Котляр Антон Станіславович
Анто́н Станісла́вович Котля́р (нар. 7 березня 1993, Кіровоград, Україна) — український футболіст, правий півзахисник футбольного клубу «Гірник-спорт». Найкращий бомбардир Кубка України 2014/15.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Антон Станіславович Котляр | |||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 7 березня 1993 (31 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Кіровоград, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 167 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 67 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | правий півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Гірник-спорт»
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 17 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис ред.
Антон Котляр народився в Кіровограді (нині — Кропивницький), де й почав займатися футболом.
У сезоні 2004/05 захищав кольори місцевої ДЮСШ-2 в чемпіонаті ДЮФЛ. У 2006 році перейшов до лав академії київського «Динамо», у складі якої відзначався шаленою результативністю протягом першого сезону, однак дещо здав у другому і, зрештою, опинився в іллічівському «Моноліті». Втім, в Іллічівську Котляру вдалося віднайти свій бомбардирський хист і влітку 2009 року він знову повернувся до Києва. Виступав за «Динамо» у чемпіонаті ДЮФЛ, першості дублерів та чемпіонаті міста, однак у 2011 році залишив клуб та перебрався до «Олександрії». Був одним з лідерів команди у молодіжній першості, однак до першого складу не потрапляв і вирішив пошукати щастя в інших клубах.
2012 року уклав угоду з дніпродзержинською «Сталлю», що виступала у другій лізі. Юний півзахисник одразу ж забронював за собою місце на правому фланзі півзахисту. У сезоні 2013/14 Антону разом з командою вдалося здобути «срібло» другої ліги та підвищитися у класі, а вже за рік «Сталь» повторила своє досягнення у першій лізі. Того ж сезону Котляр став найкращим бомбардиром Кубка України 2014/15, забивши у ворота суперників 5 м'ячів (4 з пенальті)[1].
Наприкінці березня 2016 року став гравцем новополоцького «Нафтана»[2], але залишив клуб наприкінці червня того ж року[3]. 5 липня 2016 року став гравцем рівненського «Вереса»[4].
13 лютого 2018 року став гравцем харківського «Геліоса»[5]. 2 серпня того ж року повернувся до лав рівненського «Вереса», підписавши контракт на півроку[6], але незабаром через інцидент у ніч на суботу 11 серпня був звільнений «за порушення спортивного режиму, порушення умов контракту та приховування від керівництва клубу даного інциденту»[7], проте зрештою керівництво клубу вирішило трьом звільненим гравцям «дати ще один шанс»[8].
Статистика виступів ред.
Статистичі дані наведено станом на 1 січня 2018 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Інші кубки | Всього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Змаг. | Матчі | Голи | Змаг. | Матчі | Голи | Змаг. | Матчі | Голи | Змаг. | Матчі | Голи | Матчі | Голи | ||
| 2012/13 | «Сталь» К. |
2Л | 30 | 4 | КУ | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 31 | 4 |
| 2013/14 | 2Л | 34 | 7 | КУ | 2 | 1 | — | — | — | — | — | — | 36 | 8 | |
| 2014/15 | 1Л | 29 | 8 | КУ | 3 | 5 | — | — | — | — | — | — | 31 | 13 | |
| 2015/16 | ПЛ | 17 | 1 | КУ | 4 | 1 | — | — | — | — | — | — | 21 | 2 | |
| Всього за «Сталь» | 110 | 20 | 10 | 7 | 120 | 27 | |||||||||
| 2016 |  «Нафтан» |
ВЛ | 12 | 0 | КБ | 3 | 0 | — | — | — | — | — | — | 15 | 0 |
| Всього за «Нафтан» | 12 | 0 | 3 | 0 | 15 | 0 | |||||||||
| 2016/17 | «Верес» |
1Л | 29 | 2 | КУ | 2 | 0 | — | — | — | — | — | — | 31 | 2 |
| 2017/18 | ПЛ | 12 | 0 | КУ | 3 | 0 | — | — | — | — | — | — | 15 | 0 | |
| Всього за «Верес» | 41 | 2 | 5 | 0 | 46 | 2 | |||||||||
| 2017/18 | «Геліос» |
1Л | 10 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 10 | 0 |
| Всього за кар'єру | 173 | 22 | 18 | 7 | 191 | 29 | |||||||||
Досягнення ред.
Командні досягнення
- Срібний призер першої ліги чемпіонату України (1): 2014/15
- Бронзовий призер першої ліги чемпіонату України (1): 2016/17
- Срібний призер другої ліги чемпіонату України (1): 2013/14
- Півфіналіст Кубку Білорусі (1): 2016
Індивідуальні досягнення
- Найкращий бомбардир Кубка України (1): 2014/15
Примітки ред.
- ↑ Антон Котляр — лучший бомбардир Кубка Украины сезона 2014/2015 (рос.) . Офіційний сайт ФК «Сталь». Процитовано 7 червня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Антон Котляр став гравцем «Нафтана». «UA-Футбол» (30 березня 2016). Перевірено 31 березня 2016.
- ↑ Котляр пішов з «Нафтану». «UA-Футбол» (28 червня 2016). Перевірено 28 червня 2016.
- ↑ Антон Котляр — гравець НК «Верес». Інформаційна служба НК «Верес» (5 липня 2016). Перевірено 5 липня 2016.
- ↑ АНТОН КОТЛЯР — ГРАВЕЦЬ «ГЕЛІОСА». Архів оригіналу за 19 лютого 2018.
- ↑ Антон Котляр — гравець «Вереса»!. Інформаційна служба НК «Верес» (Рівне). 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
- ↑ Офіційна заява Народного Клубу. Інформаційна служба НК «Верес» (Рівне). 13 серпня 2018. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Трьом гравцям «Вереса» вирішили дати шанс. Інформаційна служба НК «Верес» (Рівне). 16 серпня 2018. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.
Посилання ред.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Профіль футболіста на офіційному сайті ПФЛ
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Котляр Антон Станіславович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Інтерв'ю
- Полузащитники днепродзержинской «Стали» Антон Котляр и Александр Ермаченко дали интервью (рос.) . «Gorod.dp.ua». 23 вересня 2014. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 7 червня 2015.