Корсунь-Шевченківська ГЕС

Корсунь-Шевченківська ГЕС
	49°24′44″ пн. ш. 31°15′44″ сх. д. / 49.41232700002777278° пн. ш. 31.26247400002777965° сх. д.Координати: 49°24′44″ пн. ш. 31°15′44″ сх. д. / 49.41232700002777278° пн. ш. 31.26247400002777965° сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Корсунь-Шевченківський
Річка	Рось
	Корсунь-Шевченківська ГЕС
Мапа
	Корсунь-Шевченківська ГЕС у Вікісховищі

Корсунь-Шевченківська ГЕС — мала ГЕС гребельного типу на р. Рось (басейн Дніпра). Побудована в 1934 році, реконструйована власником (ЗЕА Новосвіт) у 2001 році. Потужність 1600 кВт (2 гідрогенератори по 800 кВт, випущені в 1945 р.). Вироблення електроенергії по роках (млн кВт·год)^[1]^[2]^[3]:

1990	1991	1999	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2017	2018	2019	2020
7,3	7,9	2,8	1,62	5,132	4,023	5,452	6,432	7,531	2,044	2,364	3,458	3,924	3,126	2,212

Корсунь-Шевченківська ГЕС стала основою для першої в Україні сільської енергосистеми, яка почала функціонувати в 1953 році. Крім неї туди увійшли Стеблівська і Дибінецька ГЕС, а також Юрковська паротурбінна станція^[4].

Гребля ГЕС має довжину 193 м (по гребеню), максимальну висоту 16 м. Водозбірна площа басейна р. Рось вище греблі — 10 700 кв. км. Гребля формує максимальний напір на турбіни 6 м. Пропускна здатність гідровузла 1295 м³ за 1 с, в тому числі через гідротурбіни — 25 куб. м за 1 с^[2]. Підпірні споруди ГЕС утворюють Корсунь-Шевченківське водосховище добового регулювання, площею 1,7 км² та об'ємом 3,75 млн м³ при нормальному підпірному рівні 99,81 м^[5]^[6].

У 2007 році проведено реконструкцію греблі ГЕС, та споруджено додаткову міні-ГЕС сифонного типу (Корсунь-Шевченківська міні-ГЕС), потужністю 110 кВт. Ця міні-ГЕС вже у 2007 р. виробила 35 тис. кВт·год, у 2008-му — 109 тис. кВт·год^[1].

Гребля ГЕС розташована в межах міста Корсунь-Шевченківський Черкаської області, перед садибою князів Лопухіних-Демидових із ландшафтним парком на порогах Росі. Навесні, у високу воду, коли з греблі скидають надлишки води, княжий палац у східному стилі ефектно виглядає на тлі потоку, що вирує^[4].

Галерея ред.

Примітки ред.

↑ ^а ^б Проектно-технічна документація проєкту спільного впровадження. Архів оригіналу за 22 серпня 2017.
↑ ^а ^б Педченко Д.І. (2006). Все про річку Рось і Надросся (Українською) . Корсунь-Ш евченківський. с. 218 с.
↑ energo.ua | Корсунь-Шевченківська ГЕС. www.energo.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
↑ ^а ^б Корреспондент: Символ комунізму. Історія малих ГЕС в Україні. Архів оригіналу за 10 вересня 2017.
↑ Особливості заростання макрофітами водосховищ малих ГЕС (на прикладі Стеблівського та Корсунь-шевченківського водосховищ р. Рось) / Л. М. Зуб, Г. О. Карпова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2015. - № 3-4. - С. 255-259.
↑ Протокол засідання Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи водосховищ і управлінню водними ресурсами у басейні р.Рось (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2016.

[:0-1] а ^б Проектно-технічна документація проєкту спільного впровадження. Архів оригіналу за 22 серпня 2017.

[:2-2] а ^б Педченко Д.І. (2006). Все про річку Рось і Надросся (Українською) . Корсунь-Ш евченківський. с. 218 с.

[3] rgo.ua | Корсунь-Шевченківська ГЕС. www.energo.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

[:1-4] а ^б Корреспондент: Символ комунізму. Історія малих ГЕС в Україні. Архів оригіналу за 10 вересня 2017.

[5] Особливості заростання макрофітами водосховищ малих ГЕС (на прикладі Стеблівського та Корсунь-шевченківського водосховищ р. Рось) / Л. М. Зуб, Г. О. Карпова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2015. - № 3-4. - С. 255-259.

[6] Протокол засідання Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи водосховищ і управлінню водними ресурсами у басейні р.Рось (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2016.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]