Вікіпедія

Корнел Діну

румунський футболіст

Корнел Діну (рум. Cornel Dinu, нар. 2 серпня 1948, Тирговіште) — румунський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Корнел Діну
Корнел Діну
Корнел Діну
Корнел Діну у 2009 році
Особисті дані
Народження 2 серпня 1948(1948-08-02) (75 років)
  Тирговіште, Румунія
Зріст 178 см
Вага 73 кг
Громадянство  Румунія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1956–1966 Румунія «Металул» (Тирговіште)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1966–1983 Румунія «Динамо» (Бухарест) 454 (53)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1968–1981 Румунія Румунія 75 (7)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1984–1985 Румунія «Динамо» (Бухарест)
1985–1986 Румунія «Тирговіште»
1987–1988 Румунія «Тиргу-Муреш»
1988 Румунія «Оцелул»
1989 Румунія «Університатя» (Клуж)
1990–1991 Румунія «Олт Скорнічешть»
1992–1993 Румунія Румунія
1996 Румунія «Динамо» (Бухарест)
1998–2001 Румунія «Динамо» (Бухарест)
2002–2003 Румунія «Динамо» (Бухарест)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав протягом усієї кар'єри за клуб «Динамо» (Бухарест), з яким став шестиразовим чемпіоном Румунії та дворазовим володарем Кубка Румунії. Згодом працював у клубі як тренер, вигравши з командою ще одне чемпіонства та два національні кубки. Також грав, а потім був і головним тренером у національній збірній Румунії. Футболіст року в Румунії, за версією газети Gazeta Sporturilor в 1970, 1972 і 1974 роках.

Клубна кар'єра ред.

Народився 2 серпня 1948 року в місті Тирговіште. Вихованець футбольної школи клубу «Металул» з рідного міста

1966 року став гравцем столичного «Динамо» (Бухарест), кольори якого і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала цілих вісімнадцять років. Дебютував в Дивізіоні А 25 вересня 1966 року в матчі проти «Брашова» (0:1)[1] і більшість часу, проведеного у складі бухарестського «Динамо», був основним гравцем захисту команди. За цей час шість разів виборював титул чемпіона Румунії та двічі ставав володарем Кубка Румунії. У 1970, 1972 і 1974 роках визнавався найкращим румунським футболістом, крім того 1970 року посів 24 місце у номінації на «Золотий м'яч»[2][3]. У підсумку він провів 454 матчі у вищій лізі і відзначився 53 забитими м'ячами[1]. Його останній матч відбувся 18 червня 1983 року проти «Університаті» (Крайова) 1:1[1].

 
Корнел Діну у 1971 році.

Виступи за збірну ред.

1 травня 1968 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії в товариській грі проти Австрії (1:1)[1].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, на якому він провів усі три матчі — проти Англії, Чехословаччини та Бразилії, але команда не подолала груповий етап.

У 1979 році Діну обійшов Мірчу Луческу за кількістю зіграних матчів за збірну, ставши абсолютним рекордсменом команди, і залишався таким до 1984 року, коли досягнення Корнела побив Ласло Белені.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у її формі 75 матчів, забивши 7 голів. Значну частину з них Корнел провів у статусі капітана. Оскільки сім з цих ігор, в яких він забив два голи, відбулися в рамках Олімпійських ігор, ФІФА вилучила їх із статистики в 1999 році, зменшивши офіційні цифри до 68 ігор та 5 голів[4].

Кар'єра тренера ред.

По завершенні кар'єри гравця 1983 року Діну залишився у команді і увійшов у тренерський штаб Ніколае Думітру в «Динамо» (Бухарест). В першому ж сезоні клуб дійшов до півфіналу Кубка європейських чемпіонів 1983/84, вибивши по ходу турніру володаря трофею західнонімецький «Гамбург» — у Бухаресті «Динамо» розгромило суперника 3:0, а на виїзді, програючи 0:3, зуміло на останніх хвилинах забити два голи.

У вересні 1984 року Діну був призначений на посаду головного тренера, але був звільнений у квітні 1985 року і у наступні роки він тренував ряд румунських клубів-середняків, не вигравши жодного трофея. Також Діну займав пост державного секретаря в Міністерстві молоді та спорту в 1989 і 1990—1992 роках.

1992 року прийняв пропозицію очолити збірну Румунії, яку мав вивести на чемпіонат світу 1994 року. Команда вдало почала відбір, розгромивши спочатку Фарери (7:0), а потім і Уельс з рахунком 5:1. Втім надалі результати погіршились і після поразки в 7 турі від Чехословаччини 2:5 Федерація футболу Румунії вирішила звільнити Корнела Діну і його помічника Георге Йоргулеску. Загалом Діну очолював збірну 13 іграх, вигравши 7, зігравши внічию 2 і програвши 4[5]. Новим тренером збірної став Ангел Йорденеску, який виграв решту ігор відбору та вивів команду на «мундіаль», де Румунія дійшла до чвертьфіналу.

У 1993—1995 роках він був директором «Прогресула», потім в 1996 році повернувся на тренерську посаду в свою колишню команду «Динамо», яку з перервами тренував до 2003 року. За цей час він виграв два чемпіонські титули в сезонах 1999/00 і 2001/02, а також два кубка Румунії в 2000 і 2001 роках.

В сезоні 2007/08 працював у клубі на посаді технічного директора. Також працював заступником адміністратора «Динамо»[6][7] і постійно запрошується на різні футбольні тематичні шоу.

У березні 2008 року він був нагороджений орденом «За заслуги в спорті» третього класу «в знак вдячності за його участь у фінальному турнірі чемпіонату світу 1970 року в Мексиці і за іншу діяльність»[8][9].

Титули і досягнення ред.

Як гравця ред.

«Динамо» (Бухарест): 1971, 1973, 1975, 1977, 1982, 1983
«Динамо» (Бухарест): 1968, 1982

Як тренера ред.

«Динамо» (Бухарест): 2000
«Динамо» (Бухарест): 2000, 2001

Особисті ред.

Особисте життя ред.

Здобув освіту юриста в Бухарестському університеті, за що отримав прізвисько «прокурор»[10]. Має сина, Корнела Штефана Діну (нар 1988).

19 липня 2011 року Діно переніс інфаркт міокарда і був доставлений до клініки Spitalul de Urgențǎ Floreasca в Бухаресті[11].

15 грудня 2011 року його дружина, від якої у нього народився син, померла внаслідок цукрового діабету[12].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Cornel DINU. www.romaniansoccer.ro. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 30 грудня 2020.
  2. ↑ Pierrend, José Luis (1 лютого 2006). European Footballer of the Year ("Ballon d'Or") 1970. RSSSF. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2020.
  3. ↑ Dumitru Macri, primul fotbalist român nominalizat la Balonul de Aur! Gică Hagi, aproape de succes în 1994 [Dumitru Macri, the first Romanian footballer nominated for the Golden Ball! Gica Hagi, almost successful in 1994] (Romanian) . Fanatik.ro. 30 November 2018. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 15 December 2020.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 30 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ National football team manager Cornel Dinu. eu-football.info. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 30 грудня 2020.
  6. ↑ Obiectiv — Vocea Brăilei: «Cornel Dinu ramine doar administrator delegat la FC Dinamo», 3 septembrie 2005 [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.], accesat 18 octombrie 2016
  7. ↑ România Liberă vom 3. September 2005[недоступне посилання з 01.03.2019 — історія], abgerufen am 29. Juli 2011 (rumänisch)
  8. ↑ DECRET privind conferirea Ordinului și Medaliei Meritul Sportiv (PDF). Monitorul Oficial al României Nr. 241. 28.03.2008. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2019. Процитовано 26.08.2016.
  9. ↑ Decorarea unor personalități ale fotbalului românesc. Administrația Prezidențială. 25.03.2008. Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 26.08.2016.
  10. ↑ 25 de supranume ale unor personaje importante din fotbalul românesc. Gazeta Sporturilor. 25.12.2014. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26.12.2014.
  11. ↑ Gazeta Sporturilor vom 19. Juli 2011 [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.], abgerufen am 29. Juli 2011
  12. ↑ Adevărul vom 15. Dezember 2011 [Архівовано 9 лютого 2012 у Wayback Machine.], abgerufen am 17. Dezember 2011

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корнел_Діну&oldid=38048304