Вікіпедія

Користувач:Aleksandrit/S/Раїна Ярмолинська

< Користувач:Aleksandrit/S
Це тимчасова версія статті Раїна Ярмолинська.
Після внесення змін до тимчасової статті її необхідно об'єднати зі статтею Раїна Ярмолинська.


Раїна Ярмолинська
Раїна з Козирад на Шумбарі Боговитинова
Померла 1646(1646)
Підданство Річ Посполита
Конфесія православ'я
Рід Боговитини
Батько Миколай Боговитин-Шумбарський
Мати Єва Михайлівна Павлович
Брати, сестри сестри Маруша та Олександра
У шлюбі з Костянтин Ярмолинський
Діти Ян, Володимир (Владислав), Афтаназія (Анастасія), Серафина (Серафимія)

Раїна Ярмолинська (Раїна з Козирад на Шумбарі Боговитинова; пом. 1646) — землевласниця у Кременецькому повіті Волинського воєводства Речі Посполитої з роду Боговитинів, фундаторка Загаєцького монастиря. Правнучка Боговитина Петровича Шумбарського, яка у 1620-х роках об'єднала майже всі його землі на Волині під своєю власністю. Дружина, а згодом вдова Костянтина Ярмолинського.

Ім'я

ред.

Володимир Собчук зазначає, що «Раїна / Параскева Миколаївна у своєму тестаменті постає під двома іменами, а в решті згадок — під першим із них»[1]. Так, у фундушевому записі 1637 року Раїна фігурує як 1) Раина съ Козирадъ-Боговитиновна, 2) Раина зъ Козирадъ на Шꙋмбарꙋ Боговитиновна, 3) Reina Bohowitinowna na Szumbarze Jarmolińska, 4) Rajina z Kozirad na Szumbarze Bohowitinowna Konstantinova Jarmolinska та 5) Раины Боговитиновны Ꙗрмолинское (у генетиві)[2]. У Михайла Грушевського згадується як Раіна з Боговитинів Ярмолинська[3], в Адама Бонецького — як Reginą Bohowitynówną Szumbarską z Kozierad[4]. В російськомовній традиції 19 століття відома під іменем Ирина[2][5][6][7].

Біографія

ред.
Спадщина Миколая Боговитина-Шумбарського за поділом 1585 року, третини якої успадкували його дочки Маруша, Раїна та Олександра
 • 1⁄2 замкового городища Шумбар та однойменного з ним містечка й подавання церкви
 • село Загайці
 • село Темногайці
 • 1⁄2 села Мізуринці
 • 1⁄2 села Горбівці
 • 1⁄2 села Новий Став
 • 1⁄2 села Кордишів
 • 1⁄2 села Жолобки (продав у 1600 р.)
 • 1⁄2 Підгородного ставу в селі Горбівці
 • 1⁄2 Нового ставу в селі Новий Став
 • 1⁄2 безіменного ставу в селі Кордишів
Надбання Раїни та Костянтина Ярмолинських у 1620 та 1623 роках
 • Частка Михайла Хрінницького у родових володіннях Боговитинів-Шумбарських (в Шумбарі, замочку Новий Двір та селах Загайці, Темногайці, Мізуринці, Горбівці, Новий Став)
 • Частка Олександри Брудзієвської у спадщині Миколая Боговитина-Шумбарського (в Шумбарі та селах Загайці, Темногайці, Мізуринці, Мелехи, Горбівці й Новий Став)
Села, придбані Раїною Ярмолинською в Олександра Дениска-Матвіївського (1632 р.)
 • село Матвіївці
 • село Волиця
 • село Гридківці
 • село Піщатинці
Села, придбані Раїною Ярмолинською в Адама Човганського (1633 р.)
 • село Гулівці (продала у 1638 р.)
 • село Бісівка (продала у 1638 р.)
 • село Бережинці (продала у 1638 р.)
 • село Рідка (продала у 1638 р.)
 • село Волиця (продала у 1638 р.)
 • село Ілляшівка
 • село Переморівка
 • частина в селі Новогородчичі
 • частина в селі Почапки
Спадщина Костянтина Ярмолинського, що деякий час перебувала в руках Раїни Ярмолинської
 • село Семенів
 • село Данилівка
 • село Турівка
 • частина в селі Кошелівка

Родина

ред.

Раїна народилась в родині землевласника Кременецького повіту Миколая Боговитина-Шумбарського (пом. 1601) та його першої дружини Єви Михайлівни Павлович, дочки луцького войського Михайла Павловича[8][9]. В неї була сестра Маруша (Марина). Після смерті матері Раїна та Маруша виховувались бабусею Мариною Василівною Борисовичівною Тесовською, вдовою Михайла Павловича[10]. Раїна та Маруша також мали молодшу сестру Олександру, народжену у шлюбі Миколая Михайловича з його другою дружиною Ганною Янівною Ближинською[11].

Батько Раїни, Миколай Боговитин-Шумбарський, у жовтні 1600 року в Луцьку вбив свого тестя (батька другої дружини) Яна Ближинського, у помсту за що у серпні 1601 року в Кременці був вбитий сам його сином Олександром Ближинським[8][9]. На момент смерті батька Раїна була ще незаміжньою[1], а у листопаді 1606 року вже фігурує як дружина кременецького повітника Костянтина Ярмолинського[8][1], який також згадується як «полковник князя молдавського»[5] або «полковник польських військ»[12]. У шлюбі Раїни з Костянтином народився син Ян та доньки — Афтаназія (Анастасія) і Серафина (Серафимія)[13][14]. Після смерті чоловіка, що настала між 1625‒1627 роками[1], Раїна Ярмолинська залишалася вдовою.

Землеволодіння

ред.

Раїна Миколаївна успадкувала третину батькової спадщини, інші дві третини отримали сестри Маруша та Олександра. (Станом на 1585 рік їхньому батьку Миколаю Михайловичу належали половина замкового городища Шумбар та однойменного з ним містечка й подавання церкви, села Загайці й Темногайці повністю, половини сіл Мізуринці, Горбівці, Новий Став, Кордишів і Жолобки та половини Підгородного ставу в селі Горбівці, Нового ставу в селі Новий Став і безіменного ставу в селі Кордишів. Половину села Жолобки в 1600 році було продано Вацлаву та Маруші Межинським[15][16].) Після смерті Миколая Михайловича 1601 року його родичі Адам та Андрій Климентовичі і Павло Федорович Боговитини, усупереч заповітові, забрали дочок і маєтки — замочок Новий Двір та села Горбівці (з двором), Мізуринці, Загайці й Темногайці — під свою опіку, та брати першої дружини Павловичі, «зобравши войско немалоε людεй служεбных, выбранцов и гаидуков килкосотъ чоловεка, такъ конных, яко и пεших», відстояли свої права[15][11].

Спільно з чоловіком Костянтином Ярмолинським у 1620 році Раїна Миколаївна придбала в Михайла Хрінницького, чоловіка Маруші Миколаївни, всі його надбання в родових володіннях шумбарської гілки Боговитинів (Марушину третину батькової спадщини[ком. 1] та придбану ним 1608 року частину спадщини Боговитина Петровича, що належала спадкоємцям Павла Боговитиновича[ком. 2])[18][1]. У 1623 році Раїна та Костянтин Ярмолинські за 15 тисяч золотих придбали третину батькової спадщини, що належала молодшій сестрі Раїни, Олександрі Брудзієвській[ком. 3][18][1]. У результаті цього Раїна Ярмолинська зібрала майже всі землі Боговитина Петровича на Волині[18].

Вже будучи вдовою, Раїна Миколаївна в 1632 році придбала в Олександра Дениска-Матвіївського по сусідству з отчиною села Матвіївці, Волиця, Гридківці й Піщатинці[18][1], і в 1633 році набула від Адама Човганського села Гулівці, Бісівка, Бережинці, Рідка, Волиця, Ілляшівка й Переморівка, а також частини в селах Новогородчичі й Почапки, перші п'ять з яких продала Павлу-Криштофу Сенюті на Ляхівцях у 1638 році, а решту залишила собі[1]. Крім цього, в її руках деякий час перебувала спадщина чоловіка — села Семенів, Данилівка, Турівка й частково Кошелівка[18].

Фундуші

ред.

У 1637 році Раїна Ярмолинська фундувала під замком у селі Загайці православний чоловічий монастир святого Іоана Милостивого на чотири ченці, очолити який за згодою митрополита Петра Могили запросила вихідця з Перемишльської землі Антонія Рудницького. У лютому 1646 року Раїна Миколаївна склала в Шумбарі тестамент, де записала 500 золотих для бідних і значні суми грошей на церкву та заповіла фундувати в селах Шумбар і Загайці шпиталі на шестеро убогих кожен[1].

Останні роки

ред.

У 1644 році Раїна Ярмолинська приїздила ще до Добрятина, щоб у зв'язку з хворобою зятя — князя Юрія з Козельська Пузини — забрати «на εдукацию свою» внучку Катерину, «а потом в продком часε с того свεта […] зошъла»[19]. Померла 1646 року, про що свідчить запис зізнань дочок, черниць Серафини та Афтаназії, в луцьку ґродську книгу про їхню відмову від материної спадщини на користь брата Яна[20][13].

Сім'я

ред.
 
Карта родових маєтків Боговитинів на Волині[21][22]
Докладніше: Боговитини
  • Матір: Єва Михайлівна Павлович, дочка луцького войського Михайла Павловича[23][9].
  • Сестри:
    • Маруша, дружина Михайла Хрінницького, шляхтича із Луцького повіту[23][11].
    • Олександра, дружина шляхтича Миколая Брудзієвського[23][11][24].
  • Чоловік: Костянтин Ярмолинський[1], кременецький повітник[8], також згадується як «полковник князя молдавського»[5] або «полковник польських військ»[12].
    • Діти:
      • Ян[24][14].
      • Володимир (Владислав)[4][25].
      • Афтаназія (Анастасія), ігуменя Луцького і Корецького монастирів[1][14].
      • Серафина (Серафимія), настоятелька Луцького, Корецького і Клинецького монастирів[1][14].

Родовід

ред.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Боговитин Петрович Шумбарський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Михайло Боговитин-Шумбарський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Зофія Андріївна Лозка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Миколай Боговитин-Шумбарський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Ганна Олехнівна Борзобогата
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Раїна з Козирад Боговитинова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Єва Михайлівна Павлович
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

ред.
Коментарі
  1. ↑ На початку 1605 року Маруша Миколаївна записала свою третину батькової спадщини в Шумбарі, замочку Новий Двір та селах Загайці, Темногайці, Горбівці й Мізуринці на вічність своєму чоловікові Михайлові Хрінницькому[15][11].
  2. ↑ У 1608 році Михайло Хрінницький придбав частину спадщини Боговитина Петровича в складі половини містечка Шумбар і сіл Горбівці та Новостав, що належала спадкоємцям Павла Боговитиновича[17][11].
  3. ↑ Олександрі Брудзієвській належала третина отчини в селах Загайці, Темногайці, Мізюринці, Мелехи, Шумбар, Горбівці й Новий Став із фільварками в першому й п'ятому[1].
Примітки
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Собчук В. Д. Від коріння до крони : Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XV — першої половини XVII ст. — Кременець : Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, 2014. — С. 251. — 508 с. — ISBN 978-617-515-132-7.
  2. ↑ а б Монастырь Загаецкій // Памятники, изданные Временною Комиссіею для разбора древнихъ актовъ, Высочайше учрежденною при Кіевскомъ военномъ, Подольскомъ и Волынскомъ генералъ-губернаторѣ. — Київ : Університетська типографія, 1859. — Т. 4. — С. 63, 84-86. — 464 с.
  3. ↑ Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Передрук офсет-друком з видання, що вийшло у Львові в 1905. — Нью-Йорк : Книгоспілка, 1955. — Т. V. — С. 266. — 687 с.
  4. ↑ а б Boniecki A. Jarmolińscy // Herbarz polski : Część I. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1905. — Т. VIII. — С. 243.
  5. ↑ а б в Амвросій. Загаецкій монастырь // Исторія россійской іерархіи. — Москва : Синодальна типографія, 1812. — Т. 4. — С. 124. — 887 с.
  6. ↑ Макарій. Луцкая епархія // Исторія русской церкви. — С.-Петербург, 1882. — Т. 11. — С. 545. — 628 с.
  7. ↑ Темногайці // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи / Склав Теодорович М. І. — Почаїв : Типографія Почаївської Успенської лаври, 1893. — Т. 3. — С. 346. — 687 с.
  8. ↑ а б в г Собчук В. Д. Боговитиновичі: генеалогія і маєтки // До джерел : Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Ред. кол.: І. Гирич, Я. Грицак, М. Крикун, Л. Рудницький, Н. Яковенко. — Київ–Львів, 2004. — Т. 1. — С. 525. — 854 с. — ISBN 966-02-32-33-0.
  9. ↑ а б в Собчук, 2014, с. 249.
  10. ↑ Ворончук І. О. Населення Волині в XVI — першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники: Монографія / І. О. Ворончук. — Київ, 2012. — С. 43. — 712 с. — ISBN 978-966-02-6249-2.
  11. ↑ а б в г д е Собчук, 2014, с. 250.
  12. ↑ а б Єрмолинський Н. П. Ермолинскіе к 500-лѣтію рода. — С.-Петербург, 1907. — С. 20.
  13. ↑ а б Собчук, 2014, с. 251-252.
  14. ↑ а б в г Горін С. Мобільність ченців волинських монастирів у першій половині XVII століття // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2010. — Вип. 9. — С. 26. — ISSN 1995-0322.
  15. ↑ а б в Собчук, 2004, с. 528.
  16. ↑ Собчук, 2014, с. 248-249.
  17. ↑ Собчук, 2004, с. 528-529.
  18. ↑ а б в г д Собчук, 2004, с. 529.
  19. ↑ Собчук, 2004, с. 525-526.
  20. ↑ Собчук, 2004, с. 526.
  21. ↑ Собчук, 2004, с. 518.
  22. ↑ Собчук, 2014, с. 242.
  23. ↑ а б в Собчук, 2004, с. 525.
  24. ↑ а б Собчук, 2014, с. 252.
  25. ↑ Кулаковський, 2002, с. 258.

Джерела

ред.
  • Собчук В. Д. Боговитиновичі: генеалогія і маєтки // До джерел : Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Ред. кол.: І. Гирич, Я. Грицак, М. Крикун, Л. Рудницький, Н. Яковенко. — Київ–Львів, 2004. — Т. 1. — С. 525-532. — 854 с. — ISBN 966-02-32-33-0.
  • Собчук В. Д. Від коріння до крони : Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XV — першої половини XVII ст. — Кременець : Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, 2014. — С. 251-252. — 508 с. — ISBN 978-617-515-132-7.

Категорія:Українська шляхта Категорія:Боговитини Категорія:Кременецький повіт

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Aleksandrit/S/Раїна_Ярмолинська&oldid=40035115