Костюхін Євген Олексійович

Костюхін Євген Олексійович (23 лютого 1938, Верхня Салда, Свердловська область — 4 січня 2006, Санкт-Петербург) — російський етнограф, літературознавець, доктор філологічних наук (1988).

Костюхін Євген Олексійович
Народився	23 лютого 1938(1938-02-23) або 23 березня 1938(1938-03-23) Верхня Салда, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Помер	4 січня 2006(2006-01-04) (67 років) Санкт-Петербург, Росія
Країна	Росія
Діяльність	філолог
Alma mater	Філологічний факультет МДУd
Заклад	Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Науковий ступінь	доктор філологічних наук

Біографія

Освіту здобув на російському відділенні філологічного факультету Московського державного університету. Здійснивши кілька етнографічних експедицій, він стає фольклористом. В цих експедиціях поряд із Костюхіним брали участь й інші студенти-філологи, що пізніше стали визначними науковцями. Серед них Л. А. Астаф'єва, Броніслава Кербеліте, Ю. А. Новіков, Ю. І. Смірнов. Учителем московських фольклористів була у той час Померанцева Ерна Василівна — знавець російської народної казки, що й визначило спеціальний інтерес Костюхіна до народних казок.

Після університетської освіти закінчив аспірантуру Казахському педагогічному інституті імені Абая (1960—1963 роки). Згодом працював в педагогічному інституті міста Чимкента (1963—1966 роки), Казахському жіночому педагогічному інституті (1966—1968 роки), Казахському педагогічному інституті імені Абая (1968—1977 та 1980—1983 роки), в період 1977—1980 років викладав у педагогічному інституті міста Бидгощ, Польща.

Кандидатська дисертація, яку Костюхін захистив 1969 року, була присвячена фольклорно-літературній традиції про Александра Македонського. Після чого 1972 року опублікував свою першу книгу «Александр Македонский в литературной и фольклорной традиции», присвячену життю і діянням великого полководця, втілених в літературах різних народів Сходу і Заходу.

1983 року Євген Олексійович Костюхін переїхав в Ленінград. Викладав у Ленінградському державному педагогічному інституті імені Герцена (нині Російський державний педагогічний університет імені О. І. Герцена), спочатку обіймав посаду доцента, згодом професора. Читав курси переважно з російської словесності 18 століття до з теорії літератури. 1988 року захистив докторську дисертацію на тему «Типи і форми тваринного епоса». В червні 1989 року Костюхін став провідним науковим співробітником Інституту російської літератури РАН. В 1990-х роках написав кілька книжок, зокрема 1997 року «Народные русские сказки не для печати, заветные пословицы и поговорки, собранные и обработанные А. Н. Афанасьевым. 1857—1862».

Останні 6 років життя боровся із хворобою, проте не припиняв дослідницької роботи. Помер 4 січня 2006 року.

Основні праці

• «Александр Македонский в литературной и фольклорной традиции», М., 1972;
• «Типы и формы животного эпоса», М., 1987;
• «Лекции по русскому фольклору», М., 2004.

Є. О. Костюхін підготував класичні збірки І. М. Снєгірьова («Русские народные пословицы и причты», М., 1999) та Д. М. Садовнікова («Сказки и предания Самарского края», СПб., 2003), а також антологію текстів про тварин у світовій традиційної словесності («Когда звери говорили: Триста семьдесят пять мифов, сказок, басен, анекдотов, легенд и преданий о животных», М.: Восточная литература, 2004).

Джерела

• Памяти Евгения Алексеевича Костюхина [Архівовано 19 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
• Вспоминая Евгения Алексеевича Костюхина…(рос.)