Користувач:Хагріт/Чернетка
| Нассау Сеніор | |
|---|---|
| англ. Nassau Senior | |
 | |
| Народився |
26 вересня 1790 Комптон, Беркшир, Англія |
| Помер |
4 червня 1864 (73 роки) Кенсінгтон, Англія |
| Національність | Англієць |
| Галузь | Економіка |
| У шлюбі з | Mary Charlotte Senior |
| Діти | Mary Charlotte Mair Senior і Nassau John Senior |
 |
Ця сторінка користувача в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Ерідан (внесок, журнали) о 16:33 UTC (105637 хвилин тому). |
Нассау Сеніор (нім. Nassau Senior, народився 26 вересня 1790, помер 4 червня 1864 в Кенсінгтоні )- був англійським адвокатом , відомий як економіст . Він також був урядовим радником протягом кількох десятиліть з економічної та соціальної політики, про що він писав широко.
Курсивний текст
Життєпис ред.
Нассау Сеніор народився в м. Комптон, Беркшир, в сім'ї сільського священика.. Здобув освіту в Ітоні та Оксфордському університеті. В університеті був одним з приватних учнів Річарда Уотлі - майбутнього архієпископа Дублінського, з ким був пов'язаний узами довічної дружби. Серед інших видатних особистостей, з якими згодом Сеніор був пов'язаний дружбою, слід назвати маркіза Алексіса де Токвіля - відомого французького мислителя, згодом міністра закордонних справ Франції - з ним Сеніор вперше зустрівся в 1833 році. У 1811 Сеніор отримав ступінь бакалавра, в 1819 - право адвокатської практики.
У 1821 році одружився з Мері Шарлотт, в шлюбі народилися син Джон Сеніор (1822-1891) і дочка Mаір Сеніор (1825-1907).
У двадцяті роки поєднував адвокатську практику з викладанням і написанням статей з економіки, в тридцяті роки до цього додалася політична діяльність. Після відкриття в Оксфорді кафедри політичної економії в 1825 році, Сеніор стає першим її головою (1825-1830); і повторно обирається на термін 1847-1852 рр. У проміжку між цим займав керівні пости в різних урядових комісіях з питань праці в промисловості. У 1830 році лорд Мельбурн запрошує Сеніора до участі в комісії по вдосконаленню законодавства про страйки. У 1832 році Сеніор входить в комісію по законодавству про бідних, а в 1837 році - в комісію по ткачам. Доповідь за підсумками останньої Сеніор видає в 1841 році, включивши в нього і ідеї, розроблені ним за кілька років до цього, в роки роботи в комісії по страйків. У 1836 році при канцлера лорда Коттенхеме був призначений судовим виконавцем. Блауг називає Сеніора першим теоретиком-економістом, який протягом багатьох років надавав консультативні послуги політикам - а саме, членам партії вігів того часу - як в офіційному, так і в приватному порядку. У 1864 році Сеніор отримує призначення в комісію по дослідженню стану народної освіти в Англії. В останні роки життя, під час поїздок по закордонних країнах, Сеніор уважно вивчає місцеву політичну і соціальну життя. Видані згодом кілька томів його щоденникових записів містять чимало цікавих відомостей; втім автор, мабуть, переоцінював важливість цих соціальних спостережень. Протягом багатьох років Сеніор публікував регулярні замітки в " Edinburgh Quarterly", "London Review" і "North British Review", виступаючи на їхніх сторінках як на політичні та економічні теми, так і з літературно-критичними оглядами.
Сеніор в політичній економіці ред.
Методологія досліджень.Сеніор висуває один з варіантів суб’єктивістського тлумачення економічних явищ і процесів, що набуває концентрованого вираження в “теорії жертв”. Згідно з даною теорією, товарне виробництво являє собою економічну систему, яка базується на взаємних жертвах робітників та підприємців.
Теорія вартості й доходів.Вартість, на думку Сеніора, – це витрати виробництва, в які входять два елементи − праця й капітал. Витрати праці й капіталу є “жертвами”, які приносять, з одного боку, робітник, відмовляючись від вільного часу, а з іншого, підприємець, утримуючись від особистого споживання капіталу. Винагородою за ці жертви робітника та підприємця є два види доходів − заробітна плата й прибуток.
Зокрема, заробітна плата, в уявленні Сеніора, − це винагорода за жертви робітника, який втрачає свій вільний час й спокій, а прибуток − винагорода за жертви підприємця, який, відмовляючись від особистого споживання капіталу, вкладає його у виробництво.
Теорія капіталу.Капіталом учений називає утримання від споживання: “…замінюю слово капітал, що розглядається як засіб виробництва, словом “утримання”. Суспільний прогрес, на думку Сеніора, вимагає постійного збільшення утримання.
Як аргумент проти скорочення тривалості робочого дня з 11,5 до 10 годин, Сеніор висуває теорію відтворення заробітної плати й прибутку. Згідно з цією теорією протягом основного часу робочого дня (10,5 год.) створюється вартість, що покриває витрати капіталу, а решта часу роботи працівника йде на створення прибутку. Таким чином, на думку Сеніора, скорочення робочого дня до 10 годин мало б своїм результатом повне зникнення прибутку.
Основні роботи ред.
- Основні засади політичної економії (1836)
- Листи про фабричне законодавство (1837)
- Лекція про виробництво багатства (1847)
- Чотири виступні лекції з політичної економімії (1852)
- Історико-філософські нариси(1-2., 1865)
Примітки ред.
Джерела ред.
Посилання ред.
Категорія:Померли 4 червня Категорія:Померли 1864 Категорія:Економісти