Користувач:Анастасія Марків/Павло Хом'як

Павло Хом'як – (нар. 7 грудня 1984 у м. Ківерці, Волинської області), католицький релігійний діяч, суспільний діяч, археолог, історик дослідник Католицької Церкви в Україні Церкви в Україні. ред.

Біографічні відомості ред.

Народився 7 грудня 1984 року у м. Ківерці, Волинської області. Після закінчення Ківерцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 у 2002 році вступив до Вищої духовної семінарії св. Йосифа у Львові-Брюховичах латинського обряду Львівської архідієцезії. У 2009 році здобув ступінь магістра теології з Католицького соціального вчення на теологічному факультеті Папської теологічної академії в Кракові.

23 травня 2009 року був висвячений на священника Луцьким єпископом Маркіяном Трофим’яком та призначений його особистим секретарем. В 2011 році був зарахований до Латеранського Папського університету у Римі (Італія) на факультет світського та церковного права, але за станом здоров’я не зміг завершити. В квітні 2012 року призначений адміністратором кафедрального собору св. Петра і Павла в Луцьку, а вже в травні того ж року призначений настоятелем кафедрального собору св. Петра і Павла в Луцьку, що зробило його наймолодшим в історії настоятелем кафедрального собору. 23 липня 2012 року єпископом Маркіяном Трофим’яком призначений греміальним каноніком Луцького кафедрального собору, стаючи наймолодшим каноніком в історії Луцької дієцезії.

Душпастирська діяльність ред.

Від 2012 року настоятель кафедрального собору святих апостолів Петра і Павла в Луцьку.

У 2013 році декретом Апостольського адміністратора єпископа Станіслава Широкорадюка був призначений нотаріусом Управління Луцької дієцезії Римсько-Католицької Церкви.

В грудні 2015 року рішенням єпископа Віталія Скомаровського був призначений також настоятелем парафії Пресвятого Серця Ісуса та санктуарію Божого Милосердя у м. Ківерці (до жовтня 2018).

12 травня 2016 року був призначений нотаріусом беатифікаційного процесу Слуги Божого о. Людвіка Вродарчика ОМІ. [1]

В лютому 2018 року декретом єпископа В. Скомаровського, був призначений також настоятелем парафій Вознесіння Господнього у м. Горохові та Пресвятої Трійці в м. Берестечко (до 2022 року).

В червні 2020 року був звільнений з виконання обов’язків нотаріуса Луцької дієцезії та призначений канцлером Луцької дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні. [2]

Харитативна діяльність ред.

 

В 2020 році заснував і став першим директором релігійної організації «Релігійна Місія Карітас-Спес Луцьк». Від того часу було засновано кухню для бідних, яка тричі на тиждень видає обіди для потребуючих. В 2022 – 2023 роках  було проведено 277 акцій надання різнопланової допомоги, зокрема: видача продуктових та гігієнічних наборів для потребуючих місцевих людей та внутрішньо переміщених осіб,  допомога спеціалізованим школам, гуманітарний та культурно-спортивний розвиток дітей та молоді із синдромом Дауна та аутизмом, з інвалідністю та вадами розвитку, організація відпочинків для потребуючих дітей та молоді, в тому числі закордонні поїздки. [3]

З повномасштабним вторгненням Карітас-Спес Луцьк активно зайняв суспільну позицію допомоги адже з першого дня початку повномасштабної війни проводились видачі допомоги для переселенців, здійснювалось перевезення жінок з дітьми до кордону, організовувалось харчування для переселенців, які приїжджали на вокзал у м. Ковель. Разом із волонтерами були сплетені маскувальні сітки, роздавались гарячі обіди для потребуючих людей.

Зокрема, активна робота проводилась із місцевим потребуючим населенням не лише у Луцьку, але й по території області. Допомога надавалась для геріатричного центру, відділення ВІЛ-інфікованих осіб Волинської обласної інфекційної лікарні, для мешканців віддалених сіл та районів області. [4]

У 2022 році започаткував футбольні турніри на кубок Карітас-Спес Луцьк, який об’єднує дітей, молодь з різними вадами розвитку та активну студентську молодь. Загалом було проведено десятки змагань, чемпіонатів та турнів, в тому числі Всеукраїнського масштабу. У вересні 2023 році була відкрита безкоштовна Світлиця для дітей, яка функціонування як дитячий простір а в грудні 2023 соціально-інтеграційний центр Share It , де діти з синдромом Дауна та аутизмом та іншими вадами розвитку мають можливість соціалізуватись та інтегруватись в суспільство. [5]

В січні 2024 року разом із Спеціальною Олімпіадою України став співорганізатором встановлення Національного Рекорду України в номінації "Наймасовіший спортивний танець за участі людей з синдромом Дауна" [6]

Від січня 2024 року – амбасадор Спеціальної Олімпіади України.

Суспільно-громадська діяльність ред.

Від 2012 року Павло Хом’як бере активну участь суспільному житті міста Луцька та Волинської області. Зокрема він являється членом робочої групи від Римсько-Католицької Церкви Волинської Ради Церков при Волинській державній адміністрації. Від 2021 року член робочої групи від Римсько-Католицької Церкви Луцької ради церков при Луцькій міській раді. [7]

Від 2021 року – член Громадської ради при Волинській державній адміністрації. [8]

Від 22 листопада – 2021 капелан Центру Допомоги ветеранів війни 4.5.0 в Луцьку. [9]

А від 24 лютого 2022 року – відповідальний за військове капеланство у Луцькій дієцезії. [10] [11]

Наукова діяльність ред.

У 2020-2024 роках проходить навчання в аспірантурі Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку за спеціальністю 032. "Історія та археологія". 3 квітня 2024 року захистив дисертацію на тему "Римо-католицьке духовенство Львівської та Луцької дієцезій 1939 – 1991 рр.: особливості діяльності" та отримав ступінь доктор філософії за спеціальністю  032. "Історія та археологія", науковий керівник доктор історичних наук, професор Стрільчук Людмила Василівна. [12]

Від 2020 року член Волинської археологічної служби, брав участь у впорядкуванню підземель під кафедральним собором св. Петра і Павла, створення експозиції в підземеллі під костелом, а також брав участь в розкопках на території Управління Луцької дієцезії (колишній монастир Шариток).

Автор понад 20 наукових статей на тему Католицької Церкви на Волині та Львівщині, серед яких найбільш визначними є "Аналіз діяльності Римсько-Католицьких священників Владислава Буковинського та Яна Рутковського на Волині у 1939-1954 рр.", "Роль Адольфа Петра Шельонжека у становленні Римсько-Католицької Церкви на Волині у міжвоєнний період", "Римсько-Католицька Церква на Волині в час Другої світової війни крізь призму польської історіографії", "Роль отця Августина (Августа) Медніса у збереженні Католицької традиції в часи Радянської влади та відновлення Римсько-Католицької Церкви за незалежної України", "Дослідження образу Римсько-Католицької Церкви в Радянській історіографії, Репресії Радянської влади проти римо-католицького духовенства Західної України на прикладі священників Львівської архідієцезії (1939-1945 рр.)", "Діяльність римо-католицького духовенства Львівської архідієцезії в період радянського режиму на прикладі служіння отця Рафала Керницького", "Радянське законодавство і націоналізація церковного майна на прикладі Львівської семінарії під час радянської та німецької окупації 1939-1945 рр. (Soviet Law and the Nationalization of Church Properety on the example of the Lviv Seminary during the Soviet and German occupation of 1939-1945)", "Римо-католицьке служіння у Львові 1945-1991. (Kult Rzymskokatolicki we Lwowie w latach 1945-1991)", "Жертви радянських репресій: луцьке духовенство Римсько-Католицької Церкви, Духовенство Луцької дієцезії: жертви атеїстичного режиму радянської влади". [13] Сформував унікальний перелік трагічно загиблих жертв, які загинули в часі Другої світової війни та подальший період радянських репресій.

За цей час йому вдалось здійснити низку вагомих внесків, що сприяють не лише розвитку парафії, але й збереженню історичної та культурної спадщини. Так, за сприяння Павла Хом'яка та його безпосереднім наглядом було проведено ряд ремонтно-реставраційних робіт, серед яких:

  • гідроізолюючі роботи підземелля, та зовнішніх фасадів Кафедрального костелу у співпраці із АДІКЗ у м. Луцьку;
  • реставраційні роботи підземелля Кафедрального костелу у співпраці із АДІКЗ у м. Луцьку;
  • комплектування виставково-експозиційних залів підземелля Кафедрального костелу у співпраці із АДІКЗ у м. Луцьку;
  • встановлення меморіальних дошок пам'яті у Кафедральному костелі та підземеллі;
  • Реставраційні роботи в Кафедральному костелі;
  • Комплектування каталогу інтер'єру та екстер'єру Кафедрального костелу Святих Апостолів Петра і Павла у Луцьку;
  • Проведення ремонтно-реставраційних робіт приміщення Управління Луцької дієцезії та парафії Святих Петра і Павла, облаштування екстер'єру колишнього монастиря Шариток.


Шаблон:СТАНДАРТНЕ СОРТУВАННЯ: КЛЮЧ СОРТУВАННЯ:Павло Хом'як

  1. У Луцьку розпочався беатифікаційний процес о. Людвіка Вродарчика ОМІ | Костели і каплиці України. rkc.in.ua. Процитовано 24 квітня 2024.
  2. Сайт Луцької дієцезії — Дієцезія. catholic.volyn.ua. Процитовано 24 квітня 2024.
  3. Благодійна організація |Карітас Спес Луцьк парафії святих Петра та Павла | Луцьк. Карітас Спес Луцьк (укр.). Процитовано 24 квітня 2024.
  4. Отець Павло Хом’як: «Милосердя не може бути дієвим без віри, без любові». Римсько-Католицька Церква в Україні (укр.). Процитовано 24 квітня 2024.
  5. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 24 квітня 2024.
  6. СОУ (26 січня 2024). Спеціальна Олімпіада України встановила Національний рекорд. Спеціальна Олімпіада України (укр.). Процитовано 24 квітня 2024.
  7. У Луцьку обрали керівника ради церков. Волинські новини. 24 квітня 2024. Процитовано 24 квітня 2024.
  8. Список кандидатів до складу громадської ради.
  9. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 24 квітня 2024.
  10. «Ми намагаємося дійти туди, де є необхідність»: розмова із настоятелем луцького собору Святих Петра і Павла | Центр журналістських розслідувань «Сила правди». sylapravdy.com (укр.). 1 листопада 2022. Процитовано 24 квітня 2024.
  11. Військовим передусім потрібна психологічна підтримка: настоятель луцького собору розповів про капеланство - VSN. vsn.ua (укр.). 1 січня 2000. Процитовано 24 квітня 2024.
  12. trek-st.com. Łucki kapłan obronił doktorat. Monitor Wolynski (пол.). Процитовано 24 квітня 2024.
  13. ORCID. orcid.org. Процитовано 24 квітня 2024.