Користувач:Федір Чуб/Стара Котельня

Назва

Коли Котельниця стала Котельнею невідомо. В 1866 Котельня стала волосним центром. З цього часу частина Котельні на лівому березі Гуйви стала називатися Нова Котельня, а правобережна частина - Стара Котельня

+Географія

Стара Котельня разом з Старосіллям, Новою Котельнею та Волосовом представляє собою практично єдиний жилий конгломерат. Також вулицею Зелений Гай Котельня до Другої світової війни з'єднувалася з селом Волиця

Давня Русь

Через Котельницю в 12-14 століттях проходив Києво-Белзький шлях, який сполучав Київ з центром удільного Белзького князівства (нині місто Белз). Шлях проходив через Котельню з Волиці вулицями Зелений Гай та Грабарка до моста через Гуйву. Тут Бєлзький шлях з'єднувався з Івницьким шляхом (вулиця Шкуропійка)

За часів Російської імперії та СРСР

Під час Голодомору в 1933 році загинуло 40 жителів Старої Котельні, 17 жителів Старосілля та 9 жителів Нової Котельні.

Шлях(и)

• Білгородський гостинець, стара житомирська дорога (Старе путище) (з ЕІУ) = Київ - Білгород - Житомир - Пересопниця - Луцьк

• Києво-Белзький шлях (київ - Білгород - Ярополч (Яроповичі) - Котельниця (Стара Котельня) - Колодяжин (Колодяжне) - Полоний (нині м. Полонне) - Городище (нині село Шепетівського району Хмельницької обл.), на Ізяслав

Адміністративно-територіальні відносини

1866 котельня волосний центр Житомирського повіту

На початку 1960-х СК відносилась до Попільнянського району Житомирської області

По 2020 Стара Котельня відносилася до Андрушівського району Житомирської області

В 2020 році ввійшла до Волицької територіальної громади і разом з нею до Житомирського району Житомирської області

Котелянська волость

Існувала з 1866 по 1923 (?) роки в складі РІ. В давній київській державі Котельниця також була волосним центром.

Волость РІ складали наступні населені пункти (Інформація вибрана з книги "Список населених місць  Волинскої губернії"): мова російська

? / Назва / число дворов / Стан /Число жителей обоего пола/Участок мирового посредника=Участок мирового судьи/Участок судебного следователя=Расстояние от Житомира/расстояние от волости= Почтовый адрес

• к. Александровка 9 / 5 / 38 = 2/7/4 = 40/14 = м.Червонное
• с. Антополь 180 / 5 / 1073 = 2/7/4 = 30/5 = +
• ф. Антопольская 3 / 5 / 20 = = 31/6 = +
• х. Бакаи 3 / 5 / 7 = 2/7/4 = 34/7 = +
• х. Березина 1/ 5 / 5 = 2/7/4 = 22/9 = +
• х. Боровая мельница 1 / 5 / 6 = 2/7/4 = 24/8 = +
• ур. Буймерское 1 /5 / 4 = 2/7/4 = 22/12 = +
• с. Волосовъ 235 / 5 / 1381 = 2/7/4 = 26/4 = +
• д. Волосовск.-слоб. 12 /5/ 64 = 2/7/4 = 33/7 = +
• х. Горбаченка 1 /5/ 4 = 2/7/ 4 = 25/5 = +
• х. Града = 12 /5/ 62 = 2/7/4 = 34/10 = +
• д. Грабовка = 33 /5/ 169 = 2/7/4 = 40/13 = +
• д. Грабовская-Рудня =24 /5/ 149 = 2/7/4 = 40/15 = +
• к. Грабовская = 15 /5/ 72 = 2/7/4 = 30/14 = +
• х. Гриньковъ = 1 /5/ 5 = 2/7/4 = 33/3 = +
• с. Иванковъ = 306 /5/ 1903 = 2/7/4 = 22/8 = +
• к. Иванковская = 8 /5/ 51 = 2/7/4 = 26/10 = +
• м. Ивница = 489 /5/ 2839 = 2/7/4 = 34/8 = +
• к. Катериновка = 14 /5/ 124 = 2/7/4 = 40/15 = +
• м. Котельня-старая = 437 /5/ 3023 = 2/7/4 = 30/0 = +
• с. Котельня-новая = 167 /5/ 1029 = 2/7/4 = 30/1 = +
• м. Лещин = 240 /5/ 1685 = 2/7/4 = 18/12 = +
• ферма Лещинская = 3 /5/ 19 =2/7/4 = 18/12 = +
• х. Осикова = 4 /5/ 14 = 2/7/4 = 44/18 = м. Ходорковъ
• к. Павлиновка = 5 /5/ 29 = 2/7/4 = 28/11 = м. Червонное
• х. Петриковъ = 1 /5/ 5 = 2/7/4 = 33/3 = +
• ур. Полевой-токъ = 2 /5/ 10 = 2/7/4 = +
• х. Поповъ = 1 /5/ 6 = 2/7/4 = 26/7 = +
• х. Соколовскаго = 5 /5/ 23 = 2/7/4 = 28/5 +
• с. Староселье = 175 /5/ 1044 = 2/7/4 = 32/2 +
• с. Тулинъ = 262 /5/ 1535 = 2/7/4/ = 17/13 +
• д. Туровецъ = 65 /5/ 406 = 2/7/4 = 27/10 +
• х. Чагари = 1 /5/ 5 = 2/7/4 = 30/5 +
• х. Яблонскаго = 2 /5/ 11 = 26/4 = +

Значення скорочень лівого стовбця невідоме, можливо д. - дєрєвня; м. - містечко; с. - село; х. - хутір;

ІудеЇ

Згідно даних перепису населення в 1897 року євреї в Старій Котельні мали майже половину населення села (1343 з 3183).

В квітні 1942 німецькі фашисти розстріляли євреїв в Андрушівці (вдруге), Старій Котельні, Івниці та Червоному. Після війни місцева влада не дозволяла проводити будь-які роботи на місці розстрілу. Тільки через кілька років після смерті Сталіна родичам загиблих дозволили привести до ладу місця захоронень. Памєятники були безіменні, оскільки влада не лозволила привести імена загиблих. В Котельні було упррядковано дві могили: в яру теред другим ставком на річці Безіменна та на Скалі, місці давньої фортеці. Лише в 2009 році вдалось встановиті прізвища всіх загиблих. В Андрушівському районі євреї також були розстріляні в селах Глинівці, Нехворощ, Старосілля, Гардишівка, Лебединці, Зарубинці.

Мапи

Галицько-Волинське князівство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 35. — ISBN 966-00-0405-2.. В карті до цієї статті (Волинська та Галицька землі. ХІІ-ХІІІ ст.) відображений населений пункт Котельниця.

Персоналії

• Аврамець Володимир Павлович - Герой Соціалістичної Праці, працював бригадиром тракторної бригади колгоспу "Більшовик"
• Зазулінський Ісак Пинхосович - військовий льотчик-штурмовик, в 1942 році загинув в вогняному тарані на ж/д станції Калач. У Андрушівці в його честь названа вулиця та встановлена меморіальна дошка
• Іванченко Ліда Йосипівна - Заслужений агроном УРСР, працювала головним агрономом в колгоспі "Більшовик"

Література

• Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Х.: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ 135 с. => eBooks/Source/Інститут Історії України/Административно-территориальное деление Украины 1923/Административно-территориальное деление 1923.pdf

• Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006: Довідник. – Житомир: Волинь, 2007 - ISBN 966-690-090-4 => MyProjects/Wiki/Енциклопедія історії України/admin-podil.pdf

• FL20201216 З народу руського. Шляхта Київшини, Волині та Брацлавщини (1569-1648) (pdf) 2016
  • с.392

Садиби в Ружині та Котельні Ружинських були невеликі і не досягли рангу магнатської резиденції

• • с.393

Виникла католицька парафія у Котельні Ружинських до 1611 року

• • с.406

Латифундією князів Ружинських в 1617-1618 роках управляла Софія з Карабчіївських Ходкевичева (Карабчиїв - село Ружинського району). Віленська каштелянка віддала в заставу волость Котельник наряду з іншими (Паволоч, Ружин, Вербове) в зв'язку з фінансовими труднощами.

• • с.474

"Посли Київського воєводства найпевніше були ініціаторами ухвали, згідно з якою князю Кирикові Ружинському надавалося 'урочище Котельня за Житомиром' 'у власність на вічні часи'. Сейм у Варшаві 22 січня - 8 березня 1581 з участю короля Стефана Баторія

• Перелік фондів, які зберігаються в архівному секторі Андрушівської райдержадміністрації => MyProjects/Wiki/Енциклопедія історії України/Андрушівської РДА.pdf

• Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906 - 224 с. => eBooks/Source/Енциклопедія історії України/SpNasMestVolGub_1906.pdf

• Теодорович, Николай Иванович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии / сост. Н. И. Теодорович. - Почаев, 1888-1903. - 5 т.

Т. 1 : Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский. - 1888. - 432, IV с.

• • с.107-108

73. м. КОТЕЛЬНЯ при річці Гуйва, Котелянської волості, від Житомира в 30 верстах, від найближчої поштової станції Рея 24 версти, від найближчої залізнодорожної станції Бровки в 25 верстах, від найближчого церковного приходу села Волосова в 4 верстах. Містечко в давнину називалось Котельниця та Котельнич. В Київському літопису містечко згадується вперше під 1143 роком, де сказано "бисть буря веліка, якоже не била ніколи же,- около Котельніци (Котельніч, Котельниць, Котельня) і разносі хороми і товар і клєті і жито з гумен". Потім - під 1147 роком в Воскресенському літопісу сказано, що Котельниця разом з Бужськом, Меджибожем та двома іншими (невідомими) містами належала Святославу, бувшому князю Володимирському (???), отримавшому його в уділ від великого князя Київського Ізяслава Мстиславовича: "Всеволодичъ же Святославъ тогда бяше држа (держа) у Изяслава 5 городов: Божьски (въ Галиція), Межибожье (въ Подольск. губ.), Котельницу и прочих два". (Карамзин, т.2, прим. 288 и 303). Біля 1159 Котельниця або вірніше - околиці ЇЇ були розграбовані Половцями, які взяли Шеломницю, село княгині - дружини Мстислава Великого, але були розбиті та прогнані до кордонів Південної Русі (Карамзин, т. 2, прим. 395). В період "польского преобладанія) — Котельниця вже була містечком та відносилась до Волинського воєводства. В 1561 була передана Стефаном Баторієм Михайлу Ружинському в володіння. В час написання книги це містечко поділяється на три частини, одна носить назву Нова Котельня, друга - Стара Котельня, а третя - просто Котельня. Кожна з цих частин має православну церкву, перші дві складають самостійний приход, а остання приписана до приходу в селі Старосілля (1 верста) - відомості про цю церкву в описі Старісільського приходу. В селі Нова Котельня - Церква на ім'я Покрова Св. Богородиці. Побудована в 1748 році (14 січня) на кошти прихожан. Дерев'яна, з такою ж дзвінницею. Копія метричної книги зберігається з 1749 року, а сповідні відомості - з 1786 року. Опис церковного майна складений в 1786. Землі - присадибна ділянка 3 десятини, орних на трьох дідянках 34 десятини 2377 сотки, сінокіс 12 десятин 1499 соток, лісу на хуторі 1 десятина 924 сотки, неудобій (?) 1 десятина 1397 соток. На цю землю є документ - ерекція (?) від 6 листопада 1747 князя Йосипа Любимирського та підтверджена в 1748 (17 квітня) поміщиком Антонієм Прушинським. Також на землю є план та акт, складений землеміром Йосипом Коризною в 1855. Причт. (? - служителі церкви) - 1 священник з зарплатою 300 рублів та псаломщик з зарплатою 30 рублів. Причт. будинки та господарські побудови (сильно ветхие). Народне Училище М. Н. Пр. існує з 1874 року. Є волосне Правління, камера мирового судді та квартира станового пристава Ринки працють по неділям - торгівля здебільшого хлібом Дворів 106+1/4, приход 871 душ обох статей Священник Устин Григорович Ковалевський (з 1852). До цього првходу приписана кладбищенська церква в дєрєвнє Антопіль в 6 верстах

• • с.108

74. д. Антопіль, Котелянської волості. Церква імені Воздвиженія чесного та животворящого Хреста Господня. Побудована в 1841 на кошти прихожан. Дерев'яна, з такою ж дзвінницею, міцна. Кладбищенська. Майном достатня. Для притчу землі, будинків та господарських побудов нема. Народне училище М. Н. Пр. існує з 1880. Дворів 76+3/4, прихожан 586 душ обох статей. Ця церква приписана до приходу Нової Котельні 75. В Старій Котельні знаходиться Церква Успєнія Пр. Богородиці. Побудована в 1883 на кошти прихожан з допомогою казни. Будівля церкви дерев'яна, на кам'яному фунламенті, з такою же дзвінницею. Збудована на місці дерев'яної, згорівшої в 1874 15 травня; ця в свою чергу збудована на місці згорівшої в 1775. Копія метричної книги зберігається з 1748 року. Землі - Удобій (?) 56 десятин та неудобій(?) 2 десятини Причт - 1 священник - 300 рублів, псаломщик - 50 рублів та просф. 16 рублів. Для священника будинок потрібно ремонтувати, а госп. будівлі дуже вєтхі; для псаломщика та просф. нема ні будинка , ні госп. будівель. Дворів 87, прихожан 675 душ. Священник Володимир Йосипович Колядинський (з 1886), псаломщик Андрій Феодорович Ракс (з 1886). До цього приходу приписана церква в селі Волосово в 3 верстах

• • с.109

76. село Волосово Котелянської волості. Церква ім. Св. Архістр. Михайла. Збудована в 1775 на кошти прихожан, а в 1874 на їх же кошти обновлена. Дерев'яна, з такою ж окремою дзвінницею, міцна. Є дерев'яна часовня над благод. джерелом, побудована взамін бувшої тут древньої каплиці. Землі - 12 десятин, присутні кілька напівзруйнованих причтових побудов. Церковно-приходська школа існує з 1883 року. Дворів 145, прихожан 1167 душ. Ця церка приписана до приходу Старої Котельні в 3 верстах

• Українська загальна енцикльопедія. Книга знання в 3-ох томах. Багато ілюстрована, з кольоровими, мапами та образками. / Під головною редакцією Івана Раковського. Том другий З - Р — Львів - Станиславів - Коломия: Видання кооперативи "Рідна школа", 1931 => MyProjects/Wiki/Енциклопедія історії України/Українська загальна енциклопедія - 2(З-Р), 1931.pdf = (Котельн(иц)я)

• Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich T. 4: [Kęs - Kutno] 1883 Warszawa 1883 Druk "WIEKU" Nowy-Swint Nr. 59 (492)

• Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich tom XV Cześć II, 1902 (139)

Посилання

https://andrushivchina.ucoz.ua/publ/moe_selo_moja_istorija_zhiva/1-1-0-97 => МОЄ СЕЛО - МОЯ ІСТОРІЯ ЖИВА = Василь БОНДАРЧУК, Старокотельнянський сільський голова => Вікі -Котельня