Шаблон:НП-Білорусія <! -

->

Ляхчіци (белор. Ляхчици, місц. Ляхчичи) - село в Кобринському районі Брестської області Республіки Білорусь.

Географія ред.

Село розташована на заході Полісся в 15 км від Кобрин а і 18 км від Дивіна.

Населення ред.

У 2011 році - 72 двори, у селі проживає 155 осіб. Найпоширеніші прізвища Назарук і Борисюк. <timeline> ImageSize = width: 630 height: 300 PlotArea = left: 50 right: 20 top: 25 bottom: 30 TimeAxis = orientation: vertical AlignBars = late Colors =

 id: linegrey2 value: gray (0.9) 
 id: linegrey value: gray (0.7) 
 id: cobar value: rgb (0.0,0.7,0.8) 
 id: cobar2 value: rgb (0.6,0.9,0.6) 

DateFormat = yyyy Period = from: 0 till: 525 ScaleMajor = unit: year increment: 100 start: 0 gridcolor: linegrey ScaleMinor = unit: year increment: 2 start: 0 gridcolor: linegrey2 PlotData =

 color: cobar width: 19 align: left 
 bar: 1890 from: 0 till: 268 
 bar: 1905 from: 0 till: 380 
 bar: 1911 from: 0 till: 318 
 bar: 1921 from: 0 till: 214 
 bar: 1940 from: 0 till: 285 
 bar: 1959 from: 0 till: 211 
 bar: 1970 from: 0 till: 253 
 bar: 1999 from: 0 till: 204 
 bar: 2005 from: 0 till: 173 
 bar: 2011 from: 0 till: 155 

PlotData =

 textcolor: black fontsize: S 
 bar: 1890 at: 268 text: 268 shift: (-11,5) 
 bar: 1905 at: 380 text: 380 shift: (-11,5) 
 bar: 1911 at: 318 text: 318 shift: (-11,5) 
 bar: 1921 at: 214 text: 214 shift: (-11,5) 
 bar: 1940 at: 285 text: 285 shift: (-11,5) 
 bar: 1959 at: 211 text: 211 shift: (-11,5) 
 bar: 1970 at: 253 text: 253 shift: (-11,5) 
 bar: 1999 at: 204 text: 204 shift: (-11,5) 
 bar: 2005 at: 173 text: 173 shift: (-11,5) 
 bar: 2011 at: 155 text: 155 shift: (-11,5) 

TextData =

 fontsize: 10px pos: (135,300) 
 text: Динаміка зміни кількості населення Ляхчіц в ХХ столітті 

</ Timeline>

Історія ред.

Назва села походить від діалектного слова «ляха» - незасіяне поле («ляшіть» - означає засівати). За народним переказами, назва походить від імені первопоселенца Ляха, тобто поляка. Біля села знайдені кремнієві наконечники стріли і списи. Вперше село згадується у Ревізії Кобринської економії, складеної королівським ревізором Дмитром Сапєгою в 1563 році <ref> Акти Віленської археографічної комісії. Вільно, 1876. Т. 15. С. 65 .</ ref>.

У Велику Вітчизняну війну Ляхчіци окуповані німецько-фашистськими загарбниками з червня 1941 р. до липня 1944

  • 1949 - 32 господарства об'єдналися в колгосп імені Мічуріна. Потім разом з селами Корчиц, Ходинічі, Верхолісся і Вільхівка становили колгосп «Перемога».

По перепису 1959 в Ляхчіцах було 211 жителів, в 1970 р. - 253 жителя. У 1999 р. 72 господарства, 204 мешканців, у складі колгоспу «Прапор Перемоги» (з 2004 СПК «Радонезький», центр господарства - село Корчиц). У 2005 році 64 господарства, 173 жителя. Є Будинок соціальних послуг, магазин, нове невикористовуване будівля лазні. У 2011 році закрита сільська бібліотека. Біля села знаходяться дві могили жертв фашизму. Південніше села біля каналізований річки Тростяниця розташоване урочище Княжа гора. Відповідно до місцевого переказу в урочищі знаходиться могила княгині Ольги.

Переказ ред.

Давно це було. Княгиня Ольга тут проходила. Була вона наша, російська ... Колись вбили чоловіка її, Володимира, і пішла Ольга воювати з ворогами ... Ольга хитрістю перемогла ворогів, перекувати у коней підкови на копитах навпаки. Але за Дивіном був пост, і звідти солдати її наздоганяли. У той час наша гора над болотами стояла, ліси на ній не було. Там княгиня і зупинилася. У той час ворожі війська наступали з півдня, від Новосілок. На горі і знайшла смерть Ольгу ... Там її й поховали. Могила була майже під вершиною. З тих пір гора і називається Княжа гора або Княжна. Здавна на могилі стояв простий дерев'яний хрест, але, напевно, при більшовиках його зняли ...

Історичні джерела ред.

Переказ пов'язано з конкретними історичними фактами.

В 1287 галицько-волинські князі пішли на Польщу. Володимиро-волинський князь Володимир Василькович, важко хворий, послав замість себе воєводу, а сам залишився в Кам'янці. Дуже страждаючи від своєї рани (у нього гнила нижня щелепа), він повідомив Мстиславу Даниловичу Луцькому, що призначає його спадкоємцем. Після походу Луцький князь був викликаний для підписання документів. Окремо була написана грамота, у якій дружині Володимира Ользі Романівні був заповіданий місто Кобрин і село Городель (Городець). Крім того, у грамоті князь записав: «... а княгиня моя оже восхочет в черничий напуває поідете, Аже НЕ восхочет ити, а како їй любо мені не воставші дивитися, що, хто маєт чинити по моєму животі» < ref name = autogenerated1> ПСРЛ. Т. 2. Іпатіївський літопис. М.: АН СРСР, 1952. С. 904-905. </ Ref>. До того ж князь змусив наступника цілувати хрест, що він не віддасть прийомну дочку Ізяславу проти її волі заміж, а тільки так, як захоче Ольга.

10 грудня 1288 Володимир Василькович помер. Ольга Романівна на похороні чоловіка була з Ізяславом і з сестрою свого чоловіка черницею Оленою. Останній раз в Іпатіївському літописі згадується Ольга в березні 1289 [1].

Про Княжій горі існують письмові відомості в історичних джерелах. Перший це «Ревізія Кобринської економії» 1563, де записано: «Княжа Гора, урочище села Руховіч» <ref> Акти Віленської археографічної комісії. Вільно, 1876. Т. 15. С. 67 .</ ref>. Пізніше Гора присутній на російських картах XIX ст. і на польських початку ХХ ст. В кінці XIX ст. археолог Ф. В. Покровський зі слів священика записав: «с. Хабовічі ... Блоцької віл., Кобринського повіту. У 5 верстах на північний захід від села є невеликий пагорб, званий в народі Княжа гора. Називається так тому, що тут нібито під час бою вбито якась княжна »<ref> Ф. В. Покровський. Археологічна карта Гродненської губернії. Вільно, 1895. С. 83. </ Ref>.

Княжа Гора зробила великий вплив на розвиток села Ляхчіци та сусідньої округи. У Покровській церкві д. Хабовічи, у прихід якої входять Ляхчіци, зберігалася літопис про події, пов'язані з урочищем, а 24 липня «на Ольгу» відзначається престольне храмове свято. У Ляхчіцах дуже поширене жіноче ім'я Ольга. Указом Президента Республіки Білорусь від 2 грудня 2008 № 659 засновані офіційні геральдичні символи д. Ляхчіци - герб і прапор, на яких зображена княгиня Ольга <ref> {{cite web | url = http://geraldika.ru/symbols/22701%7Ctitle=Герб села web | url = http://geraldika.ru/symbols/22702%7Ctitle=Флаг села

Примітки ред.

  1. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою autogenerated1 не вказано текст

Посилання ред.

  • ПСРЛ. Т. 2. Іпатіївський літопис. М.: АН СРСР, 1952.
  • «Повне зібрання російських літописів. Том 2 », pdf, 4,5 Mb
  • Літопис Іпатіївський
  • Be: Іпацьеўскі летапіс
  • Ф. В. Покровський. Археологічна карта Гродненської губернії. Вільно, 1895.
  • Акти Віленської археографічної комісії. Вільно, 1876. Т. 15
  • Памяць: Кобринскі раен. Мінск: БЕЛТА, 2002.
  • Поколенная розпис роду Сапег (англ.).

Посилання ред.