Тібор Скітовськи
англ. Tibor Scitovsky
Народився 3 листопада 1910(1910-11-03)
Будапешт, Угорщина
Помер 1 червня 2002(2002-06-01)
Стенфорд (Каліфорнія)
Країна
Alma mater Будапештський уніерситет,Кембриджський університет,Лондонська школа економіки
Галузь Економіка
Батько Тібор Скітовськи
У шлюбі з Елізабет Скітовськи
Нагороди Грант Ґуґґенгайма, Distinguished Fellow of the British Computer Society, заслужений член Американської економічної асоціації, Fellow of the Royal Economic Society

Тібор Скітовськи (англ. Tibor Scitovsky, 3 листопада 1910(19101103), м.Будапешт —1 червня 2002, м. Стенфорд )—американський економіст, відомий своїми роботами в таких областях економіки, як оцінка змін доходу, теорія капіталу, теорія недосконалої конкуренції, економічна теорія реклами, економічна теорія культури, теорія тарифів, міжнародна грошова реформа і макроекономічна політика. Був доцентом і професором в Стенфордському університеті з 1946 по 1958 роки. Заслужений член Американської економічної асоціації, член Королівського економічного товариства, член Американської академії мистецтв і наук та член-кореспондент Британської академії.


Біографія

ред.

Народився у 1910 році у місті Будапешт, у сім'ї угорського політика Тібора Скітовського. У 1922 році його батько став президентом одного з найбільших банків Угорщини, і протягом короткого часу був міністром закордонних справ.

У 1932 році у Будапештському університеті здобув юридичну освіту. У 1935 році мігрував до Англії, де отримав степінь магістра в Кембриджському університеті. У 1938 захистив докторську роботу в Лондонській школі економіки.

У 1939 році переїхав у США, де під час Другої світової війнибув зарахований до армії США. Спочатку керував вантажівкою в Англії, а згодом працював в U.S.А. Strategic Bombing Survey, який вивчав наслідки бомбардування на Німеччину. Оскільки в його сім'ї в Угорщині був семітський союзник, він змінив ім'я на Томас Денніс. В 1946 працював в Міністерстві торгівлі США.

Скітовський був прийнятий до Стенфорда після Другої світової війни Бернардом Хейлі. З 1946—1958 викладав у Стенфордському університеті, став доцентом економічного факультету, а згодом професором.Після розгромленого антикомуністичного повстання в Угорщині 1956 року Скітовський намагався зібрати гроші для вчених, які втекли з батьківщини. Пізніше, до 1968 року, був професором в Університеті Каліфорнії.

У 1966—1968 роках працював в Організації екокономічного співробітництва та розвитку в Парижі.

Повернувшись до США, 1968—1970 був професором Єльському університеті. У 1970—1976 викладав курси економічного розвитку та країнознавства в Стенфордському університеті. У 1972 році Сцитовський став першим кандидатом професора з економіки Еберле.

До 1978 року був професором Лондонської школи економіки, після чого його академічна кар'єра закінчилась.

Став заслуженим професором Каліфорнійського університету. У 1973 отримав звання почесного члена Американської економічної асоціації.

Помер 1 червня 2002 у Стенфордській лікарні внаслідок ускладнень після операції.

Діяльність

ред.

Скітовськи зробив внесок у широкий спектр тем в економічній галузі — від міжнародної торговлі та зростання до монополітичної влади та конкуренції. У 1956 почав вивчати явище добробуту людини значно ширше, ніж звичайне економічне мислення. Останні тридцять років життя він присвятив на вивчення механізмів, що лежать в основі індивідуальних уподобань. Він пов'язує задоволення людей не із заздалегідь визначеним результатом (кінцем), а з процесом (засобом).

У 1941 році він розробив модель кривої соціальної байдужості, яка ілюструє комбінації товарів, які приносять однакове відчуття корисності для громади.

Одним із перших досліджень Скітовського був аналіз безробіття Джона Мейнарда Кейнса. Він вважав, що існування безробіття корелюється із суворістю цін на продукцію та на ринках капіталу.

Першою у світ вийшла книга "Благополуччя і конкуренція" (1951), яка принесла автору заслужену славу. У ній він аргументовував ефективінсть конкуренції та неефективність монополій. Досліджуючи природу зовнішніх економік країн, що розвиваються, він застосовував свою роботу для оцінки альтернативних форм конкуренції.

Наступна книга "Економічна теорія та західна економічна інтеграція" (1958) - дослідження митних союзів. У 1964 році вийшла збірка "Статті по добробуті та зростанні", у яку віцшли всі наукові надбання Скітовсього за роки його наукової діяльності.

Монографія "Безрадісна економіка" (The Joyless Economy, Oxford University Press, 1976), точно характеризується підзаголовком «Дослідження людського задоволення і споживчої незадоволеності» (Ал Inquiry into Human Satisfaction and Consumer Dissatisfaction), стала одною з його найяскравіших праць, у якій він розв'язав нагальну для нього проблему принципу сувернітету споживачів. Скітовськи розглядав причини нераціональності вибору споживачів та її вплив на рівень щастя в суспільстві. У цій праці Скітовськи розкритикував американську економіку в тому, що вона робить занадто великий акцент на комфорті та безпеці, позбавляючи споживачів "радощів" складних, несподіваних і навіть ризикованих видів діяльності.

Науковий внесок

ред.
  • Scitovsky, Tibor (1940), «A study of interest and capital», Economica.
  • Scitovsky, Tibor (1941), «A note on welfare propositions in economics», RES.
  • Scitovsky, Tibor (1941), «Capital accumulation, employment and price rigidity», RES.
  • Scitovsky, Tibor (1942), «A reconsideration of the theory of tariffs», RES.
  • Scitovsky, Tibor (1943), «A note on profit maximization and its implications», RES.
  • Scitovsky, Tibor (1951), Welfare and competition: the economics of a fully employed economy.
  • Scitovsky, Tibor; Shaw, E. S.; Tarshis, L. (1951), Mobilizing resources for war: the economic alternatives.
  • Scitovsky, Tibor (1954), «Two concepts of external economies», JPE.
  • Scitovsky, Tibor (1958), Economic theory and Western European integration.
  • Scitovsky, Tibor (1959), Growth, balanced or unbalanced?, у Abramovitz, Moses та ін. (ред.), The allocation of economic resources: essays in honor of Bernard Francis Haley, Stanford, California: Stanford University Press, OCLC 490147128.
  • Scitovsky, Tibor (1960), «Standards for the performance of our economic system», AER.
  • Scitovsky, Tibor (1962), «On the principle of consumer's sovereignty», AER.
  • Scitovsky, Tibor (1964), Papers on welfare and growth.
  • Scitovsky, Tibor (1969), Money and the balance of payments.
  • Scitovsky, Tibor; Little, I. M. D.; Scott, M. F. G (1970), Industry and trade in some developing countries.
  • Scitovsky, Tibor (1972), «What's wrong with the arts is what's wrong with society», AER.
  • Scitovsky, Tibor (1972), «The producer society», De Economist.
  • Scitovsky, Tibor (1973), «The place of economic welfare in human welfare», QREB.
  • Scitovsky, Tibor (1974), «Inequalities: open and hidden, measured and immeasurable», Annals of AAPSS.
  • Scitovsky, Tibor (1974), «Are men rational or economists wrong?», in Nations and Households in Economic Growth.
  • Scitovsky, Tibor (1976), The joyless economy: an inquiry into human satisfaction and consumer dissatisfaction.
  • Scitovsky, Tibor (1978), «Market power and inflation», Economica.
  • Scitovsky, Tibor (1978), «Asymmetries in economics», Scottish Journal of Political Economy.
  • Scitovsky, Tibor (1979), «Can changing consumer tastes save resources?», in Economic Growth and Resources.
  • Scitovsky, Tibor (1980), «Can capitalism survive? An old question in a new setting», AER.
  • Scitovsky, Tibor (1981), «Excess demand for job importance and its implications», in Wert und Praeferenzprobleme in den Sozialwissenschaften.
  • Scitovsky, Tibor (1981), «The desire for excitement in modern society», Kyklos.
  • Scitovsky, Tibor (1983), «Subsidies for the arts: the economic argument», in Economic support for the arts.
  • Scitovsky, Tibor (1985), «Human desire and economic satisfaction», Kyklos.
  • Scitovsky, Tibor (1986), «Psychologizing by economists», in MacFadyen, editors, Psychology.
  • Scitovsky, Tibor (1986), Human desire and economic satisfaction: essays on the frontiers of economics.
  • Scitovsky, Tibor (1987), «Growth in the affluent society», 1987, Lloyds BR.

Література

ред.