Вікіпедія

Корнющенко Іван Пилипович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнющенко.

Іван Пилипович Корнющенко (18 вересня 1936, с. Новомихайлівка, нині Сумської області — 28 квітня 2023, м. Конотоп)  — український письменник, журналіст, краєзнавець, член Національної спілки письменників України(1995) та Національної спілки журналістів України.

Корнющенко Іван Пилипович
Народився 18 вересня 1936(1936-09-18)
Новомихайлівка
Помер 28 квітня 2023(2023-04-28) (86 років)
Конотоп
Громадянство Україна Україна
Діяльність поет, художник, журналіст
Мова творів українська

Життєпис ред.

Іван Корнющенко народився 18 вересня 1936 року в селі Новомихайлівка, нині Сумського району, в селянській родині. Батько загинув на Другій світовій війні, у 50-х роках померла мати. Закінчивши Степанівську семирічну школу, в 14 років почав працювати на будівництві, освоїв професію столяра. Згодом закінчив Степанівську середню школу (1957), навчався на філологічному факультеті Сумського педагогічного інституту.

Закінічив від­­ділення працівників преси Вищої партійної школи у Москві (1968).

З 1958 року працював журналістом, редактором у районних газетах Краснопілля, Липової Долини, Кролевця, Конотопа.

У 1982—1990 рр. — головний редактор конотопської міськрайонної газети «Конотопський край», організатор літературної студії при редакції газети[1].

Завдяки клопотанням Івана Пилиповича деякі вулиці міста Конотопа та району носять імена славних земляків: у Конотопі — це вулиця Богушевича, у селі Великий Самбір — вулиця Павла Ключини, у Бочечках — вулиця Анатолія Давидова[1].

Іван Пилипович Корнющенко помер 28 квітня 2023 року в Конотопі[2].

Творчість ред.

Іван Корнющенко — автор поетичних і прозових збірок, літературознавчих досліджень, краєзнавчих та критико-бібліографічних нарисів.

Першого вірша надрукував у сумській районній газеті 30 січня 1957, згодом заявив про себе як етнограф і фольклорист.

1975 року вийшла друком перша книга (у співавторстві з Д. Гриньком) — біографічний нарис про письменника Панаса Кочуру.

Перу Івана Пилиповича належать тридцять вісім різножанрових книг[3]. Серед них: збірки оповідань про природу рідного краю «Мій дивосвіт», «Лісова стежка» та «Птахи сонця»; книга «І на тім рушникові…» — цікава розповідь про майстерність кролевецьких ткаль; літературознавчі видання — книга «Співець грозової юності», присвячена поету-підпільнику Федору Швіндіну, та «Поет пушкінської плеяди» — нарис про життя та творчість Василя Туманського; збірка «Було, було…», присвячена цікавим сторінкам життя видатних уродженців Сумщини; «Афоризми. Думки. Парадокси» вміщує понад 400 крилатих висловів глибокого філософського змісту[4].

Свої книги «Тарас Шевченко в моєму житті. Думи мої думи...», «Осяйний вінок Кобзареві», краєзнавчий нарис «Кролевець його пам'яті»[5] письменник присвятив Великому Кобзарю.

Автор статей в «Енциклопедії сучасної України».

Нагороди і відзнаки ред.

Іван Пилипович Корнющенко нагороджений трьома медалями. Лауреат часопису «Журналіст України» та двох літературно-мистецьких премій: імені Олександра Лазаревського та імені Федора Швіндіна. Почесний громадянин Конотопського району, міста Конотоп та селища міського типу Липова Долина[3].

Твори ред.

  • 1975 — «Панас Кочура» (у співавт.), «Співець грозової юності»
  • 1977 — «І на тім рушникові…»
  • 1988 — «Назавжди лишились молодими»
  • 1992 — «Лісова стежка»
  • 1996 — «Невгамовний щем»
  • 1998 — «Сходження», «Мій дивосвіт»
  • 1999 — «Крізь призму століть»
  • 2000 — «Поет пушкінської плеяди»
  • 2001 — «Було, було…»
  • 2002 — «Де курйоз, а де всерйоз»
  • 2003 — «Повернення в молодість»
  • 2006 — «Відлуння», «Палітра»
  • 2008 — «Афоризми. Думки. Парадокси»
  • 2010 — «Тарас Шевченко в моєму житті. Думи мої, думи...», «Птахи сонця»
  • 2011  — «Зореносні рядки»
  • 2013 — «Осяйний вінок Кобзареві», «Моя філософія»
  • 2014 — «Альбом народних картин»
  • 2015 — «Хай святяться добрих імена»
  • 2016 — «Розкрилля»
  • 2017 — «Слово і зброя, мужність і безсмертя»
  • 2018 — «Три долі»
  • 2019 — «За віком — вік»
  • 2020 — «По той бік щастя», «Метеликове літо», «Про нашу любов»
  • 2021 — «Сльози», «Відблиск життєвих роздумів», «Гвардійці переднього фронту»
  • 2022 — «Триумф променистого слова»
  • 2023 — «У світі цікавого».

Література ред.

  • Ступак Ю. Творче горіння // Ленінська правда. — 1975. — 26 серп.
  • Єроха М. Подвиг письменника // Народна трибуна.  — 1975. — 13 верес.
  • Данько М. Слово про поета-земляка // Ленінська правда. — 1976. — 9 січ.
  • Пулінець П. Мужність творця // Деснянська правда. — 1976. — 12 берез.
  • Тарасенко І. Пісня про рушник // Ленінська правда. — 1977. — 27 листоп.
  • Гризун А. Незвичайні долі // Червоний промінь. — 1977. — 8 лют.
  • Малиношевська С. Еліксир доброти // Кролевецький вісник. — 1992. — 11 груд.
  • Охріменко П. Цікаві спостереження // Вперед. — 1993. — 27 січ.
  • Столбін О. Щедра осін на обжинки // Сумщина. — 1996. — 18 верес.
  • Омельченко М. Іванову Корнющенку — 60 // Літературна Україна. — 1996. — 10 жовт.
  • Савич І. Невгамовний щем // Сумщина. — 1996. — 14 жовт.
  • Вертіль О. Дивосвіт крізь історичну призму // Сумщина.  — 2000, 1 вересня.
  • Савич І. Сходження // Літературна Україна. — 1999. — 14 жовт.
  • Вертіль О. Василь Туманський – крупним планом // Сумщина. — 2000. — 5 трав.
  • Дзюба В. Відоме ім’я призабутої людини // Одеські вісті. — 2000. — 10 серп.
  • Хвостенко Г. Що було, те було // Сумщина. — 2001. — 24 жовт.
  • Козлова І., І.П. Корнющенко: «Повернення в молодість» // Сільські горизонти. — 2004. — 31 січ.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Лисий, Ігор (21 вересня 2021). У Конотопі відзначили ювілей письменника Івана Корнющенка. Процитовано 3 січня 2024.
  2. ↑ Відійшов у засвіти почесний громадянин Конотопа, журналіст та письменник Іван Корнющенко. Голос громад. 1 травня 2023. Процитовано 3 січня 2024.
  3. ↑ а б Про автора та його твори // Корнющенко І. У світі цікавого. — Суми Мрія, 2023. — С. 249.
  4. ↑ Конотопці вшанували письменника та журналіста Івана Корнющенка. Конотопська міська рада. 26 вересня 2016. Процитовано 3 січня 2024.
  5. ↑ Тарас Шевченко і Сумщина : збірник. — Суми, 1993. — С. 57— 62.

Джерела ред.

Корнющенко Іван Пилипович // Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми : РВО «АС-Медіа», 2004. — С. 220 : фот.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корнющенко_Іван_Пилипович&oldid=41361417