Вікіпедія

Користувач:Kompotikpower/Чернетка

Kompotikpower/Чернетка
Псевдонім Нішіо Ішін
Народився 1981(1981)
Мова творів японська
Жанр Містика, детектив, секайкей
Magnum opus
Премії Премія Мефісто
Сайт: ni.siois.in

Нішіо Ішін (яп.: 西尾 維新; народився в 1981 році) ― псевдонім японського письменника, автора манґи та сценариста.

Перший твір Нішіо, роман «Цикл обезголовлення», опублікований видавництвом Коданша в 2002, був відзначений премією Мефісто. У 2005 році вийшла перша книга серії «Моноґатарі» (укр.: Історії), яка на зараз налічує 29 томів. Ця серія була екранізована в однойменне аніме студією Shaft. Його ранобе «Катанаґатарі (Історія мечів)», «Джуні тайсен (Війна дванадцяти)», «Цикл обезголовлення», а також манґа «Скринька Медаки» теж мають аніме-екранізації. Нішіо Ішін співпрацював із Цуґумі Обою (автором «Зошиту смерті») та Такеші Обатою, пишучи книгу «Інший зошит: справа про серійні вбивства BB у Лос-Анджелесі». Між 2009 і 2016 він входив до списку десяти найпродаваніших авторів у Японії та мав найбільші продажі в 2012 та 2014. Станом на листопад 2022 року тираж його романів і манґи перевищив 36 мільйонів копій.

У творах Нішіо часто трапляються розлогі та дотепні діалоги. Його вважають автором, який поєднує роман і ранобе та використовує жанри містики, іноді детективу та секайкей, з численними посиланнями на іншу манґу та аніме.

Кар'єра ред.

Нішіо Ішін захоплювався манґою з дитинства та хотів стати манґакою. Проте, бачачи відсутність прогресу в навичках малювання, він вирішив стати романістом, зазначивши, що поганий почерк йому не завадить.[1] Він навчався в коледжі політичних наук університету Ріцумейкан і покинув університет, не закінчивши.[2]

На початку своєї кар'єри, коли Нішіо надсилав роботи для журналів, його сильною стороною була швидкість роботи, одного разу він подав дві чи три роботи на одну премію.[3] У 2002 році Нішіо написав перший роман серії «Зареґото (Нісенітниці)» — «Цикл обезголовлення», що принесло йому 23-ю премію Мефісто.[4] На той час йому було двадцять років, і його гаслом було «Нішіо Ішін, 20-річний хлопець з Кіото».[5] Після цього він за три дні написав другу частину серії «Романтик задушення».

Він досі працює з журналом «Мефісто», а також працював із «Коданша» над літературними журналами «Фауст» і «Пандора». Нішіо також опублікував свою дванадцятитомну серію «Катанаґатарі (Історія мечів)» протягом дванадцяти місяців для лінійки Kodansha Box у 2007 році. Рюсуй Сейрьоїн зробив те саме, і сайт Kodansha Box заявив, що це був перший випадок у світі, коли два автори створили щомісячні серії романів у дванадцяти томах одночасно.[6]

Нішіо Ішін відомий найбільше завдяки серії «Моноґатарі (Історії)», яка розпочалась як трилогія оповідань у журналі «Мефісто» в 2005 році та розвинулась у серію з 29 томів. Історії були екранізовані як аніме аж до «Зоку оварімоноґатарі (Останні історії: продовження)», також за ними є манґа. Серіал стабільно досягав великих продажів, лише перші два сезони, «Бакемоноґатарі (Історії чудовиськ)» і «Нісемоноґатарі (Історії підробок)», продалися понад мільйоном дисків DVD та Blu-ray, станом на вересень 2012 року.[7]

З 2009 по 2016 рік Нішіо Ішін був одним із 10 найбільш продаваних авторів у Японії, займаючи місце в трійці лідерів протягом трьох років, а у 2012 та 2014 роках посів перше місце як найбільш продаваний автор у країні. У ті роки він продав 1408319 примірників і 997211 примірників відповідно.[8] Станом на листопад 2022 року тираж його романів і манги перевищив 36 мільйонів примірників.[9] База даних перекладів Publishers Weekly повідомила, що з 2008 по 2018 рік 19 романів Нішіо було перекладено англійською мовою, що робить його автором із другою найбільшою кількістю англійських перекладів в США за той період часу.[10]

Стиль ред.

Від самого початку характерною рисою творів Нішіо стали каламбури й іронічні діалоги.[11] Коли його запитали, чи пов’язане те, що він використовує комедійний стиль мандзай із тим, що він родом із регіону Кансай, Нішіо відповів: «Думаю, я просто кансайська людина».[12] Він відчуває, що «діалог — це характер» і тому більше зосереджується на діалогах, ніж на зовнішності персонажів.[13] У роботах Нішіо фігурують численні жіночі персонажі, бо йому легше дається зобразити їх унікальними, в тому числі зовнішньо.[14]

Найбільше на нього вплинули речі на зразок манґи журналу Shonen Jump, а також шьоджьо-манґа в цілому.[14]  Щодо манґи, то він є пристрасним шанувальником «Химерних пригод ДжоДжо». У діалозі з її автором, Хірохіко Аракі, він прокоментував, що це «манґа, яку він хотів би, щоб усе людство прочитало».[1] У його творах достатньо часто можна бачити посилання на ДжоДжо. У новелізаційному проекті «VS JOJO», разом з Кохеєм Кадоно та Отаро Майджьо, Нішіо написав пізніше опублікований роман JoJo's Bizarre Adventure Over Heaven.

Він має унікальний спосіб називати своїх героїв.[14] Прагнучи визначити персонажів їхніми іменами, Нішіо не просто дає їм незвичайні імена. Коли справа доходить до імен, його описують як "химерного" та "надзвичайно дивного".[14] Прикладами є Кікі Кікіцу, Шікіґіші Кішікі, Шікізакі Кікі, Шібукі Шібуші, Мукае Емукае, Сукінасакі Сакі та Кісшот Ацерола-оріон Харт-андер-блейд.

Він сказав, що багато чому навчився з романів Кійоші Касая (автор «Війн вампірів»), Хіроші Морі, Нацухіко Кьоґоку, Рюсуя Сейрьоїна і Кохея Кадоно. Нішіо називає цих п’ятьох письменників богоподібними істотами, які сформували його стиль письма.[14]

Примітки ред.

  1. ↑ а б 西尾維新クロニクル [Хроніка Нішіо Ішіна] (японською мовою) . Токіо: Takarajimasha. 30 січня 2006. с. 87. ISBN 978-4-79-665092-2.
  2. ↑ Find your book! Book Vox-web RUC-Ritsumeikan Life Co-operative. www.ritsco-op.jp (японською мовою) . 19 березня 2024.
  3. ↑ Нішіо, Ішін (7 червня 2006). ザレゴトディクショナル 戯言シリーズ用語辞典 (японською мовою) . Kodansha. с. 113. ISBN 978-4-06-182489-8.
  4. ↑ Mephisto Prize report on Excite Japan (японською мовою) .
  5. ↑ 【西尾維新大辞展 京都篇】を開催します. Bunpaku (японською мовою) .
  6. ↑ Kodansha Box official homepage (японською мовою) . Kodansha.
  7. ↑ Loo, Egan (25 вересня 2012). 1+ Million Bakemonogatari/Nisemonogatari DVD/BDs Sold. Anime News Network (англійською мовою) .
  8. ↑
  9. ↑ デビュー20周年、西尾維新さん 型破りの「全身小説家」. Mainichi Shimbun (японською мовою) . 22 листопада 2022.
  10. ↑ Kopf, Dan (6 червня 2019). Half of all translated books in the US come from just nine countries. Quartz (англійською мовою) .
  11. ↑ 別冊オトナアニメ シャフト超全集!! (японською мовою) . Yosensha. 2010. с. 39. ISBN 9784862485670.
  12. ↑ 西尾, 維新; 奈須, きのこ; 原田, 宇陀児; 元長, 柾木; 清涼院, 流水; 舞城, 王太郎; 滝本, 竜彦; 佐藤, 友哉; 東, 浩紀 (2004). ファウスト (японською мовою) . Kodansha. с. 177—178. ISBN 9784061794306.
  13. ↑ 『ダ・ヴィンチ』2011年4月号. Da Vinci (японською мовою) . 2011. с. 20.
  14. ↑ а б в г д 東, 浩紀; 斎藤, 環; 山口, 晃; 笠井, 潔; 仲俣, 暁生 (25 вересня 2004). Діалог із Хірокі Азумою. Eureka (ユリイカ, Yuriika) (японською мовою) . Т. 36 (10). Seidosha. ISBN 4-7917-0124-0. ISSN 1342-5641.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Kompotikpower/Чернетка&oldid=42214681