Корпус плуга — головний робочий вузол плуга, що кріпиться до гряділя рами. Складається з лемеша, відвала, стійки, полоза (польової дошки), також на ньому можуть бути присутні посилювальна планка, планковий зрізач і перо відвала[1]. На плузі буває один чи кілька корпусів (багатокорпусні плуги), кріплення їх до рами здійснюється через стійку. З метою забезпечити отримання рівних поверхонь, для з'єднання частин корпусу застосовуються спеціальні втоплені болти з опорним виступом або квадратною головкою.

Будова плуга: A,B, C,D, G — корпус плуга (A — леміш, B — відвал, G — перо відвала, C — польова дошка з п'яткою, D — стійка), E — рама, F — дискове чересло

Види ред.

  • Лемішний корпус — корпус, у якому сполучним елементом різних частин виступає стійка, до якої кріпляться леміш, відвал і закінчений п'яткою полоз[2]; у багатокорпусному плузі п'ятка виступає тільки в останнього корпусу[3].
  • Тарілчастий корпус — складається з тарілки (робочого елемента у вигляді сегмента кулі), встановленої на осі, що прикріплена до стійки, над тарілкою кріпиться відвал. Використовується на тарілчастих плугах.

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Norbert Marks: Maszyny rolnicze. Cz. 1, Maszyny do uprawy, pielęgnacji, nawożenia, siewu, sadzenia i ochrony roślin. Kraków: Wydawnictwo Akademii Rolniczej w Krakowie, 1997. ISBN 8386524189.  (пол.)
  • Czesław Waszkiewicz, Józef Kuczewski: Maszyny rolnicze. Cz. 1, Maszyny i urządzenia do produkcji roślinnej. Warszawa: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1998. ISBN 8302060526.  (пол.)