Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Надвірна)

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії[1] — чинний костел Римо-католицької церкви в місті Надвірна Івано-Франківської області.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії
Тип споруди Костел
Сучасний статус Пам'ятка архітектури
Розташування Україна УкраїнаНадвірна
Архітектор Лаврентій Дайчак
Початок будівництва 1599
Відбудовано 1837, 1937
Належність Українська римо-католицька церква
Єпархія Львівська архідієцезія
Керівництво Сьвістак Матеуш Станіслав
Адреса вул. Грушевського, 7
Вебсайт https://www.rkc.lviv.ua/

Історія ред.

У 1599 році у місті Надвірна, яке належало до Руського воєводства, була зведена початкова частина костелу, який мав назву Пресвятої Трійці. Ця будівля була споруджена на кошти родини місцевих власників Куропатвів та освячена Львівським латинським архиєпископом Яном Соліковським. Облаштування костелу зайняло кілька років, і в 1609 році була утворена парафія. У 1649 році Львівський єпископ-помічник Андрій Сжедзинський освятив алтар церкви та помістив у ньому реліквії святих Лаврентія і Антонія Падуанського.[2]

У 1662 році надвірнянський образ Матері Божої Ченстоховської був визнаний чудотворним. У зв'язку з розповсюдженням культу цього образу, у 1713 році було проведено перебудову святилища за кошти Гелени Белжецької та її брата Олександра Куропатви. Під час цієї реконструкції церква отримала, окрім основного алтаря з вже згаданим образом, ще два бічні алтарі: один присвячений святій Анні і святому Антонію Падуанському, інший — Преображенню Господньому та Матері Божій. У 1739 році єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Оранський освятив алтар святої Анни. У 1775 році в церкві, крім головного та двох бічних алтарів, присвячених святій Анні і святому Антонію Падуанському, з'явилися ще два бічні алтарі: один був присвячений святому Юрію, а другий — Преображенню Господньому. Також у церкві була дерев'яна дзвіниця з двома дзвонами.[2]

У 1823 році, під час пожежі в місті костел також постраждав, ремонт і часткова перебудова відбулись у 1837 році. У 1838 році костел, який був присвячений Успінню Пресвятої Діви Марії, консекрував Львівський латинський архиєпископ Франтішек Піштек. Починаючи з 1931 року, парафія, яка раніше включала філіальні церкви у Велесниці (Лісній), Волосові, Гвізді, Лісній Тарновиці, Майдані-Гуті (тепер частина Верхнього Майдана), Назавизові, Пасічній, Перерослі, Рафайловій (тепер Бистриця) і Стримбі, мала понад п'ять тисяч вірних у місті та прилеглих селах. У 1937 році костел був розширений за проєктом Лаврентія Дайчака (стара будівля стала передсінком та каплицею), але завершення цієї перебудови було обмежене через початок Другої світової війни.[2]

У 1880 р. у надвірнянському повіті Королівства Галичини та Володимирії проживало 2819 римо-католиків, а в місті Надвірна — 709, а в 1883 році — більше тисячі.[3]

У 1945 році більшість парафіян, які були поляками, разом зі своїми священниками і цінним костельним майном, включаючи чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської, залишили Надвірну та виїхали до Польської Народної Республіки. У 1947 році радянська окупаційна влада закрила костел у Надвірній та використовувала його як склад і виробничі приміщення. 23 жовтня 1991 року костел повернули громаді та освятили, і потім тривалий час проводили роботи з її відновлення. У 1992 році з надвірнянського образу Матері Божої Ченстоховської зробили копію, яку урочисто передали у 1995 році та її розмістили у головному вівтарі костелу.[2]

Рішенням Надвірнянської районної ради від 14 листопада 2002 р. костел Успіння Пресвятої Богородиці взято на облік як пам'ятку сакральної архітектури.[3]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Релігійна організація "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ПАРАФІЇ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ МІСТА НАДВІРНА НАДВІРНЯНСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" Код ЄДРPОУ 25952121 — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 14 жовтня 2023.
  2. а б в г Святині, НАДВІРНА, Успіння П.Д.М. | Костели і каплиці України. rkc.in.ua. Процитовано 14 жовтня 2023.
  3. а б Народна Воля » Костел Успення Пресвятої Богородиці у Надвірній. Процитовано 14 жовтня 2023.

Посилання ред.