1754 — 3-ю ротою Слов'яносербського кінного гусарського полку Р. Депрерадовича було засновано село Верхнє, 5-ю ротою – село Привілля, секунд-майором Рашковичем – приватний хутір, що перетворився в село Рубіжне.
1796 — у квітні шахта №1 рудника в Лисичій балці видала перше вугілля, поклавши початок промисловій розробці кам'яного вугілля в басейні і в усій Російській імперії.
1797 — у листопаді керуючий рудником Адам Сміт повідомив, що перевів усіх майстрових з Третьої Роти в нові казарми в Лисичому байраці
1799 — На руднику в Лисичій балці вперше в Донбасі та Росії був проведений кам'яновугільний кокс. Він призначався для Луганського ливарного заводу.
1802 — в економічних примітках до села Верхнього, на землі якого відкрито кам'яновугільний рудник, відзначено селище майстрових для вугільної ломки при яру Лисичим. Це було перше шахтарське селище Донбасу, з якого починався Лисичанськ.
1803 — у квітні старший лікар Луганського ливарного заводу І. Даль представив правлінню заводу рапорт про хвороби і важкі побутови умови шахтарів копальні та їх сімей.
1821 — неодмінні працівники села Верхнє звернулися з листом до царя, в якому скаржилися на утиск і образи, заподіяні адміністрацією рудника, і просили звільнити їх від заводських робіт.
1839 — відповідно до Положення про навчальні заклади Луганського гірничого округу на Лисичанському руднику і в селі Верхньому створювалися початкові гірничі школи на 120 учнів кожна. Крім того, в Лисичанську відкривалося гірниче училище на 24 учнів.
1861 — відповідно до положення про гірничозаводських людей, затвердженому 8 березня 1861, жителі Лисичанська та Верхнього звільнені від обов'язкової служби на казенному Луганському ливарному заводі.
1870 — 1 травня введена в дію доменна піч Лисичанського металургійного заводу.
1879 — 1 травня відкрита для руху залізнична лінія Попасна–Лисичанськ довжиною 39,9 верст. Лисичанськ був кінцевою станцією.
1888 — У Лисичанську побував великий російський хімік Д.І. Менделєєв, ознайомився з шахтами, Лисичанською штейгерською школою, де виступав перед учнями.
1895 — побудована залізнична лінія Лисичанськ-Куп'янськ.
1896 — закладений цементний завод акціонерного товариства Чорноморського цементного виробництва у селищі Верхньому.
1898 — при станції Любимовський Пост (нині Переездная) 27 травня відкрито поштове відділення. З 1 вересня 1898 при поштовому відділенні відкрита ощадна каса.
1899 — при Лисичанській поштовій конторі відкрито прийом внутрішніх і міжнародних телеграм. Поштова контора була перетворена в поштово-телеграфну. У той же час Любимівське поштове відділення перетворено в поштово-телеграфне.
1914 — у травні, через рік після початку будівництва, випустив першу продукцію пляшковий завод, а в червні запущено виробництво листового скла Лисичанського склозаводу Лівенгофського акціонерного товариства.
1917 — у березні в результаті перемоги Лютневої буржуазно-демократичної революції обрана Лисичанська районна рада робітничих, селянських і солдатських депутатів.
1917 — у жовтні в роботі II-го Всеросійського з'їзду Рад брав участь робочий содового заводу Вельцман Михайло Михайлович, обраний делегатом Верхнянською підрайонною Радою робітників, селян і солдатських депутатів.
1918 — у лютому у Лисичанську була створена Рада народного господарства. Головою Раднаргоспу обрали інженера Д.Ф. Мельникова, викладача Лисичанської штейгерской школи.
1918 — у грудні війська Червоної Армії вигнали з Лисичанська німецьких окупантів.
1919 — у березні в Лисичанську відбулися вибори до районної Ради робітничих і селянських депутатів.
1920 — Лисичанська штейгерська школа реорганізована в гірничий технікум. У Лисичанську створений трест «Хімвугілля».
1927 — у листопаді село Верхнє віднесено до категорії поселень міського типу.
1928 — у Лисичанську відкрито стадіон, який отримав назву «Шахтар».
1929 — у Лисичанську відкрито Палац культури (ПК) ім. 1 травня.
1929 — відкрито Лисичанський гірничий інститут.
1930 — розпочато будівництво Луганського механізованого склозаводу.
1930 — відкрито Лисичанський кооперативний технікум.
1931 — пущена перша черга Лисичанської ГРЕС, побудованої за планом ГОЕЛРО.
1931 — у вересні у Верхньому відкрито медичний технікум (медучилище).
1932 — на Сіверському Дінці відкрита водна станція.
1934 — Лисичанський гірничий інститут переведений у м. Сталіно (нині Донецьк).
1938 — відкрито Лисичанське педагогічне училище.
1938 — наказом Президії Верховної Ради УРСР поселення міського типу Лисичанськ, Верхнє і Пролетарск віднесені до міст ройону підпорядкування, а Новодружеськ і Привілля - до категорії поселень міського типу.
1964 — з цього року виконком Лисичанської міської ради присвоює звання «Почесного громадянина міста». Першим цього звання удостоєний генерал-майор у відставці Потапенко Володимир Степанович.
1966 — Лисичанський скляний завод «Пролетарій» нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
1968 — 18 квітня був закладений Лисичанський нафтопереробний завод.
1970 — здана в експлуатацію нова будівля швейної фабрики.
1999 — введена третя черга Західної фільтрувальної станції потужністю 50 тис. кубометрів води на добу. Тепер загальна потужність фільтрувальної станції становить 250 тис. кубометрів води.
2000 — відкрита телерадіокомпанія «Акцент».
2004 — 8 липня в ТОВ «ЛИНОС» зданий в експлуатацію бітумний цех.
2005 — 20 липня на «ЛІНОСі» закінчено будівництво установки ізомеризації бензинів.
