Користувач:Halyna Kukhar/Чернетка

Концерт для фортепіано — твір Василя Барвінського, написаний для фортепіано та симфонічного оркестру. Був створений протягом 1917 - 1937 рр., інструментований автором у 1938 р. та вперше виконаний 1939 р. Романом Савицьким.

Виявляється, що автор теж писав його (Концерт - О. Н.) з думкою про репертуар своїх учнів, тому, що з піаністичної точки зору він дуже вдячний, а разом з тим вимагає доброї технічної підготовки[1]

Історія виконання ред.

5-го березня 1939 р. відбулося прем'єрне виконання Концерту у залі "Атлантік" (тепер Театр ім. М. Заньковецької). Соліст - Роман Савицький, диригент - Микола Колесса.

1939-1941 рр. - близько 20 разів Концерт виконується в різних містах України під керівництвом багатьох диригентів. Соліст - Роман Савицький.

1994 р. - виконання Концерту під редакцією Яреми Якуб'яка у Львівській філармонії. Солістка - Марія Крушельницька.

22 лютого 2019 р. - виконання Концерту під редакцією і оновленою версією оркестрування Богдани Фроляк. Солістка - Оксана Рапіта.

Структура твору ред.

Концерт фа-мінор одночастинний, за формою — Сонатне Allegro.

Існували припущення, що композитор хотів дописати ще дві частини і створити цикл. Проте, більшість дослідників вважає, що Концерт має переконливу завершену форму.

Історія пошуку втрачених нот ред.

В. Барвінський подарував В. Кисілевській в 1939 р. копію нот Концерту - сольної партії та фортепіанний витяг оркестрової партитури (клавір)

В. Кисілевська за проханням Северина Сапруна-старшого позичила йому ноти 1946 р. Після смерті в Парижі Северина Сапруна-старшого 1950 р., його архів, де й був клавір Концерту, передається в спадок Северину Сапруну-молодшому.

Партитура, яка належала самому В. Барвінському була знищена після його арешту за наказом НКВД в 1948 р.

Єдиний екземпляр нот зберігався в архіві С. Сапруна.

В 1950-х роках С. Сапрун-молодший переїжджає до Буенос-Айресу (Аргентина) і забирає з собою архів батька. Згодом він переїжджає до Америки, але архів залишається в Аргентині.

В лютому 1993 року Р. Савицький-молодший публікує оголошення в американській газеті "Свобода" з проханням допомогти знайти архів С. Сапруна.

Навесні 1993 року Р. Савицький-молодший отримує лист від Ю. Середяка - науковця з Аргентини - про те, що архів Сапрунів зберігає італійсько-українська родина Гедіні-Сікорського.

9-го червня 1993 року Р. Савицький-молодший отримує лист, в якому Ю. Середяк пише про те, що в аріхіві зберігаються і рукописи Концерту.

16-го липня 1993 року Р. Савицький отримав від Ю. Середяка ксерокопію всіх 59 сторінок Концерту. Це була сольна партія фортепіано та клавір Концерту, а також частина оркестрових голосів.

У вересні 1993 року Р. Савицький привозить ці матеріали до Львова.

Я. Якуб'як звів фортепіанну партію з оркестровою, створивши повноцінну партитуру Концерту і, вже у вересні 1994 року концерт звучав у Львівській Філармонії у виконанні Марії Крушельницької.

2018 року до Б. Фроляк звернувся В. Сивохіп з проханням переглянути партитуру Концерту через певну перевантаженість оркестру, тобто проблему, про яку згадують при кожному виконанні цього твору.

2019 року з'явилося нове оркестрування Концерту, яке створила Б. Фроляк. В результаті редагування було виправлено певні гармонічні помилки, які виникли, скоріше за все, при переписуванні або зведенні голосів та усунуто проблему перевантаженості оркестру.

Примітки ред.

  1. Кияновська, Любов (2000). Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ - ХХ ст (Укр.) . Тернопіль: АСТОН. с. С. 196. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)

Джерела ред.

  • Василь Барвінський у дослідженнях та матеріалах (Укр.). Дрогобич: Посвіт 2008. Редактор-упорядник Володимир Грабовський[1]




  1. Грабовський, Володимир (2008). Василь Барвінський у дослідженнях та матеріалах (Укр.) . Дрогобич: Посвіт. с. ст. 56- 63.