Користувач:Denyss/Work in progress:Адоніс

Адоніс, Лувр

Адо́ніс (дав.-гр. Άδωνης, грец. Άδωνις, лат. Adonis) — у давньогрецькій міфології бог, що уособлює циклічність вмирання та відновлення природи. Центральна постать багатьох релігійних культів (містерій) періоду Еллінізму[1].

У переносному значенні — надзвичайно вродливий чоловік.

Етимологія імені ред.

Ім'я походить від семіт. אדון (dn) (адон, адонай), що означає володар, пан.

Варіанти легенди ред.

син Кініра та його дочки Мірри (варіанти: Фенікса та німфи Алфесібеї; ассирійського царя Тіанта і його дочки Смірни), яка пристрасно покохала рідного батька за намовою Афродіти. Коли батько довідався про свій злочин, то хотів убити дочку, але боги перетворили її на миррове дерево, з якого через десять місяців народився А. За вроду хлопця відразу покохала Афродіта і таємно віддала його на виховання Персефоні, яка не схотіла повернути красеня Афродіті і та поскаржилася Зевсові. Зевс присудив так: А. мав проводити третину року в Персефони, третину в Афродіти, а останньою третиною міг розпоряджатися за власним розсудом. Проте А. ще в юнацькому віці вбив вепр. За другою версією, чвари й розбрат між богинями виникли після смерті А., з крові якого виросла троянда (варіант: ніжна квітка анемон).

Легенди про квіти, пов’язані з постаттю Адоніса ред.

З постаттю Адоніса пов’язано доволі багато етіологічних міфів, що пояснюють появу ряду популярних у Давній Греції квіткових рослин.

рос. !!!!!!!!!!!!!!!!! Даром богов розу считали греки. По словам Анакреона, роза родилась из белоснежной пены, покрывавшей тело Афродиты, когда богиня любви вышла из моря. Увидев этот цветок, очарованные боги обрызгали его нектаром, который и придал ему чудный аромат. Жрицы Афродиты украсили белыми розами алтарь храма и сад. Цветок оставался белым до тех пор, пока Афродита не узнала о том, что ее возлюбленного <Адониса> смертельно ранил вепрь. Богиня, устремившись в рощу Пифона, где находился ее любимый, бежала по розам, и шипы ранили ей ноги до крови. Капли божественной крови падали на розы, превращая их из белых в ярко-красные.[2]. рос. !!!!!!!!!!!!!!!!!

англ. !!!!!!!!!!!!!!!!! The lady slipper variety takes its name from an ancient Greek legend. Venus, the goddess of love, took shelter in a cave during a storm with her lover, Adonis, according to the legend. She left behind one of her slippers, which grew into cypripedium, a common variety of orchid[3]. англ. !!!!!!!!!!!!!!!!!

Культ Адоніса ред.

Поширений у грецькій поезії міф про А., як і культ його, — фінікійсько-сірійського походження. Культ А. як божества природи процвітав у БібліФінікії) та в його околицях, а також на Кіпрі. Звідси цей культ перейшов до Греції, де А. — перетворено в напівбога. Міф про А. — одне з дуже поширених у багатьох стародавніх релігіях уявлень про померле й воскресле божество (пор. євангельську розповідь про Христа).

Образ Адоніса у літературі та мистецтві ред.

До міфа про кохання А. й Афродіти часто зверталися художники та письменники античності, доби Відродження й пізніших епох: Тіціан, Веронезе, Пуссен, Рубенс, Джорджоне, Тінторетто, Роден, Шекспір, Лопе де Вега, Ж. Лафонтен та ін. Міф про А. став основою лібретто опер Д. Маццоккі, К. Монтеверді, Дж. Легренці й ін.

Образ Адоніса у філософії ред.

Виноски ред.

  1. Atallah W. Adonis dans la littérature et l'art grecs. Paris, 1966.
  2. [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)Коханова Мария. Готова ли роза к морозу (HTML) // Литературная газета. — . — С. C. 13. Процитовано 06/05/2008.
  3. [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)Ramstack Tom. Exotic beauty in D.C. (HTML) // The Washington Times. — 2008. — 17 лютого. — С. pg. D03. Процитовано 06/05/2008.