області (загинув у ході російського вторгнення в Україну 2022 року) |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Псевдо | «Дейдж» |
| Військова служба | |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 МВС України |
| Рід військ |
 Національна гвардія |
| Формування |
 Полк «Азов» |
| Війни / битви | Російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис ред.
Дмитро Кочетков народився 28 серпня 1979 року в селищі Буди на ХарківщиніПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>[1][2][3]. Жив та навчався в місті Харків в школі N54. Після школи навчався в Харківському автотранспортному технікумі.
Захоплювався альпінізмом з юних років. Піднявся на багато гірських вершин. Бував в горах Грузії, Киргізії, Кавказу, Казахстану та України. Пізніше, після тяжкої травми, став також бігати марафони.
Починаючи з 2014 року допомагав полку Азов визволяти Маріуполь. Спершу як волонтер, а з 2015 року на постійній основі.
З моменту початку повномасштабної війни Росії проти України захищав Маріуполь, займався евакуацією поранених та загиблих побратимів під обстрілами загарбників.
Мав народу Орден "За мужність" 3 ступеня за особисту мужність.
Загинув 19 квітня 2022 року на Азовсталі від пулі снайпера при виконанні бойового завдання, прикрив собою побратима.
Посмертно нагороджений орденом "За мужність" 2 степеня. Має численні нагороді як за заслуги в спорті, так і за участь в бойових діях при захисті Батьківщини.
Нагороди ред.
- Орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
- Орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку[5].
Примітки ред.
- ↑ Під час оборони "Азовсталі" загинув харківський альпініст. https://2day.kh.ua (укр.). 6 травня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
- ↑ Наумов, Алексей (6 травня 2022). Защищая Мариуполь, погиб харьковский альпинист. https://www.objectiv.tv (укр.). Процитовано 22 грудня 2022.
- ↑ Під час оборони «Азовсталі» загинув харківський альпініст [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.]
У боях за Маріуполь загинув член Харківського альпклубу [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Ковкрак, Нава, Варшинін та інші: президент нагородив гвардійців і поліцію з Маріуполя. 45 – посмертно. Новинарня (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
- ↑ Державних нагород удостоєні ще 360 воїнів ЗСУ й НГУ, з них понад 60 посмертно. Новинарня (укр.). 25 березня 2022. Процитовано 23 грудня 2022.
Дивіться також ред.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 168/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 343/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
|
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |