Користувач:Drive432/Партія національної єдності (Канада)
 | |
| Голова партії | Адрієн Аркан (1934-1940) |
| Дата заснування | 22 лютого 1934 |
| Дата розпуску | 30 травня 1940 |
| Ідеологія | фашизм, антикомунізм, антисемітизм, вождизм |
| Молодіжна організація | Блакитносорочечники |
| Союзники та блоки |
.svg){kind=small} Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1] |
| Друкований орган |
The Canadian Nationalist (англійською) Le Combat National (французькою) |
Партія національної єдності (англ. National Unity Party) або Національно-соціальна християнська партія (англ. National Social Christian Party, фр. Parti National Social Chrétien) була канадською політичною партією, створена з метою збереження та просування канадського патріотизму, фашизму та націоналізму.[2] Партія була заснована журналістом Адрієном Арканом, який прославився завдяки своїм фашистськимполітичними поглядами. Партія підтримувала антисемітські та прогерманські погляди, зокрема виступала на підтримку нацизму.
Діяльність ред.
Партію було засновано в лютому 1934 року Адрієном Арканом, франкомовним квебецьким журналістом з фашистськими поглядами. Спочатку партія називалася Національною соціал-християнською партією, але після її злиття у жовтні того ж року з Канадською націоналістичною партією було створено єдину партію під більш відомою назвою Партії національної єдності. Сама партія відстоювала вкрай праві ідеї та виражала захоплення Адольфом Гітлером та нацистським режимом у Німеччині.[3]
До 1937 Національна соціал-християнська партія Аркана налічувала близько 1000 членів, і у партії була своя воєнізована організація під назвою блакитносорочечники, схожа на коричневосорочечники в Німеччині і чорносорочечники в Італії.[4]
Зрештою, Аркан разом з групою фашистів і своїх прихильників таємно провели невеликий з'їзд для обрання лідера 1 липня, непомітно прослизнувши до Кінгстона, де журналісти, місцева поліція та офіцери КККП у цивільному патрулювали вулиці у пошуках зборів чи громадських заворушень. Фашисти обрали Аркана лідером нової партії та опублікували саркастичне послання з подякою міській раді за іхню "любов". Того вечора фашисти вирушили до готелю Торонто, де оголосили пресі про створення Партії національної єдності (ПНЄ), відкритої для всіх канадців за деякими "виключеннями", включаючи азіатів та євреїв.[4]
Заборона партії ред.
У травні 1940 року Аркан був заарештований за "змову з метою повалення держави", Партію національної єдності було заборонено, а його члени відправлені до табору для інтернованих в Онтаріо.[4]
Післявоєнна діяльність ред.
Останньою публічною акцією партії став мітинг, проведений 14 листопада 1965 у Центрі Поль-Сові, на якому були присутні 650 послідовників Аркана.[5]
Примітки ред.
- ↑ Tremblay, Jonathan (2015). La contribution des conservateurs à la longue survie des organisations fascistes d’Adrien Arcand. Un élément d’explication. Globe : revue internationale d’études québécoises (фр.). Т. 18, № 1. с. 47—64. doi:10.7202/1037877ar. ISSN 1481-5869. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Adrien Arcand | The Canadian Encyclopedia. www.thecanadianencyclopedia.ca. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Lagacé, Pierre (6 липня 2016). Hunting der Fuehrer’s in North America. Preserving the Past (англ.). Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ а б в How to Build an Antifascist Movement | The Walrus (амер.). 3 червня 2020. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Nazi Propaganda and Three Fuhrer's (PDF). Процитовано 3 лютого 2022.