Олексі́й Олексі́йович Кохано́вський (19 червня 1915 — 22 вересня 1996) — радянський військовик, у роки Другої світової війни — помічник командира взводу 290-го гвардійського стрілецького полку 95-ї гвардійської стрілецької дивізії, гвардії старший сержант. Повний кавалер ордена Слави.

Олексій Олексійович Кохановський
Народження 6 (19) червня 1915(1915-06-19)
Іванівка, Врадіївська селищна територіальна громада, Первомайський район, Миколаївська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Смерть 22 вересня 1996(1996-09-22) (81 рік)
Врадіївський район, Миколаївська область, Україна
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1937—1939, 1944—1945
Звання гвардії старший сержант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Слави I ступеня Орден Слави II ступеня
Орден Слави III ступеня Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль Жукова
Медаль Жукова
Медаль «50 років перемоги у ВВВ»

Життєпис ред.

Народився у селі Іванівка Балтського повіту Подільської губернії, в селянській родині. Українець. Закінчив 5 класів школи. Працював секретарем сільської ради у рідному селі.

У лавах РСЧА перебував у 1937—1939 роках. Протягом 1941—1944 років знаходився на тимчасово окупованій території. Вдруге призваний до лав РСЧА Врадіївським РВК у травні 1944 року. Учасник німецько-радянської війни з 4 серпня 1944 року. Воював на 1-му Українському фронті.

Під час наступального бою на село Домацини 4 серпня 1944 року помічник командира взводу 2-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону гвардії молодший сержант О. О. Кохановський наступав першим у бойових порядках піхоти. Коли супротивник з танків відкрив артилерійський і кулеметний вогонь, він сміливим маневром вперед вивів взвод з-під вогню. На чолі передового відділення першим увірвався до села й у сутичці особисто знищив 2-х солдатів ворога.

12 січня 1945 під час прориву сильно укріпленої оборони супротивника на західному березі річки Вісла, гвардії старший сержант О. О. Кохановський, за сигналом, підняв свій взвод у атаку, першим на чолі взводу досяг ворожих траншей і, після короткої сутички, оволодів першою траншеєю. Внаслідок цього було захоплено 3 кулемети супротивника, знищено більше 10 та взято у полон 4 ворожих солдатів. Під час оволодіння другою полосою оборони супротивника по р. Ніда О. О. Кохановський першим на чолі взводу переправився на західний беріг річки і переслідував ворога, що в паніці відступив.

25 березня 1945 року в бою за населений пункт Штрелен гвардії старший сержант О. О. Кохановський першим на чолі взводу увірвався до поселення. Під час бою було знмщено більше 20 солдатів супротивника, захоплено 2 кулемети, кілька фауст-патронів, інша стрілецька зброя. Отримавши поранення, не полишив поле бою до його закінчення.

Демобілізувався у 1945 році. Повернувся у рідне село, де до виходу на пенсію працював обліковцем у тракторній бригаді місцевого колгоспу імені Богдана Хмельницького.

Нагороди ред.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (21.05.1945) ступенів, Слави 1-го (15.05.1946, № 954), 2-го (07.02.1945) та 3-го (18.08.1944) ступенів і медалями.

Посилання ред.

  • Кохановський Олексій Олексійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).