Вікіпедія

Костичани

село в Чернівецькій області, Україна

Костича́ни (рум. Costiceni) — село в Україні, у Ванчиковецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

село Костичани
Костичанівська музична школа
Костичанівська музична школа
Костичанівська музична школа
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Ванчиковецька сільська громада
Облікова картка Костичани 
Основні дані
Засноване 1581
Перша згадка 1581 (443 роки)[1]
Населення 3450 (2001)
Поштовий індекс 60352
Телефонний код +380 0373333...
Географічні дані
Географічні координати 48°13′26″ пн. ш. 26°29′55″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		120 м
Водойми р. Прут, ставок (iazul din Costiceni) 44 га
Місцева влада
Адреса ради 60352, с.Костичани
Карта
Костичани. Карта розташування: Україна
Костичани
Костичани
Костичани. Карта розташування: Чернівецька область
Костичани
Костичани
Мапа
Мапа

Географія ред.

Загальне положення: ред.

Розташоване на Надпрутнянській рівнині, вздовж лівого берега Прута. Через село проходить автошлях Н10 Чернівці-Кишинів.

Гідрологічні об'єкти: ред.

Інші об'єкти: ред.

Історія ред.

Загальні данні: ред.

Перші згадки про поселення Костичани датуються 1581 роком.

Перші згадки про поселення Думени датуються 1443 роком.  

Перші згадки про поселення Пол-Ванчікауць (Новоіваннківці) датуються 1859 роком.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Пол-Ванчикауці Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкала 453 особи (237 чоловічої статі та 216 — жіночої), налічувалось 62 дворових господарства, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 рік у власницькому селі Пол-Ванчикауці (Ново-Іваннківці) Новоселицької волості мешкало 591 особа, налічувалось 96 дворових господарств, існував кордон[3].

Пол-Ванчикауці (Ново-Іваннківці) — село царське при річці Прут, 591 особа, 96 дворів, кордон.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До складу села Костичани (Costiceni) у підпорядкуванні старостату (до середини літа 2019 у підпорядкуванні Костичанівської сільської ради ) входять села: Костичани (Costiceni), Думени (Dumeni) та Новоіванківці ( раніше Пол-Ванчікауць або румунськ. Pol-Vancicăuți).

Об'єкти з історико-туристичним потенциалом: ред.

  1. Розп'яття на території церкви Св. Миколая
  2. Розп'яття у вулиці до церкви Св. Миколая
  3. Розп'яття в парку
  4. Розп'яття в Думени
  5. Розп'яття у вулиці до цвинтаря
  6. Розп'яття напроти магазину "Domnița"
  7. Розп'яття у вулиці біля Сирбу, напроти Диомида Івановича Савка
  8. Розп'яття в Пол-Ванчикауць
  9. Розп'яття в поле біля залізної дороги
  10. Розп'яття у дороги в Думени в поле до ставку "Чєл Марє" (великий - iazul cel mare din Costiceni)
  • Парк села Костичани:
  1. Зона для відпочинку дітей та молоді,
  2. Мемориал пам'яті полеглим жителів села Костичани в другої світовий війні 1939-1945,
  3. Алея пам'яті полеглим жителів села Костичани в російсько-український війні ( з 2022)
  • Територія старого цвинтаря
  • Діючий цвинтарь сільскої громади Костичани
  • Будівля старої школи села Костичани (сьогодні будівля старостату)
  • Будівля школи - Костичанівський ліцей імені Іона Ватаману 1958 року
  • Руїни будівлі старої школи села Думени ( потім старої музичної школи, потім бар "Корчма (Чýма)")
  • пляжи ставку "Чєл Марє" (великий - iazul cel mare din Costiceni) (приватна властність, вільна для відпочинку, рибальство за перепусткою)
  • природа в зоні посадки, саду та ставку "Ла ліваде" (садовий - iazul de la livadă) (приватна властність, вільна для відпочинку)
  • рибне угіддя ставок "Ла ґрадіне" (городний - iazul de la gradină) (приватна властність, вільна для відпочинку, рибальство за перепусткою)
  • Лавандове поле - в Думени біля стариці Ґіреу (приватна властність)
  • курган "Мовіла туркулуй" (турецька могила - Movila turcului (Mojila turcului) )
  • Колодязь в полі "майстрів Каптарь Тоадер та Василь (Финтина Болханєнілор)"
  • Ворота села - на вході по трасі з боку Новоселиці та з боку митниці стилізованні ворота з короткою історію села
  • Ієзерь - в полі непосередньо поряд з селом знаходиться Драницький орнітологічний заказник. Місце під назвою Біло Озеро відоме з історичних хроник про першу пісьмову згадку села Думени в 1443. Місце з яким пов'язанно багато легенд та мифів про зникле та затоплене село (Біло Озеро), затоплену церкву, бездоний колодязь Юсуфа

Населення ред.

Населення ред.

На 2001 рік в Костичани мешкало 3450 людей

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
румунська 95,36%
українська 2,87%
російська 1,69%

Найбільш поширені прізвища в Костичани: ред.

Александроає, Анастас, Андриєш, Аркан, Афанас, Бабан, Банар/ Банарь, Барбуца, Бідашку, Білік/ Білик, Будяну, Безушко, Бологан, Ботгрос, Ботезат/ Ботезату, Вакараш, Валканеску, Ватаман/ Ватаману, Гайсан, Гарабажіу, Говорнян, Гортопан, Горя, Григораш, Гроза, Гургіш, Дзядік, Доголич, Друк, Єремія, Єфтемій, Жосан, Іванов, Каланча, Калараш, Каптар/ Каптарь, Карабчивський, Карп, Катан, Кіріяк, Кліпа, Кодіца, Колак, Корецький, Кучук, Кушнир, Лунгу, Лупой, Мироненко, Морар/ Морарь/ Морару, Мунтян/ Мунтяну, Нікорич/ Никорич/ Нікоріч, Паневский, Парпауц, Паскар/ Паскарь/ Паскару, Пашалик, Писларь/ Пислару, Поп, Попичук, Постолаке, Постолатій, Присакар, Раца, Рєус, Роман, Ротар/ Ротарь/ Ротару, Рошка, Руснак, Русу/ Руссу, Рябко, Савка/ Саука, Савчук, Сучеван, Сирбу, Скорокиржа, Скриндица, Суружіу, Тиховецький, Тозлован, Тудурой, Унгурян, Фолошня, Хмель, Худояров, Цугуй, Чеботар/ Чеботарь/ Чеботару, Чупак, Шеремет.

Соціальні Заклади ред.

На території села працює:

Освіта та культура: ред.

Здоров'я, безпека та краса: ред.

  • Лікарня загальної практики сімейної медицини
  • Аптека №1 (Каптар Віолета)
  • Аптека ФОП Лупой БП (Лупой Людмила)
  • Ветеринарна аптека (Гудан Віталій)
  • Салон краси ФОП Лупой БП (перукар, манікюр, візажист)
  • Перукарня (Ватаман Тетяна)
  • Протипожежна станція

Торгівля та послуги: ред.

  • Супермаркет "Центральний" (Білік Лідія)
  • Магазин "Domnița" - домогосподарська, побутова та сантехника
  • Магазін Сільмаг "Fierărie" (Каптар Семен) - домогосподарська, побутова та сантехника
  • Магазін "Стела" - домогосподарська, побутова та сантехника
  • Магазин "маркет Класик" - продуктовий
  • Магазин "Тано" - продуктовий
  • Магазин "Сотня" - продуктовий
  • Магазин "Людмила" (Поп Юрій) - продуктовий
  • Магазін "На вулиці до цвинтаря " (Каптар Віктор)
  • Піцерія "Family"
  • Фаст-фуд "Кароліна"
  • Сільський ринок "Базар" - сільськогосподарські вироби, діє кожен п'ятничний ранок 7⁰⁰-10⁰⁰
  • Поштове відділення "Укрпошта" (60352)
  • Відділення "Нова Пошта" (від. №1)
  • Заправка "GB Oil" - бензин, дизель та газ

Економична діяльність ред.

Аграрна галузь: ред.

  • Агрохолдинг "Колос"
  • аграрне господарство (Доголич Володимир)
  • аграрне господарство (Лупой Борис)
  • аграрне господарство (Лупой Володимир)
  • аграрне господарство (Кирстя Віктор)
  • аграрне господарство (Ефтемій Михайло)
  • аграрно-тварине господарство (скотарство та свинарство) (Кирстя Андрій)
  • тварине господарство (свинарство) (Білік Геннадій)
  • тварине господарство (свинарство та вівчарство) (Каптар Віктор)
  • тварине господарство (вівчарство) (Станчу Володимир)
  • пташине господарство (Нікорич Мар'ян)
  • рибне господарство ставок "Чєл Марє" (Iazul cel mare din Costiceni) (Костин Віорел)
  • рибне господарство ставок "Ла ґрадіне" (Iazul de la gradină) (Постолатий Володимир)

Виробнича галузь: ред.

  • Магазин-виробник Вікна-двері (Пашалик Донат (Дану))
  • Магазин-виробник Вікна-двері "Veko" (Александроає Валентин)
  • Магазин-виробник Вікна-двері (Александроає В'ячеслав)
  • Пікарня (Білік Лідія)

Ремонтна галузь: ред.

  • Автомайстерня (Калараш Вадим)
  • Автомайстерня (Гортопан Ігор)
  • Автомайстерня (Говорнян Валерій)

Особистості ред.

  • Барбуца Сергій (Сержіу) — Історик, журналист, автор наукових робіт з історї села, церкви, особистостей села, активіст за збереження культури та історії села, админістратор платформи "Valea Prutului"
  • Білік Павло Пентелейович (1980—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Ватаману Іон — румунський письменник (поет, прозаїк, перекладач), вчений у галузі хімії, кандидат хімичних наук. Був членом Спілки письменників СРСР.
  • Гарабажиу Марія Іванівна — Герой Соціалістичної Праці. Народилася 16.02.1924 р. у с. Костичани, нині Новоселицького району. Працювала у рільничій бригаді, очолювала ланку. За високі врожаї насіння кок-сагизу у 1951 р. присвоєно звання Героя з врученням медалі Золота Зірка та ордена Леніна. Померла у 2005 р. Її ім'я репрнзентовано у науково-популярному видані «Вони прославили Буковину».
  • Григораш Василь Миколайович,13.10.1937, с. Костичани. Український журналіст, редактор. Член Національної спілки журналістів України. У 1963 р. закінчив факультет романо-германської філології Чернівецького держуніверситету, пізніше — факультет журналістики Київської Вищої партійної школи. Працював кореспондентом районної газети «Ленінським шляхом» (м. Новоселиця), заступником редактора районної газети «Будівник комунізму» (смт Глибока), завідувачем відділу обласної газети «Зоріле Буковіней», головним редактором Головної редакції телерадіопередач молдавською мовою Чернівецької державної телерадіокомпанії. Його ім'я включено до інформаційно-енциклопедичного видання «Інформаційний простір Буковини».
  • Каптар Тоадер — музикант, заслужений працівник культури України.
  • Нікорич Андрій Володимирович — Кандидат історичних наук, професор Національного техничного універсітету "Харківський політехничний Інститут", автор понад 50 наукових та навчально-методичних праць.
  • Паскар Февронія Федорівна — (1 вересня 1925 — 1 червня 2003) — звеньова колгоспу імені Ватутина Новоселицького району Чернівецької області Української РСР. Герой Соціалістичного Труда (06.06.1952)
  • Пислару Евгеній — Молдовський политик.
  • Смокіна-Ротару Зінаїда — поет, автор багатьох збірок поезій для дітей.

Фотогалерея ред.

  •  
    Biserica Sf. Nicolae din Costiceni
  •  
    Biserica Sf. Nicolae din Costiceni
  •  
    Православна церква Св. Миколая
  •  
    Костичанівський ліцей ім. Іона Ватаману
  •  
    Костичанівський ліцей ім. Іона Ватаману
  •  
    Будівля старої лікарні, старої аптекі Костичани
  •  
    Лікарня Костичани
  •  
    Будівля старої школи Костичани, старостат
  •  
    Будівля старої школи Думени, стара музична школа
  •  
    Костчанівська Музична школа
  •  
    Будинок Культури
  •  
    Ворота села Костичани
  •  
    "Ворота раю" - Ворта цвинтаря сільскої громади Костичани
  •  
    Мемориал пам'яті полеглим жителів села Костичани в другої світовий війні 1939-1945
  •  
    Парк памяті полеглим костичанським войнам
  •  
    Магазин "Domnița"
  •  
    Піцерія "Family"
  •  
    Магазин "маркет Класик"
  •  
    Магазін "На вулиці до цвинтаря " (Каптар Віктор)
  •  
    Бригада Думени, Магазин "Сотня"
  •  
    Кафе-Фастуд "Кароліна"
  •  
    Аптека ФОП Лупой БП (Лупой Людмила)
  •  
    Ветеринарна аптека (Гудан Віталій)
  •  
    Сільський ринок "Базар"
  •  
    Сільський ринок "Базар"
  •  
    Кантон Укрзалізниця платформа 49 км
  •  
    Залізна дорога в Костичани
  •  
    Мовіла туркулуй
  •  
    Мовіла туркулуй
  •  
    Прут в Костичани
  •  
    Річка Черлена
  •  
    Річка Черлена в зимку
  •  
    Річка Черлена в зимку
  •  
    ставок "Чєл Марє" (iazul cel mare din Costiceni)
  •  
    Поле в Костичани - Пол-Ванчикауць
  •  
    Лавандове поле в Костичани
  •  
    Поле в Костичани - прапор України
  •  
    Поле в Костичани - соняшник
  •  
    Зимове поле в Костичани
  •  
    Сход сонця в грудні
  •  
    Костичани вид з румунського боку


Джерела ред.


Примітки ред.

  Це незавершена стаття з географії Чернівецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ УРЕ
  2. ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 901)
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костичани&oldid=42619001