Une victoire

                           Історія Франції

У 6 столітті до нашої ери на території сучасної Франції мешкали народи, яких греки називали кельгами, а римляни –галами. Тому країна була відома під назвою Кельтська Галія. У 2 столітті до нашої ери Юлію Цезарю вдалося підкорити Галію (58-51 роки до нашої ери). Він заснував фортецю поруч з головним поселенням галльського племені паризіїв Лютецією, яке пізніше одержало назву Париж. Влада Риму протрималася лише до 5 століття до нашої ери, пізніше державу відвоював проводир франків Хлодвіг. Саме він заснував королівство франків у 481 році поклавши початок династії Меровінгів. Хлодвіг започаткував згубну для держави франків традицію-поділив у спадок державу між своїми синами. Після його смерті династія Меровінгів правила не в єдиній державі, а в окремих, незалежних королівствах. Нащадки Хлодвіга поділили державу на три частини між, якими панували безперервні сварки. Через війни та користливі шлюби Меровінги остаточно заплуталися у престонаслідуванні. Скориставшись нагодою до влади прийшли майордоми. Відтоді королі лише хизувалися титулом правителя, вся влада перейшла майордонам. Династію Меровінгів замінили Каролінги. Найвидатнішим із Каролінгів був Карл Великий (742-814). У 768 році прийняв титул імператора й створив єдину державу франків. Карл Великий майже не злізав з бойового коня тому, що перед ним була мета-відтворити Західну Римську імперію і коли він розширюватиме кордони своєї держави він буде розповсюджувати християнство. Усі завойовані племена й народи Карл Великий насильно хрестив. Але володарювання династії Каролінгів було недовгим вже у середині 9 століття влада перейшла Гуго Капету, Паризькому графу. До середини 13 століття держава була роздробленою на самостійні князівства. Значно гіршого становища країна зазнала через Столітню війну, яка відбувалася між Англією та Францією напротязі 116 років, з 1337 до 1453. На початку 16 століття Франція опинилася у центрі громадянських війн, які з часом набули релігійного характеру. Королю Наварри Генріх 4 принесло корону протистояння католиків та протестантів. Таким чином він став першим королем з династії Бурбонів. Французький народ досі вважає, що король Генріх 4 врятував Францію від розпаду, о’бєднавши усі королівства в єдину могутню державу. За період правління Генріха 4 відбулося зародження нових, капіталістичних відносин також, це був період розвитку культури. Увійшов цей період часу в історію, як епоха відродження. Найбільшого розквіту держава зазнала у період правління Людовика 14 (1643-1715). У цей час політичного і культурного панування здобула Франція у середньовічній Європі. Саме тоді країна була основним осередком культури. Також у цей самий час французька мова стала міжнародною мовою у світському окрузі та дипломатії. Значними також були винаходи французьких вчених. Через бурхливий розвиток людей дуже часто почали спалахувати в країні конфлікти між новими силами та монархією. В наслідок того сталася революція 1789-1794 року. Розпочалася вона 14 липня 1789 року взяттям Бастилії-паризької тюрми. З 1880 року у Франції цей день відзначається, як державне свято. 22 вересня 1792 року національний Конвент оголосив Францію республікою, а в 1791 році була прийнята перша конституція. 9 листопада 1799 року Наполеон Бонапарт здійснив державний переворот й у 1804 році оголосив себе імператором Наполеоном 1. З того ж часу розпочався період наполеонівських війн. Воєнний успіх супроводжував французьку армію до 1813 року, першою невдачею Наполеона була російська компанія. Після того проти Франції утворилася коалізація, до якої увійшло шість держав. У жовтні 1813 року у вирішальній битві під Лейпцігом, французьке військо було остаточно розгромленим. Тому імператор був змушений відмовитися від престолу. Але Наполеон не зберався назавжди залишити престол і тому у 1815 році він спробував повернути собі місце правителя. Але спроба була невдалою оскільки він програв битву при Ватерлоо і тому решту життя пробув у засланні на острові Святої Єлени. Між тим у Франції знов розпочалася династія Бурбонів. Проте після чергової хвилі перевороту 1851 року престол захопив племінник Наполеона- Луї. Прозвав він себе імператором Наполеоном 3. За роки Другої імперії (1852-1870) значно швидше розвинилося промислове виробництво, бурхливо розвивалася наука і техніка. У 19 столітті в історії Франції було відзначено багато подій. Франко-прусська війна, нова революція 1870 рік, в наслідок революції утворилася Третя республіка. Також напередодні Першої світової війни Франція стала однією з наймогутніших країн Європи. Але під час Другої світової війни країну окопували фашисти, але Франція не здалася ворогові. В країні діяв рух Опору, який очолював Шарль де Голль. Завдяки Опорі і допомозі союзників у 1944 році Франція була вільна. У 1946 році в країні був сформован новий уряд(Четверта республіка), а в 1958 була прийнята конституція П’ятої республіки, першим президентом якої був де Голль. Того ж року Франція стала частиною Європейського економічного співтовариства(ЄЕС). З того часу, завдяки деголлівській політиці ВЕЛИЧІ ФРАНЦІЇ в історії держави розпочалася-стабілізація, посилення Франції на світовій арені. написано користувачем une victoire