Користувач:Furgajlo/Чернетка
Адмет (дав.-гр. Αδμητος) (перша половина V сторіччя до н. е.) - перший відомий з історії цар епірського племені молоссів. Здогадно належав до династії Еакідів, хоча невідомо, які саме родинні зв'язки були в нього з Таріпом та наступними царями. Античні джерела зберегли відомості про Адмета лише завдяки його стосункам із видатним державним діячем стародавніх Афін Фемістоклом.
Відомо, що Адмет вів перемовини з Афінами з якогось питання, однак через позицію впливового на той час Фемістокла афіняни ухвалили рішення не на користь Адмета. Цей випадок викликав у Адмета ворожість по відношенню до Фемістокла.
Пізніше, коли Фемістокла в Афінах було піддано остракізму і він мешкав у пелопоннеському Аргосі, влада Спарти звинуватила його у тому, що він був пов'язаний зі спартанським зрадником-персофілом Павсанієм. Ці звинувачення були охоче підтримані ворогами Фемістокла в Афінах і спеціальні уповноважені двох держав вирушили в путь, щоб затримати Фемістокла та привезти його на суд, який не обіцяв бути неупередженим. Повідомлений про це, Фемістокл знайшов притулок на острові Керкірі, але невдовзі влада Керкіри через можливе погіршення стосунків із двома найвпливовівшими державами тодішньої Греції депортувала його до узбережжя Епіру, що лежало навпроти.
Тікаючи від посланців Афін і Спарти, Фемістокл опинився в землях, де володарював Адмет. Щоб уникнути можливої помсти з його боку, Фемістокл скористався законами гостинності, вельми шанованими серед молоссів. За відсутності господаря він неназваним увійшов до царського дому та сів біля вогнища, тримаючи на руках Адметове маля. Це значило, що він благає про захист та притулок. Коли воротився Адмет, Фемістокл назвав себе і відверто розповів про свої негаразди.
Розрахунок Фемістокла на те, що закони гостинності переважать особисту неприязнь, справдився: Адмет не тільки не видав його переслідувачам, але й надав йому супровід, щоб той міг безперешкодно здолати гірський шлях до македонського міста Підни. Звідти Фемістокл дістався морем малоазійського узбережжя, що було підвладне на той час перському цареві, і нарешті опинився у безпеці. Втеча Фемістокла та його перебування у Адмета сталися або під час облоги афінянами Наксосу[1] (470-469 рр. до н.е.), або під час облоги ними Тасосу[2] (465-463 рр. до н.е.)
Джерела ред.
- Фукідід. Історія, книга 1, розділи 136-137;
- Корнелій Непот. Про славетних іноземних полководців. Фемістокл, розділ 8;
- Плутарх. Порівняльні життєписи. Фемістокл, розділ 24.