Вікіпедія

Користувачка:Ата/Антон Менгер

< Користувачка:Ата
Роберт де Ніро на 47-му щорічному Венеційському кінофестивалі (1990 рік).
Роберт де Ніро на 47-му щорічному Венеційському кінофестивалі (1990 рік)

Роберт де Ніро-молодший (англ. Robert De Niro, Jr.) — відомий американський актор, продюсер та режисер. Перші свої ролі зіграв в фільмах Вітання (1968), Весільна вечірка (1969), Кривава мама (1970), Привіт, матусю! (1970), Думаю про Дженніфер (1971), Банда, що не вміла стріляти (1971) і Злі вулиці (1973). В 1974 де Ніро отримав роль молодого Віто Корлеоне у фільмі Хрещений батько 2[1]. Завдяки своєму виконанню отримав премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану[2]. Після Хрещеного батька 2 де Ніро знявся в психологічній драмі Мартіна Скорсезе Таксист (1976), де зображав Тревіса Бікла — депресивного 26-річного одинака, що жив в ізоляції в Нью-Йорку[3]. За цю роль актор отримав премію Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса,[4] премію Національного товариства кінокритиків США,[5] премію Спільноти кінокритиків Нью-Йорка[5] і був номінований на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль[6]. Фраза де Ніро «Це ти мені сказав?» зайняла 10 місце в списку 100 найвідоміших цитат з американських фільмів за 100 рокі за версією Американського інституту кіномистецтва[7]. В 1978 році де Ніро з'явився у воєнній драмі Майкла Чіміно Мисливець на оленів — фільмі про трьох сталеварів, чиї життя назавжди змінились після війни у В'єтнамі[8][9] За цю роль його було номіновано на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль[10].

Після Таксиста Де Ніро виступив у співпраці зі Скорсезе в музичній драмі Нью-Йорк, Нью-Йорк (1977)[11]. Фільм провалився в прокаті і через його невтішне сприйняття публікою Скорсезе впав у депресію, на додачу в нього з'явились проблеми з наркотиками[12]. Коли Скорсезе перебував на реабілітації, лікуючись від наркотичної залежності, де Ніро попросив його прочитати книгу про боксера Джейка Ламотта, яку Скорсезе викинув, сказавши що в ній «повно лайна»[12][13]. Після того, як Скорсезе майже не помер від передозування, він погодився зняти фільм[14]. Скажений бик (1980) отримав широке визнання критиками,[15][16][17] а де Ніро здобув премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль,[18] премію «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль в драмі[19] і премію Національної ради огляду[20]. Після Скаженого бика де Ніро з'явився в неонуар-фільмі Таємниці сповіді (1981), де його виконання отримало схвальні відгуки[21][22]. В 1983 році де Ніро зіграв в сатирично-гумористичному фільмі Мартіна Скорсезе Король комедії, де виконав роль коміка, що бореться з психічними розладами[23][24]. Хоча фільм провалився у прокаті, його було схвально сприйнято критиками[24][23][25]. Кінокритик Марк Кермод писав в Ґардіан: «Хоча всі ці фільми справді приголомшливі, вони бліднуть у порівняння з найкращою — і найчастіше непоміченою  — роботою Скорсезе та де Ніро: Король комедії»[24]. Наступного року де Ніро з'явився в епічній кримінальній драмі Одного разу в Америці[26], де він зіграв Девіда Ааронсона, вуличного хлопця з Нижнього Іст-Сайду на Манхеттені в 1920-і.[27] Одного разу в Америці став фінансовим провалом, зібравши лише 5.3 мільйони доларів в прокаті проти 30-мільйонного бюджету[28][29][30].

В 1990 році де Ніро знявся в драмі Пенні Маршалла Пробудження, заснованій на мемуарах Олівера Сакса 1973 року під такою ж назвою. За свою гру актор був номінований на премію Оскар за найкращу чоловічу роль[31][32][33]. Наступного року де Ніро дісталась роль у психологічному трилері де Ніро Мис Страху, де він виступив в образі Макса Кейді, засудженого ґвалтівника[34][35]. За це виконання його було номіновано на премію Оскар за найкращу чоловічу роль[36]. В 2000 році де Ніро з'явився в комедійному фільмі Знайомство з батьками, а після комерційного успіху фільму знявся також у його сиквелах 2004 і 2010 років. В 2012 році де Ніро знявся в фільмі Девіда Рассела Збірка промінців надії, за що його було номіновано на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану[37]. В 2019 році де Ніро виконав роль ведучого ток-шоу Мюррея Франкліна у психологічному трилері Тодда Філліпса Джокер[38][39]. Фільм зібрав в прокаті понад 1 мільярд доларів, ставши першим фільмом з рейтингом R, якому це вдалося[40]. Після Джокера, де Ніро знову виступив у співпраці з Мартіном Скорсезе в фільмі Ірландець (2019)[41], де він виконав роль Френка Ширана, водія вантажівки, що стає вбивцею, пов’язаним з мафіозі Расселом Буфаліно і його кримінальною родиною[42]. Акторська гра Де Ніро була високо оцінена критиками[43][44].

Фільми ред.

Позначення
  Позначає фільми, які ще не випущені
Рік Назва Участь Режисер Примітки Джерела
українською оригінальна Актор Продюсер Роль
1965 Три кімнати на Манхеттені Three Rooms in Manhattan| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Нема в титрах Ні клієнт Марсель Карне [45]
1968 Молоді вовки The Young Wolves| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Нема в титрах Ні Ун Хіпі Чез Попов Марсель Карне [46]
Вітання Greetings| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Джон Рубін Браян Де Пальма [47]
1969 Пісня Сема Sam's Song aka The Swap| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Сем Джордан Леондопулос [48]
Весільна вечірка The Wedding Party| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Сесіл Браян Де Пальма [49]
1970 Кривава мама Bloody Mama| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Ллойд Баркер Роджер Корман [50]
Привіт, матусю! Hi, Mom!| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Джон Рубін Браян Де Пальма [51]
1971 Думаю про Дженніфер Jennifer on My Mind| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні водій таксі Ноель Блек [52]
Народжений перемагати Born to Win| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні офіцер Денні Іван Пассер [53]
Банда, що не вміла стріляти The Gang That Couldn't Shoot Straight| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Маріо Трантіно Джеймс Голдстоун [54]
1973 Бий в барабан повільно Bang the Drum Slowly| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Брюс Пірсон Джон Д. Генкок [55]
Злі вулиці Mean Streets| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Джон "Johnny Boy" Сівелло Мартін Скорсезе [56]
1974 Хрещений батько 2 The Godfather Part II| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Віто Корлеоне Френсіс Форд Коппола Отримав «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану [57]
1976 Таксист Taxi Driver| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Тревіс Бікл Мартін Скорсезе [3]
Двадцяте століття 1900| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Альфредо Берлінг'єрі Бернардо Бертолуччі [58]
Останній магнат The Last Tycoon| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Монро Стар Еліа Казан [59]
1977 Нью-Йорк, Нью-Йорк New York, New York| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Джиммі Мартін Скорсезе [60]
1978 Мисливець на оленів The Deer Hunter| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Майкл Вронський Майкл Чіміно [61]
1979 Угода The Swap| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Сем Ніколетті Джон Бродерік і Джордан Леондопулос
1980 Скажений бик Raging Bull| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Джейк Ламотта Мартін Скорсезе Отримав «Оскар» за найкращу чоловічу роль [62]
1981 Таємниці сповіді True Confessions| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Монсеньйор Десмонд "Дез" Спелелей Улу Гросбард [63]
1983 Король комедії The King of Comedy| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Руперт Пупкін Мартін Скорсезе [64]
1984 Одного разу в Америці Once Upon a Time in America| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Девід Ааронсон Серджо Леоне [65]
Закохані Falling in Love| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Френк Рафтіс Улу Гросбард [66]
1985 Бразилія Brazil| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Арчибальд «Гаррі» Таттл Террі Гілліам [67]
1986 Місія The Mission| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Родріго Мендоза Ролан Жоффе [68]
1987 Янгольське серце Angel Heart| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Луї Сіфр Алан Паркер [69]
Недоторканні The Untouchables| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Аль Капоне Браян Де Пальма [70]
1988 Встигнути до опівночі Midnight Run| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Джек Волш Мартін Брест [71]
1989 Стилет Jacknife| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Джозеф Девід Джонс [72]
Ми не янголи We're No Angels| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так Нед Ніл Джордан Виконавчий продюсер [73]
1990 Стенлі та Айріс Stanley & Iris| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Стенлі Еверетт Кокс Мартін Рітт [74]
Славні хлопці Goodfellas| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Джеймс Конвей Мартін Скорсезе [75]
Пробудження (фільм, 1990) Awakenings| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Леонард Лов Пенні Маршалл [76]
1991 Винен за підозрою Guilty by Suspicion| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Девід Меріллі Ірвін Вінклер [77]
Зворотна тяга Backdraft| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Дональд Рімгейл Рон Говард [78]
Мис Страху Cape Fear| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так Макс Кейді Мартін Скорсезе [79]
1992 Коханка Mistress| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так Еван М. Райт Баррі Прімус [80]
Ніч і місто Night and the City| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Гаррі Фабіан Ірвін Вінклер [81]
1993 Скажений пес і Глорія Mad Dog and Glory| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Вейн «Скажений Пес» Доббі Джон Макнотон [82]
Життя цього хлопця. Правдива історія This Boy's Life| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Двайт Майкл Кейтон-Джонс [83]
Бронкська історія A Bronx Tale| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Лоренцо Анелло Роберт де Ніро Режисер [84]
1994 Франкенштейн Мері Шеллі Mary Shelley's Frankenstein| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так монстр Франкенштейна Кеннет Брана Асоційований продюсер [85]
1995 Казино Casino| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Сем «Туз» Ротштейн Мартін Скорсезе [86]
Сутичка Heat| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Ніл МакКолі Майкл Манн [87]
Сто та одна ніч One Hundred and One Nights| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні чоловік у круїзі Аньєс Варда [88]
1996 Фанат The Fan| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Гілберт "Гіл" Ренар Тоні Скотт [89]
Ті, що сплять Sleepers| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Боббі Карілло Баррі Левінсон [90]
Кімната Марвіна Marvin's Room| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так доктор Воллі Джеррі Закс [91]
1997 Поліцейські Cop Land| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Мо Тілден Джеймс Менголд [92]
Джекі Браун Jackie Brown| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Луїс Ґара Квентін Тарантіно [93]
Хвіст крутить собакою Wag the Dog| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так Конрад Брін Баррі Левінсон [94]
1998 Великі сподівання Great Expectations| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Артур Лустіг Альфонсо Куарон [95]
Ронін Ronin| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Сем Джон Франкенгаймер [96]
1999 Аналізуючи це Analyze This| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Пол Вітті Гарольд Реміс [97]
Бездоганні Flawless| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так Вольтер Кунц Джоель Шумахер [98]
2000 Пригоди Роккі і Буллвінкля The Adventures of Rocky and Bullwinkle| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так безстрашний лідер Дес Макенафф [99]
Люди честі Men of Honor| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Леслі Вільям "Біллі" Сандей Джордж Тіллман молодший [100]
Знайомство з батьками Meet the Parents| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так Джек Бернс Джей Роуч [101]
2001 15 хвилин 15 Minutes| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Едді Флеммінг Джон Герцфельд [102]
Ведмежатник The Score| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Нік Веллс Френк Оз [103]
2002 Шоу починається Showtime| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні детектив Міч Престон Том Дей [104]
Остання справа Ламарки City by the Sea| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Вінсент ЛаМарка Майкл Кейтон-Джонс [105]
Аналізуючи те Analyze That| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Пол Вітті Гарольд Реміс [106]
2004 Інший Godsend| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні доктор Річард Уеллс Нік Хемм [107]
Підводна братва Shark Tale| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Дон Ліно Бібо Бержерон / Вікі Дженсон / Роб Латтерман Озвучування [108]
Знайомство з Факерами Meet the Fockers| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так Джек Бернс Джей Роуч [109]
Міст короля Людовика Святого The Bridge of San Luis Rey| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Архієпископ Ліми Мері МакГакіан [110]
2005 Гра у схованки Hide and Seek| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Девід Коллавей / Чарлі Джон Полсон [111]
2006 Хибна спокуса The Good Shepherd| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так Білл Салліван Роберт де Ніро Режисер та продюсер [112]
Артур і Мініпути Arthur and the Invisibles| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні король Мініпутів Люк Бессон Озвучування [113]
2007 Зоряний пил Stardust| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні капітан Шекспір Метью Вон [114]
2008 Право на вбивство Righteous Kill| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні детектив Том Коуен Джон Евнет [115]
Що тут сталося What Just Happened| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так Бен Баррі Левінсон [116]
2009 У них все добре Everybody's Fine| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Френк Кірк Джонс [117]
2010 Мачете Machete| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні сенатор МакЛафлін Етан Манікіс / Роберт Родрігес [118]
Стоун Stone| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Джек Мербі Джон Каррен [119]
Знайомство з Факерами 2 Little Fockers| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так Джек Бернс Пол Вайц [120]
2011 Кохання: Інструкція з використання The Ages of Love| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Адрiан Джованні Веронезі [121]
Професіонал Killer Elite| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Гантер Гері МакКендрі [122]
Області темряви Limitless| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Карлос ван Лун Ніл Берґер [123]
Старий Новий рік New Year's Eve| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Стен Гарріс Гаррі Маршалл [124]
2012 Бути Флінном Being Flynn| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Джонатан Флінн Пол Вайц [125]
Червоні вогні Red Lights| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Саймон Сільвер Родріго Кортес [126]
Фрилансери Freelancers| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні капітан Джо Сарконе Джессі Терреро [127]
Збірка промінців надії Silver Linings Playbook| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Патріціо Солатано Девід Рассел [128]
2013 Велике весілля The Big Wedding| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Дон Гріффін Джастін Закем [129]
Сезон убивць Killing Season| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Бенджамін Форд Марк Стівен Джонсон [130]
Малавіта The Family| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Фред Блейк / Джованні Манцоні Люк Бессон [131]
Останнє похмілля у Вегасі Last Vegas| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Педді Джон Тартелтауб [132]
Американська афера American Hustle| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Нема в титрах Ні Віктор Теллегіо Девід Рассел [133]
Гранд реванш Grudge Match| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Біллі «Малюк» МакДоннен Пітер Сігал [134]
2014 Мотель The Bag Man| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Драґна Девід Гровіч [135]
2015 Стажер The Intern| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Бен Віттакер Ненсі Меєрс [136]
Автобус 657 Heist| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Френк Сільва Скотт Манн [137]
Джой Joy| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Руді Мангано Девід Рассел [138]
2016 Хтивий дідусь Dirty Grandpa| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Дік Келлі Ден Мазер [139]
Руки з каменю Hands of Stone| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Рей Арсель Джонатан Якубович [140]
Комедіант The Comedian| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Джекі Берк Тейлор Гакфорд [141]
2019 Джокер Joker| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Мюррей Франклін Тодд Філліпс [142]
Ірландець The Irishman| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Так Френк Ширан Мартін Скорсезе [143]
2020 Війна з дідусем The War with Grandpa| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Ед Маріно Тім Гілл [144]
Афера по-голлівудськи The Comeback Trail| style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Макс Барбер Джордж Галло [145]
2022 Амстердам   Amsterdam  | style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні буде оголошено пізніше Девід Рассел Постпродакшн
Омий мене у річці   Wash Me in the River  | style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні буде оголошено пізніше Рендалл Емметт Постпродакшн [146]
Вбивці місячної квітки   Killers of the Flower Moon  | style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Вільям Хейл Мартін Скорсезе Постпродакшн
TBA Про мого батька   About My Father  | style="background: #bbffb0; text-align:center" | Так Ні Сальво Маніскалько Лаура Террусо Зйомки

Продюсерські роботи ред.

Примітки ред.

  1. ↑ CNN, Chloe Melas. Robert De Niro explains his 'Godfather' experiment. CNN. Процитовано 27 травня 2022.
  2. ↑ 'Godfather, Part II' Wins 7 Oscars. The New York Times. 9 April 1975. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  3. ↑ а б Ebert, Roger. Taxi Driver movie review & film summary (1976). RogerEbert.com. Архів оригіналу за 30 December 2018. Процитовано 17 April 2020.
  4. ↑ LAFCA. Los Angeles Film Critics Association Awards. 4 September 2017. Архів оригіналу за 4 September 2017. Процитовано 17 April 2020.
  5. ↑ а б Rausch, Andrew J. (3 May 2010). The Films of Martin Scorsese and Robert De Niro (англ.). Scarecrow Press. ISBN 978-0-8108-7414-5. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  6. ↑ The 49th Academy Awards (англ.). Academy of Motion Picture Arts and Sciences. Процитовано 2 липня 2020.
  7. ↑ Afi's 100 Years…100 Movie Quotes. American Film Institute. Архів оригіналу за 29 February 2020. Процитовано 17 April 2020.
  8. ↑ Ebert, Roger. The Deer Hunter movie review & film summary (1979) | Roger Ebert. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  9. ↑ After 36 years, The Deer Hunter remains one of the most fascinating films on Vietnam. New Statesman. 5 August 2014. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  10. ↑ Hammond, Pete (3 July 2016). How Michael Cimino's 'The Deer Hunter' Pioneered The Modern Day Oscar Campaign – And Won. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  11. ↑ New York, New York. British Board of Film Classification. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  12. ↑ а б Behind the Screen: Minelli on New York, New York. Scorsese Films. 23 October 2004. Архів оригіналу за 10 July 2006.
  13. ↑ Biskind, Peter (3 November 2016). Easy Riders, Raging Bulls (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN 978-1-4088-8215-3.
  14. ↑ Martin Scorsese's Journey From Near-Death Drug Addict to 'Silence'. The Hollywood Reporter. 8 December 2016. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  15. ↑ Farina, William (28 November 2011). Eliot Asinof and the Truth of the Game: A Critical Study of the Baseball Writings (англ.). McFarland. ISBN 978-0-7864-8821-6. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  16. ↑ 'The Irishman' is now Martin Scorsese's best-reviewed film of all time. NME. 17 October 2019. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  17. ↑ Bondanella, Peter (29 December 2005). Hollywood Italians: Dagos, Palookas, Romeos, Wise Guys, and Sopranos (англ.). Bloomsbury Academic. ISBN 978-0-8264-1757-2. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  18. ↑ Botte, Peter (22 March 2020). 'Raging Bull' a must-see classic during coronavirus shutdown. New York Post. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  19. ↑ Raging Bull. Golden Globe Awards. Архів оригіналу за 7 December 2017. Процитовано 17 April 2020.
  20. ↑ 1980 Archives. National Board of Review. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  21. ↑ Canby, Vincent (25 September 1981). 'True Confessions' with De Niro and Duvall. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  22. ↑ Grosbard, Ulu. True Confessions. Spirituality & Practice. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  23. ↑ а б Canby, Vincent (18 February 1983). Scorsese's 'King of Comedy'. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 30 October 2017. Процитовано 17 April 2020.
  24. ↑ а б в Kermode, Mark (19 November 2010). Best Martin Scorsese film? The King of Comedy, any day | Mark Kermode. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 8 February 2017. Процитовано 17 April 2020.
  25. ↑ Kenny, Glenn. "In Order to Work With Bobby You've Got to Make a Deal With the Devil": On Robert De Niro and The King of Comedy. Vanity Fair. Архів оригіналу за 23 June 2017. Процитовано 17 April 2020.
  26. ↑ Martin Scorsese breathes new life into gangster classic Once Upon a. The Independent. 15 May 2012. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  27. ↑ Lumenick, Lou (21 September 2014). Fresh 'Once Upon a Time in America' cut worth every second. New York Post. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  28. ↑ Once Upon a Time in America (1984) – Financial Information. The Numbers. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  29. ↑ Abramovich, Alex (8 June 2003). How 85 Minutes Disappeared, Once Upon a Time. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  30. ↑ Nero, Dom (3 July 2018). One of the Best Movies About America Was Made By an Outsider. Esquire. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  31. ↑ 'Home Alone' in 9th Week as No. 1 Film : Movies: 'Godfather Part III' takes dramatic slide from second to sixth place in its third week out. 'Awakenings' is in second. Los Angeles Times. 14 January 1991. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  32. ↑ Robert De Niro's Best, Worst and Craziest Performances. Rolling Stone. 24 September 2015. Архів оригіналу за 28 February 2020. Процитовано 17 April 2020.
  33. ↑ Oliver Sacks, Neurologist and 'Awakenings' Author, Dies at 82. The Hollywood Reporter. 30 August 2015. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  34. ↑ Martin Scorsese's 'Cape Fear' Remake Is Anything But A Conventional Studio Thriller. Decider. 13 November 2018. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  35. ↑ Ebert, Roger. Cape Fear movie review & film summary (1991). RogerEbert.com. Архів оригіналу за 5 February 2017. Процитовано 17 April 2020.
  36. ↑ 'Cape Fear': THR's 1991 Review. The Hollywood Reporter. 15 November 2019. Архів оригіналу за 23 November 2019. Процитовано 17 April 2020.
  37. ↑ Hammond, Pete (10 February 2013). Oscars Q&A: Robert De Niro. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 12 May 2020. Процитовано 4 May 2020.
  38. ↑ Sharf, Zack (2 October 2019). Joaquin Phoenix and Robert De Niro Clashed Over 'Joker' Script Rehearsals. IndieWire. Архів оригіналу за 25 December 2019. Процитовано 17 April 2020.
  39. ↑ Wondering why Joker did what he did? Joaquin Phoenix, Todd Phillips discuss controversial talk show scene. Hindustan Times (англ.). 13 October 2019. Процитовано 29 June 2020.
  40. ↑ 'Joker' becomes first R-rated movie to gross $1 billion worldwide. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 16 November 2019. Процитовано 17 April 2020.
  41. ↑ Bramesco, Charles (3 December 2019). The Irishman: the murder, the women, the ending – discuss with spoilers. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 29 February 2020. Процитовано 17 April 2020.
  42. ↑ Robert De Niro said no green screen. No face dots. How 'The Irishman's' de-aging changes Hollywood. Los Angeles Times. 2 January 2020. Архів оригіналу за 4 March 2020. Процитовано 17 April 2020.
  43. ↑ Sharf, Zack (27 September 2019). 'The Irishman' First Reactions Praise Martin Scorsese's 'Instant Classic' and 'Masterpiece'. IndieWire. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  44. ↑ Why Scorcese's The Irishman disappoints. IrishCentral. 12 December 2019. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  45. ↑ Edward Baron Turk (1989). Child of Paradise: Marcel Carné and the Golden Age of French Cinema. Harvard University Press. с. 443. ISBN 9780674114609. robert de niro marcel carne.page 443
  46. ↑ Robert De Niro: "Je n'ai aucune certitude sur ma technique d'acteur". L'Express (фр.). 24 October 2013. Архів оригіналу за 20 July 2019. Процитовано 16 April 2020.
  47. ↑ Saval, Marina (6 November 2015). Robert De Niro Remembers the Film Business Nearly 50 Years Ago. Variety. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  48. ↑ Sam's Song (1971). BFI. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  49. ↑ The Wedding Party. Variety. 31 December 1968. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  50. ↑ Bloody Mama. Variety. 31 December 1969. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  51. ↑ 'Hi, Mom!' a Brian De Palma Satire. Нью-Йорк таймс. 28 April 1970. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  52. ↑ An oral history of how Robert De Niro was cast in The Deer Hunter – and how he prepared for the role. GQ (брит.). 19 December 2019. Процитовано 2 липня 2020.
  53. ↑ Born to Win (1971). BFI (англ.). Процитовано 2 липня 2020.
  54. ↑ Ebert, Roger (28 December 1971). The Gang That Couldn't Shoot Straight. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 20 September 2019. Процитовано 15 February 2020.
  55. ↑ Ebert, Roger (26 August 1973). Bang the Drum Slowly. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 11 July 2019. Процитовано 15 February 2020.
  56. ↑ Ebert, Roger (31 December 2003). Mean Streets. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  57. ↑ Melas, Chloe (19 April 2017). Robert De Niro explains his 'Godfather' experiment. CNN. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  58. ↑ Screen: '1900,' Bertolucci's Marxist Saga. Нью-Йорк таймс. 4 November 1977. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  59. ↑ Lowry, Brian (26 July 2017). 'The Last Tycoon' slips on uneven Hollywood soap. CNN. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  60. ↑ Ebert, Roger (1 January 1977). New York, New York. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 25 December 2019. Процитовано 15 February 2020.
  61. ↑ Ebert, Roger (9 March 1979). The Deer Hunter. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  62. ↑ Michallon, Clemence (4 December 2019). Robert De Niro says gaining weight for Raging Bull made it hardest role he's ever had. Індепендент. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  63. ↑ Ebert, Roger (1 January 1981). True Confessions. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 22 May 2019. Процитовано 15 February 2020.
  64. ↑ Kohn, Eric (3 April 2019). 'Joker': Robert De Niro Addresses the Connection Between His Character and 'King of Comedy'. IndieWire. Архів оригіналу за 3 April 2019. Процитовано 15 February 2020.
  65. ↑ Snider, Eric D. (19 October 2015). 13 Epic Facts About Once Upon a Time in America. Mental Floss. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  66. ↑ Ebert, Roger (1 January 1984). Falling in Love. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  67. ↑ Beck, Marilyn (9 January 1986). Robert De Niro won't be lending his... Чикаго Триб'юн. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  68. ↑ Ebert, Roger (14 November 1986). The Mission. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  69. ↑ Ebert, Roger (6 March 1987). Angel Heart. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 7 January 2020. Процитовано 15 February 2020.
  70. ↑ Sollosi, Mary (5 June 2017). The stars of The Untouchables look back, 30 years later. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  71. ↑ Sepinwall, Alan (20 July 2018). 'Midnight Run' at 30: In Praise of the 'Casablanca' of Buddy Comedies. Rolling Stone. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  72. ↑ Ebert, Roger (24 March 1989). Jacknife. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  73. ↑ Ebert, Roger (15 December 1989). We're No Angels. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 8 November 2019. Процитовано 15 February 2020.
  74. ↑ Travers, Peter (9 February 1990). Stanley & Iris. Rolling Stone. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  75. ↑ Castellano, Anthony (21 September 2015). 'Goodfellas' 25th Anniversary: Where Robert De Niro, Joe Pesci and the Other Stars Are Now. ABC News (США). Архів оригіналу за 12 March 2019. Процитовано 15 February 2020.
  76. ↑ Ebert, Roger (20 December 1990). Awakenings. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 1 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  77. ↑ Ebert, Roger (15 March 1991). Guilty by Suspicion. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 7 April 2019. Процитовано 15 February 2020.
  78. ↑ Goldsborough, Bob (22 November 2017). Donald Rimgale, Chicago firefighter who inspired De Niro's character in 'Backdraft,' dies. Чикаго Триб'юн. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  79. ↑ Cormier, Roger (16 November 2016). 15 Intense Facts About Cape Fear. Mental Floss. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  80. ↑ Johnson, Malcolm (25 September 1992). The Depressing Side Of Hollywood, From De Niro's Tribeca. Hartford Courant. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  81. ↑ D'Angelo, Mike (5 August 2015). Criterion offers two distinct versions of one terrific noir, Night and the City. The A.V. Club. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  82. ↑ Ebert, Roger (5 March 1993). Mad Dog and Glory. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 January 2020. Процитовано 15 February 2020.
  83. ↑ Ebert, Roger (23 April 1993). This Boy's Life. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 17 November 2019. Процитовано 15 February 2020.
  84. ↑ Pirnia, Garin (28 September 2018). 11 Surprising Facts About A Bronx Tale. Mental Floss. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  85. ↑ Hunter, Stephen (4 November 1994). Branagh turns De Niro into the original monster piece Frenzied 'Frankenstein'. The Baltimore Sun. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  86. ↑ Ebert, Roger (22 November 1995). Casino. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  87. ↑ Burns, Sean (1 August 2019). Decades Later, Viewers Still Feel The 'Heat' For Michael Mann's 1995 LA Crime Saga. WBUR-FM. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  88. ↑ Nesselson, Lisa (29 January 1995). A Hundred and One Nights. Variety. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  89. ↑ Travers, Peter (16 August 1996). The Fan. Rolling Stone. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  90. ↑ Ebert, Roger (18 October 1996). Sleepers. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  91. ↑ Ebert, Roger (10 January 1997). Marvin's Room. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 January 2020. Процитовано 15 February 2020.
  92. ↑ Hunter, David (15 August 2019). 'Cop Land': THR's 1997 Review. Голлівуд-репортер. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  93. ↑ From The Godfather to Goodfellas: Robert De Niro's greatest roles. The Daily Telegraph (брит.). 22 November 2016. ISSN 0307-1235. Процитовано 29 June 2020.
  94. ↑ Keating, Joshua (14 January 2020). Watching Wag the Dog in 2020 Is Almost Comforting. Slate. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  95. ↑ Ebert, Roger (30 January 1998). Great Expectations. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 13 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  96. ↑ Ebert, Roger (25 September 1998). Ronin. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  97. ↑ Bacle, Ariana (24 February 2014). Billy Crystal, Robert De Niro on 'Analyze This' director Harold Ramis. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  98. ↑ Ebert, Roger (24 November 1999). Flawless. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  99. ↑ Ebert, Roger (30 June 2000). The Adventures of Rocky and Bullwinkle. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 31 October 2019. Процитовано 15 February 2020.
  100. ↑ Ebert, Roger (10 November 2000). Men of Honor. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 13 January 2020. Процитовано 15 February 2020.
  101. ↑ Ebert, Roger (6 October 2000). Meet the Parents. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  102. ↑ Hindes, Andrew (28 January 1999). De Niro, Burns seconds away from '15 Minutes'. Variety. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  103. ↑ Ebert, Roger (13 July 2001). The Score. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 8 November 2019. Процитовано 15 February 2020.
  104. ↑ Ebert, Roger (15 March 2002). Showtime. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  105. ↑ Borrelli, Christopher (6 September 2002). City by the Sea: De Niro cop film takes a turn from reality. The Blade. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  106. ↑ Ebert, Roger (6 December 2002). Analyze That. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  107. ↑ Ebert, Roger (30 April 2004). Godsend. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  108. ↑ Ebert, Roger (1 October 2004). Shark Tale. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 31 March 2020. Процитовано 15 February 2020.
  109. ↑ Ebert, Roger (21 December 2004). Meet the Fockers. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 7 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  110. ↑ Holland, Jonathan (15 February 2020). The Bridge of San Luis Rey. Variety. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  111. ↑ Ebert, Roger (27 January 2005). Hide and Seek. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  112. ↑ Emerson, Michael (21 December 2006). The Good Shepherd. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  113. ↑ Film review: 'Arthur and the Invisibles' lacks magic. Deseret News. 12 January 2007. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  114. ↑ Heching, Dan (10 August 2017). 5 things you didn't appreciate about Stardust. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  115. ↑ Mondello, Bob (11 September 2008). 'Righteous Kill': A Subpar 'Dexter,' With De Niro. National Public Radio. Архів оригіналу за 30 November 2017. Процитовано 15 February 2020.
  116. ↑ Miller, Neil (1 August 2008). Trailer Watch: Mr. De Niro Shows Us What Just Happened. Film School Rejects. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  117. ↑ Ebert, Roger (2 December 2009). Everybody's Fine. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  118. ↑ Drezner, Daniel W. (7 October 2015). On immigration, it's a fine line between Donald Trump and a stock movie villain. Вашингтон пост. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  119. ↑ Flores, Ramses (22 July 2010). First Trailer for Stone Starring Robert De Niro, Edward Norton, Milla Jovovich, and Frances Conroy. Collider. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  120. ↑ Reinis, Jessica (16 December 2010). Robert De Niro in 'Little Fockers': Stars Believe Third Time Still Will Be the Charm. ABC News (США). Архів оригіналу за 5 October 2015. Процитовано 15 February 2020.
  121. ↑ Thompson, Anne (4 January 2011). Exclusive: Robert De Niro And Monica Bellucci Kiss In Italian Ages Of Love Teaser Trailer. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  122. ↑ Ebert, Roger (21 September 2011). Killer Elite. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 20 September 2019. Процитовано 15 February 2020.
  123. ↑ Davis, Edward (14 March 2011). Exclusive: Neil Burger Talks 'Limitless,' Working With Robert De Niro & Making Mid-Budgeted Sci-Fi. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  124. ↑ McClintock, Pamela (11 December 2011). Box Office Report: 'New Year's Eve' Leads Worst Weekend Since 2008 With $13.7 Million. Голлівуд-репортер. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  125. ↑ Ebert, Roger (7 March 2012). Being Flynn. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  126. ↑ Ebert, Roger (25 July 2012). Red Lights. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  127. ↑ Jagernauth, Kevin (1 June 2012). 2 Academy Award Winners Be Damned, 50 Cent Ruins Movies: Trailer For 'Freelancers' With Robert De Niro & Forest Whitaker. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  128. ↑ Puente, Maria (5 February 2013). Robert De Niro chokes up about 'Silver Linings'. Ю-Ес-Ей тудей. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  129. ↑ Vishnevetsky, Ignatiy (25 April 2013). The Big Wedding. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  130. ↑ Kohn, Eric (11 July 2013). Why 'Killing Season' Starring Robert De Niro and John Travolta Is the Summer's Guiltiest Pleasure. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  131. ↑ Trumbore, Dave (4 June 2013). First Trailer For Luc Besson's The Family Starring Robert De Niro, Michelle Pfeiffer, And Tommy Lee Jones. Collider. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  132. ↑ Movie review: "Last Vegas" starring Michael Douglas, Robert DeNiro. The Denver Post. 31 October 2013. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  133. ↑ Bernstein, Paula (11 December 2013). 10 New Things We Learned About 'American Hustle:' De Niro Didn't Recognize Christian Bale, Why Bradley Cooper Curled His Hair & More. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  134. ↑ Henderson, Odie (25 December 2013). Grudge Match. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  135. ↑ Schobert, Christopher (28 February 2014). Review: 'The Bag Man' Starring Robert De Niro, John Cusack & Crispin Glover. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  136. ↑ Lodge, Guy (21 September 2015). Film Review: 'The Intern'. Variety. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  137. ↑ Kenny, Glenn (13 November 2015). Heist. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  138. ↑ Guerrasio, Jason (21 October 2015). The 'Joy' trailer reteams Jennifer Lawrence, Robert De Niro, and Bradley Cooper. Business Insider. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  139. ↑ Loughrey, Clarisse (22 February 2016). I went to Dirty Grandpa to check if Robert De Niro is okay. Індепендент. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  140. ↑ Powell, Alicia (23 August 2016). Robert De Niro gets back into the ring with 'Hands of Stone'. Рейтер. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  141. ↑ Hammond, Pete (30 January 2017). 'The Comedian' Review: Robert De Niro Is Good, But Who Wants To Spend Time With This Angry Comic?. Deadline.com. Архів оригіналу за 11 November 2019. Процитовано 15 February 2020.
  142. ↑ Sharf, Zach (2 October 2019). Joaquin Phoenix and Robert De Niro Clashed Over 'Joker' Script Rehearsals. IndieWire. Архів оригіналу за 25 December 2019. Процитовано 15 February 2020.
  143. ↑ Allen, Nick (27 November 2019). Who's Who in The Irishman: A Character Guide. Vulture. Архів оригіналу за 15 March 2020. Процитовано 16 April 2020.
  144. ↑ Ramos, Dino-Ray (22 August 2017). 'The War With Grandpa' Pushed To Winter; Third Release Date For Dimension's Robert De Niro Comedy. Deadline.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  145. ↑ Wiseman, Andreas (10 May 2019). Robert De Niro, Tommy Lee Jones & Morgan Freeman Ride To George Gallo Action-Comedy 'The Comeback Trail' – Cannes. Deadline.com. Архів оригіналу за 30 August 2019. Процитовано 15 February 2020.
  146. ↑ White, James (9 September 2020). Robert De Niro And John Malkovich On For New Thriller Wash Me In The River. Empire. Процитовано 22 January 2021.
 
Роберт де Ніро на 47-му щорічному Венеційському кінофестивалі (1990 рік)

Роберт де Ніро-молодший (англ. Robert De Niro, Jr.) — відомий американський актор, продюсер та режисер. Перші свої ролі зіграв в фільмах Вітання (1968), Весільна вечірка (1969), Кривава мама (1970), Привіт, матусю! (1970), Думаю про Дженніфер (1971), Банда, що не вміла стріляти (1971) і Злі вулиці (1973). В 1974 де Ніро отримав роль молодого Віто Корлеоне у фільмі Хрещений батько 2[1]. Завдяки своєму виконанню отримав премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану[2]. Після Хрещеного батька 2 де Ніро знявся в психологічній драмі Мартіна Скорсезе Таксист (1976), де зображав Тревіса Бікла — депресивного 26-річного одинака, що жив в ізоляції в Нью-Йорку[3]. За цю роль актор отримав премію Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса,[4] премію Національного товариства кінокритиків США,[5] премію Спільноти кінокритиків Нью-Йорка[5] і був номінований на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль[6]. Фраза де Ніро «Це ти мені сказав?» зайняла 10 місце в списку 100 найвідоміших цитат з американських фільмів за 100 рокі за версією Американського інституту кіномистецтва[7]. В 1978 році де Ніро з'явився у воєнній драмі Майкла Чіміно Мисливець на оленів — фільмі про трьох сталеварів, чиї життя назавжди змінились після війни у В'єтнамі[8][9] За цю роль його було номіновано на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль[10].

Після Таксиста Де Ніро виступив у співпраці зі Скорсезе в музичній драмі Нью-Йорк, Нью-Йорк (1977)[11]. Фільм провалився в прокаті і через його невтішне сприйняття публікою Скорсезе впав у депресію, на додачу в нього з'явились проблеми з наркотиками[12]. Коли Скорсезе перебував на реабілітації, лікуючись від наркотичної залежності, де Ніро попросив його прочитати книгу про боксера Джейка Ламотта, яку Скорсезе викинув, сказавши що в ній «повно лайна»[12][13]. Після того, як Скорсезе майже не помер від передозування, він погодився зняти фільм[14]. Скажений бик (1980) отримав широке визнання критиками,[15][16][17] а де Ніро здобув премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль,[18] премію «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль в драмі[19] і премію Національної ради огляду[20]. Після Скаженого бика де Ніро з'явився в неонуар-фільмі Таємниці сповіді (1981), де його виконання отримало схвальні відгуки[21][22]. В 1983 році де Ніро зіграв в сатирично-гумористичному фільмі Мартіна Скорсезе Король комедії, де виконав роль коміка, що бореться з психічними розладами[23][24]. Хоча фільм провалився у прокаті, його було схвально сприйнято критиками[24][23][25]. Кінокритик Марк Кермод писав в Ґардіан: «Хоча всі ці фільми справді приголомшливі, вони бліднуть у порівняння з найкращою — і найчастіше непоміченою  — роботою Скорсезе та де Ніро: Король комедії»[24]. Наступного року де Ніро з'явився в епічній кримінальній драмі Одного разу в Америці[26], де він зіграв Девіда Ааронсона, вуличного хлопця з Нижнього Іст-Сайду на Манхеттені в 1920-і.[27] Одного разу в Америці став фінансовим провалом, зібравши лише 5.3 мільйони доларів в прокаті проти 30-мільйонного бюджету[28][29][30].

В 1990 році де Ніро знявся в драмі Пенні Маршалла Пробудження, заснованій на мемуарах Олівера Сакса 1973 року під такою ж назвою. За свою гру актор був номінований на премію Оскар за найкращу чоловічу роль[31][32][33]. Наступного року де Ніро дісталась роль у психологічному трилері де Ніро Мис Страху, де він виступив в образі Макса Кейді, засудженого ґвалтівника[34][35]. За це виконання його було номіновано на премію Оскар за найкращу чоловічу роль[36]. В 2000 році де Ніро з'явився в комедійному фільмі Знайомство з батьками, а після комерційного успіху фільму знявся також у його сиквелах 2004 і 2010 років. В 2012 році де Ніро знявся в фільмі Девіда Рассела Збірка промінців надії, за що його було номіновано на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану[37]. В 2019 році де Ніро виконав роль ведучого ток-шоу Мюррея Франкліна у психологічному трилері Тодда Філліпса Джокер[38][39]. Фільм зібрав в прокаті понад 1 мільярд доларів, ставши першим фільмом з рейтингом R, якому це вдалося[40]. Після Джокера, де Ніро знову виступив у співпраці з Мартіном Скорсезе в фільмі Ірландець (2019)[41], де він виконав роль Френка Ширана, водія вантажівки, що стає вбивцею, пов’язаним з мафіозі Расселом Буфаліно і його кримінальною родиною[42]. Акторська гра Де Ніро була високо оцінена критиками[43][44].

Фільми ред.

Позначення
  Позначає фільми, які ще не випущені
Рік Назва Участь Режисер Примітки Джерела
Актор Продюсер Роль
1965 Три кімнати на Манхеттені Нема в титрах Ні клієнт Марсель Карне [45]
1968 Молоді вовки Нема в титрах Ні Ун Хіпі Чез Попов Марсель Карне [46]
Вітання Так Ні Джон Рубін Браян Де Пальма [47]
1969 Пісня Сема Так Ні Сем Джордан Леондопулос [48]
Весільна вечірка Так Ні Сесіл Браян Де Пальма [49]
1970 Кривава мама Так Ні Ллойд Баркер Роджер Корман [50]
Привіт, матусю! Так Ні Джон Рубін Браян Де Пальма [51]
1971 Думаю про Дженніфер Так Ні водій таксі Ноель Блек [52]
Народжений перемагати Так Ні офіцер Денні Іван Пассер [53]
Банда, що не вміла стріляти Так Ні Маріо Трантіно Джеймс Голдстоун [54]
1973 Бий в барабан повільно Так Ні Брюс Пірсон Джон Д. Генкок [55]
Злі вулиці Так Ні Джон "Johnny Boy" Сівелло Мартін Скорсезе [56]
1974 Хрещений батько 2 Так Ні Віто Корлеоне Френсіс Форд Коппола Отримав «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану [57]
1976 Таксист Так Ні Тревіс Бікл Мартін Скорсезе [3]
Двадцяте століття Так Ні Альфредо Берлінг'єрі Бернардо Бертолуччі [58]
Останній магнат Так Ні Монро Стар Еліа Казан [59]
1977 Нью-Йорк, Нью-Йорк Так Ні Джиммі Мартін Скорсезе [60]
1978 Мисливець на оленів Так Ні Майкл Вронський Майкл Чіміно [61]
1979 Угода Так Ні Сем Ніколетті Джон Бродерік і Джордан Леондопулос
1980 Скажений бик Так Ні Джейк Ламотта Мартін Скорсезе Отримав «Оскар» за найкращу чоловічу роль [62]
1981 Таємниці сповіді Так Ні Монсеньйор Десмонд "Дез" Спелелей Улу Гросбард [63]
1983 Король комедії Так Ні Руперт Пупкін Мартін Скорсезе [64]
1984 Одного разу в Америці Так Ні Девід Ааронсон Серджо Леоне [65]
Закохані Так Ні Френк Рафтіс Улу Гросбард [66]
1985 Бразилія Так Ні Арчибальд «Гаррі» Таттл Террі Гілліам [67]
1986 Місія Так Ні Родріго Мендоза Ролан Жоффе [68]
1987 Янгольське серце Так Ні Луї Сіфр Алан Паркер [69]
Недоторканні Так Ні Аль Капоне Браян Де Пальма [70]
1988 Встигнути до опівночі Так Ні Джек Волш Мартін Брест [71]
1989 Стилет Так Ні Джозеф Девід Джонс [72]
Ми не янголи Так Так Нед Ніл Джордан Виконавчий продюсер [73]
1990 Стенлі та Айріс Так Ні Стенлі Еверетт Кокс Мартін Рітт [74]
Славні хлопці Так Ні Джеймс Конвей Мартін Скорсезе [75]
Пробудження (фільм, 1990) Так Ні Леонард Лов Пенні Маршалл [76]
1991 Винен за підозрою Так Ні Девід Меріллі Ірвін Вінклер [77]
Зворотна тяга Так Ні Дональд Рімгейл Рон Говард [78]
Мис Страху Так Так Макс Кейді Мартін Скорсезе [79]
1992 Коханка Так Так Еван М. Райт Баррі Прімус [80]
Ніч і місто Так Ні Гаррі Фабіан Ірвін Вінклер [81]
1993 Скажений пес і Глорія Так Ні Вейн «Скажений Пес» Доббі Джон Макнотон [82]
Життя цього хлопця. Правдива історія Так Ні Двайт Майкл Кейтон-Джонс [83]
Бронкська історія Так Ні Лоренцо Анелло Роберт де Ніро Режисер [84]
1994 Франкенштейн Мері Шеллі Так Так монстр Франкенштейна Кеннет Брана Асоційований продюсер [85]
1995 Казино Так Ні Сем «Туз» Ротштейн Мартін Скорсезе [86]
Сутичка Так Ні Ніл МакКолі Майкл Манн [87]
Сто та одна ніч Так Ні чоловік у круїзі Аньєс Варда [88]
1996 Фанат Так Ні Гілберт "Гіл" Ренар Тоні Скотт [89]
Ті, що сплять Так Ні Боббі Карілло Баррі Левінсон [90]
Кімната Марвіна Так Так доктор Воллі Джеррі Закс [91]
1997 Поліцейські Так Ні Мо Тілден Джеймс Менголд [92]
Джекі Браун Так Ні Луїс Ґара Квентін Тарантіно [93]
Хвіст крутить собакою Так Так Конрад Брін Баррі Левінсон [94]
1998 Великі сподівання Так Ні Артур Лустіг Альфонсо Куарон [95]
Ронін Так Ні Сем Джон Франкенгаймер [96]
1999 Аналізуючи це Так Ні Пол Вітті Гарольд Реміс [97]
Бездоганні Так Так Вольтер Кунц Джоель Шумахер [98]
2000 Пригоди Роккі і Буллвінкля Так Так безстрашний лідер Дес Макенафф [99]
Люди честі Так Ні Леслі Вільям "Біллі" Сандей Джордж Тіллман молодший [100]
Знайомство з батьками Так Так Джек Бернс Джей Роуч [101]
2001 15 хвилин Так Ні Едді Флеммінг Джон Герцфельд [102]
Ведмежатник Так Ні Нік Веллс Френк Оз [103]
2002 Шоу починається Так Ні детектив Міч Престон Том Дей [104]
Остання справа Ламарки Так Ні Вінсент ЛаМарка Майкл Кейтон-Джонс [105]
Аналізуючи те Так Ні Пол Вітті Гарольд Реміс [106]
2004 Інший Так Ні доктор Річард Уеллс Нік Хемм [107]
Підводна братва Так Ні Дон Ліно Бібо Бержерон / Вікі Дженсон / Роб Латтерман Озвучування [108]
Знайомство з Факерами Так Так Джек Бернс Джей Роуч [109]
Міст короля Людовика Святого Так Ні Архієпископ Ліми Мері МакГакіан [110]
2005 Гра у схованки Так Ні Девід Коллавей / Чарлі Джон Полсон [111]
2006 Хибна спокуса Так Так Білл Салліван Роберт де Ніро Режисер та продюсер [112]
Артур і Мініпути Так Ні король Мініпутів Люк Бессон Озвучування [113]
2007 Зоряний пил Так Ні капітан Шекспір Метью Вон [114]
2008 Право на вбивство Так Ні детектив Том Коуен Джон Евнет [115]
Що тут сталося Так Так Бен Баррі Левінсон [116]
2009 У них все добре Так Ні Френк Кірк Джонс [117]
2010 Мачете Так Ні сенатор МакЛафлін Етан Манікіс / Роберт Родрігес [118]
Стоун Так Ні Джек Мербі Джон Каррен [119]
Знайомство з Факерами 2 Так Так Джек Бернс Пол Вайц [120]
2011 Кохання: Інструкція з використання Так Ні Адрiан Джованні Веронезі [121]
Професіонал Так Ні Гантер Гері МакКендрі [122]
Області темряви Так Ні Карлос ван Лун Ніл Берґер [123]
Старий Новий рік Так Ні Стен Гарріс Гаррі Маршалл [124]
2012 Бути Флінном Так Ні Джонатан Флінн Пол Вайц [125]
Червоні вогні Так Ні Саймон Сільвер Родріго Кортес [126]
Фрилансери Так Ні капітан Джо Сарконе Джессі Терреро [127]
Збірка промінців надії Так Ні Патріціо Солатано Девід Рассел [128]
2013 Велике весілля Так Ні Дон Гріффін Джастін Закем [129]
Сезон убивць Так Ні Бенджамін Форд Марк Стівен Джонсон [130]
Малавіта Так Ні Фред Блейк / Джованні Манцоні Люк Бессон [131]
Останнє похмілля у Вегасі Так Ні Педді Джон Тартелтауб [132]
Американська афера Нема в титрах Ні Віктор Теллегіо Девід Рассел [133]
Гранд реванш Так Ні Біллі «Малюк» МакДоннен Пітер Сігал [134]
2014 Мотель Так Ні Драґна Девід Гровіч [135]
2015 Стажер Так Ні Бен Віттакер Ненсі Меєрс [136]
Автобус 657 Так Ні Френк Сільва Скотт Манн [137]
Джой Так Ні Руді Мангано Девід Рассел [138]
2016 Хтивий дідусь Так Ні Дік Келлі Ден Мазер [139]
Руки з каменю Так Ні Рей Арсель Джонатан Якубович [140]
Комедіант Так Ні Джекі Берк Тейлор Гакфорд [141]
2019 Джокер Так Ні Мюррей Франклін Тодд Філліпс [142]
Ірландець Так Так Френк Ширан Мартін Скорсезе [143]
2020 Війна з дідусем Так Ні Ед Маріно Тім Гілл [144]
Афера по-голлівудськи Так Ні Макс Барбер Джордж Галло [145]
2022 Амстердам   Так Ні буде оголошено пізніше Девід Рассел Постпродакшн
Омий мене у річці   Так Ні буде оголошено пізніше Рендалл Емметт Постпродакшн [146]
Вбивці місячної квітки   Так Ні Вільям Хейл Мартін Скорсезе Постпродакшн
TBA Про мого батька   Так Ні Сальво Маніскалько Лаура Террусо Зйомки

Продюсерські роботи ред.

Примітки ред.

  1. ↑ CNN, Chloe Melas. Robert De Niro explains his 'Godfather' experiment. CNN. Процитовано 27 травня 2022.
  2. ↑ 'Godfather, Part II' Wins 7 Oscars. The New York Times. 9 April 1975. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  3. ↑ а б Ebert, Roger. Taxi Driver movie review & film summary (1976). RogerEbert.com. Архів оригіналу за 30 December 2018. Процитовано 17 April 2020.
  4. ↑ LAFCA. Los Angeles Film Critics Association Awards. 4 September 2017. Архів оригіналу за 4 September 2017. Процитовано 17 April 2020.
  5. ↑ а б Rausch, Andrew J. (3 May 2010). The Films of Martin Scorsese and Robert De Niro (англ.). Scarecrow Press. ISBN 978-0-8108-7414-5. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  6. ↑ The 49th Academy Awards (англ.). Academy of Motion Picture Arts and Sciences. Процитовано 2 липня 2020.
  7. ↑ Afi's 100 Years…100 Movie Quotes. American Film Institute. Архів оригіналу за 29 February 2020. Процитовано 17 April 2020.
  8. ↑ Ebert, Roger. The Deer Hunter movie review & film summary (1979) | Roger Ebert. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  9. ↑ After 36 years, The Deer Hunter remains one of the most fascinating films on Vietnam. New Statesman. 5 August 2014. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  10. ↑ Hammond, Pete (3 July 2016). How Michael Cimino's 'The Deer Hunter' Pioneered The Modern Day Oscar Campaign – And Won. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  11. ↑ New York, New York. British Board of Film Classification. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  12. ↑ а б Behind the Screen: Minelli on New York, New York. Scorsese Films. 23 October 2004. Архів оригіналу за 10 July 2006.
  13. ↑ Biskind, Peter (3 November 2016). Easy Riders, Raging Bulls (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN 978-1-4088-8215-3.
  14. ↑ Martin Scorsese's Journey From Near-Death Drug Addict to 'Silence'. The Hollywood Reporter. 8 December 2016. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  15. ↑ Farina, William (28 November 2011). Eliot Asinof and the Truth of the Game: A Critical Study of the Baseball Writings (англ.). McFarland. ISBN 978-0-7864-8821-6. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  16. ↑ 'The Irishman' is now Martin Scorsese's best-reviewed film of all time. NME. 17 October 2019. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  17. ↑ Bondanella, Peter (29 December 2005). Hollywood Italians: Dagos, Palookas, Romeos, Wise Guys, and Sopranos (англ.). Bloomsbury Academic. ISBN 978-0-8264-1757-2. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  18. ↑ Botte, Peter (22 March 2020). 'Raging Bull' a must-see classic during coronavirus shutdown. New York Post. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  19. ↑ Raging Bull. Golden Globe Awards. Архів оригіналу за 7 December 2017. Процитовано 17 April 2020.
  20. ↑ 1980 Archives. National Board of Review. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  21. ↑ Canby, Vincent (25 September 1981). 'True Confessions' with De Niro and Duvall. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  22. ↑ Grosbard, Ulu. True Confessions. Spirituality & Practice. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  23. ↑ а б Canby, Vincent (18 February 1983). Scorsese's 'King of Comedy'. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 30 October 2017. Процитовано 17 April 2020.
  24. ↑ а б в Kermode, Mark (19 November 2010). Best Martin Scorsese film? The King of Comedy, any day | Mark Kermode. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 8 February 2017. Процитовано 17 April 2020.
  25. ↑ Kenny, Glenn. "In Order to Work With Bobby You've Got to Make a Deal With the Devil": On Robert De Niro and The King of Comedy. Vanity Fair. Архів оригіналу за 23 June 2017. Процитовано 17 April 2020.
  26. ↑ Martin Scorsese breathes new life into gangster classic Once Upon a. The Independent. 15 May 2012. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  27. ↑ Lumenick, Lou (21 September 2014). Fresh 'Once Upon a Time in America' cut worth every second. New York Post. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  28. ↑ Once Upon a Time in America (1984) – Financial Information. The Numbers. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  29. ↑ Abramovich, Alex (8 June 2003). How 85 Minutes Disappeared, Once Upon a Time. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  30. ↑ Nero, Dom (3 July 2018). One of the Best Movies About America Was Made By an Outsider. Esquire. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  31. ↑ 'Home Alone' in 9th Week as No. 1 Film : Movies: 'Godfather Part III' takes dramatic slide from second to sixth place in its third week out. 'Awakenings' is in second. Los Angeles Times. 14 January 1991. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  32. ↑ Robert De Niro's Best, Worst and Craziest Performances. Rolling Stone. 24 September 2015. Архів оригіналу за 28 February 2020. Процитовано 17 April 2020.
  33. ↑ Oliver Sacks, Neurologist and 'Awakenings' Author, Dies at 82. The Hollywood Reporter. 30 August 2015. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  34. ↑ Martin Scorsese's 'Cape Fear' Remake Is Anything But A Conventional Studio Thriller. Decider. 13 November 2018. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  35. ↑ Ebert, Roger. Cape Fear movie review & film summary (1991). RogerEbert.com. Архів оригіналу за 5 February 2017. Процитовано 17 April 2020.
  36. ↑ 'Cape Fear': THR's 1991 Review. The Hollywood Reporter. 15 November 2019. Архів оригіналу за 23 November 2019. Процитовано 17 April 2020.
  37. ↑ Hammond, Pete (10 February 2013). Oscars Q&A: Robert De Niro. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 12 May 2020. Процитовано 4 May 2020.
  38. ↑ Sharf, Zack (2 October 2019). Joaquin Phoenix and Robert De Niro Clashed Over 'Joker' Script Rehearsals. IndieWire. Архів оригіналу за 25 December 2019. Процитовано 17 April 2020.
  39. ↑ Wondering why Joker did what he did? Joaquin Phoenix, Todd Phillips discuss controversial talk show scene. Hindustan Times (англ.). 13 October 2019. Процитовано 29 June 2020.
  40. ↑ 'Joker' becomes first R-rated movie to gross $1 billion worldwide. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 16 November 2019. Процитовано 17 April 2020.
  41. ↑ Bramesco, Charles (3 December 2019). The Irishman: the murder, the women, the ending – discuss with spoilers. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 29 February 2020. Процитовано 17 April 2020.
  42. ↑ Robert De Niro said no green screen. No face dots. How 'The Irishman's' de-aging changes Hollywood. Los Angeles Times. 2 January 2020. Архів оригіналу за 4 March 2020. Процитовано 17 April 2020.
  43. ↑ Sharf, Zack (27 September 2019). 'The Irishman' First Reactions Praise Martin Scorsese's 'Instant Classic' and 'Masterpiece'. IndieWire. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  44. ↑ Why Scorcese's The Irishman disappoints. IrishCentral. 12 December 2019. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  45. ↑ Edward Baron Turk (1989). Child of Paradise: Marcel Carné and the Golden Age of French Cinema. Harvard University Press. с. 443. ISBN 9780674114609. robert de niro marcel carne.page 443
  46. ↑ Robert De Niro: "Je n'ai aucune certitude sur ma technique d'acteur". L'Express (фр.). 24 October 2013. Архів оригіналу за 20 July 2019. Процитовано 16 April 2020.
  47. ↑ Saval, Marina (6 November 2015). Robert De Niro Remembers the Film Business Nearly 50 Years Ago. Variety. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  48. ↑ Sam's Song (1971). BFI. Архів оригіналу за 17 April 2020. Процитовано 17 April 2020.
  49. ↑ The Wedding Party. Variety. 31 December 1968. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  50. ↑ Bloody Mama. Variety. 31 December 1969. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  51. ↑ 'Hi, Mom!' a Brian De Palma Satire. Нью-Йорк таймс. 28 April 1970. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  52. ↑ An oral history of how Robert De Niro was cast in The Deer Hunter – and how he prepared for the role. GQ (брит.). 19 December 2019. Процитовано 2 липня 2020.
  53. ↑ Born to Win (1971). BFI (англ.). Процитовано 2 липня 2020.
  54. ↑ Ebert, Roger (28 December 1971). The Gang That Couldn't Shoot Straight. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 20 September 2019. Процитовано 15 February 2020.
  55. ↑ Ebert, Roger (26 August 1973). Bang the Drum Slowly. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 11 July 2019. Процитовано 15 February 2020.
  56. ↑ Ebert, Roger (31 December 2003). Mean Streets. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  57. ↑ Melas, Chloe (19 April 2017). Robert De Niro explains his 'Godfather' experiment. CNN. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  58. ↑ Screen: '1900,' Bertolucci's Marxist Saga. Нью-Йорк таймс. 4 November 1977. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  59. ↑ Lowry, Brian (26 July 2017). 'The Last Tycoon' slips on uneven Hollywood soap. CNN. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  60. ↑ Ebert, Roger (1 January 1977). New York, New York. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 25 December 2019. Процитовано 15 February 2020.
  61. ↑ Ebert, Roger (9 March 1979). The Deer Hunter. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  62. ↑ Michallon, Clemence (4 December 2019). Robert De Niro says gaining weight for Raging Bull made it hardest role he's ever had. Індепендент. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  63. ↑ Ebert, Roger (1 January 1981). True Confessions. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 22 May 2019. Процитовано 15 February 2020.
  64. ↑ Kohn, Eric (3 April 2019). 'Joker': Robert De Niro Addresses the Connection Between His Character and 'King of Comedy'. IndieWire. Архів оригіналу за 3 April 2019. Процитовано 15 February 2020.
  65. ↑ Snider, Eric D. (19 October 2015). 13 Epic Facts About Once Upon a Time in America. Mental Floss. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  66. ↑ Ebert, Roger (1 January 1984). Falling in Love. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  67. ↑ Beck, Marilyn (9 January 1986). Robert De Niro won't be lending his... Чикаго Триб'юн. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  68. ↑ Ebert, Roger (14 November 1986). The Mission. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  69. ↑ Ebert, Roger (6 March 1987). Angel Heart. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 7 January 2020. Процитовано 15 February 2020.
  70. ↑ Sollosi, Mary (5 June 2017). The stars of The Untouchables look back, 30 years later. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  71. ↑ Sepinwall, Alan (20 July 2018). 'Midnight Run' at 30: In Praise of the 'Casablanca' of Buddy Comedies. Rolling Stone. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  72. ↑ Ebert, Roger (24 March 1989). Jacknife. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  73. ↑ Ebert, Roger (15 December 1989). We're No Angels. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 8 November 2019. Процитовано 15 February 2020.
  74. ↑ Travers, Peter (9 February 1990). Stanley & Iris. Rolling Stone. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  75. ↑ Castellano, Anthony (21 September 2015). 'Goodfellas' 25th Anniversary: Where Robert De Niro, Joe Pesci and the Other Stars Are Now. ABC News (США). Архів оригіналу за 12 March 2019. Процитовано 15 February 2020.
  76. ↑ Ebert, Roger (20 December 1990). Awakenings. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 1 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  77. ↑ Ebert, Roger (15 March 1991). Guilty by Suspicion. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 7 April 2019. Процитовано 15 February 2020.
  78. ↑ Goldsborough, Bob (22 November 2017). Donald Rimgale, Chicago firefighter who inspired De Niro's character in 'Backdraft,' dies. Чикаго Триб'юн. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  79. ↑ Cormier, Roger (16 November 2016). 15 Intense Facts About Cape Fear. Mental Floss. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  80. ↑ Johnson, Malcolm (25 September 1992). The Depressing Side Of Hollywood, From De Niro's Tribeca. Hartford Courant. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  81. ↑ D'Angelo, Mike (5 August 2015). Criterion offers two distinct versions of one terrific noir, Night and the City. The A.V. Club. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  82. ↑ Ebert, Roger (5 March 1993). Mad Dog and Glory. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 January 2020. Процитовано 15 February 2020.
  83. ↑ Ebert, Roger (23 April 1993). This Boy's Life. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 17 November 2019. Процитовано 15 February 2020.
  84. ↑ Pirnia, Garin (28 September 2018). 11 Surprising Facts About A Bronx Tale. Mental Floss. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  85. ↑ Hunter, Stephen (4 November 1994). Branagh turns De Niro into the original monster piece Frenzied 'Frankenstein'. The Baltimore Sun. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  86. ↑ Ebert, Roger (22 November 1995). Casino. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  87. ↑ Burns, Sean (1 August 2019). Decades Later, Viewers Still Feel The 'Heat' For Michael Mann's 1995 LA Crime Saga. WBUR-FM. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  88. ↑ Nesselson, Lisa (29 January 1995). A Hundred and One Nights. Variety. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  89. ↑ Travers, Peter (16 August 1996). The Fan. Rolling Stone. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  90. ↑ Ebert, Roger (18 October 1996). Sleepers. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  91. ↑ Ebert, Roger (10 January 1997). Marvin's Room. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 January 2020. Процитовано 15 February 2020.
  92. ↑ Hunter, David (15 August 2019). 'Cop Land': THR's 1997 Review. Голлівуд-репортер. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  93. ↑ From The Godfather to Goodfellas: Robert De Niro's greatest roles. The Daily Telegraph (брит.). 22 November 2016. ISSN 0307-1235. Процитовано 29 June 2020.
  94. ↑ Keating, Joshua (14 January 2020). Watching Wag the Dog in 2020 Is Almost Comforting. Slate. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  95. ↑ Ebert, Roger (30 January 1998). Great Expectations. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 13 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  96. ↑ Ebert, Roger (25 September 1998). Ronin. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  97. ↑ Bacle, Ariana (24 February 2014). Billy Crystal, Robert De Niro on 'Analyze This' director Harold Ramis. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  98. ↑ Ebert, Roger (24 November 1999). Flawless. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  99. ↑ Ebert, Roger (30 June 2000). The Adventures of Rocky and Bullwinkle. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 31 October 2019. Процитовано 15 February 2020.
  100. ↑ Ebert, Roger (10 November 2000). Men of Honor. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 13 January 2020. Процитовано 15 February 2020.
  101. ↑ Ebert, Roger (6 October 2000). Meet the Parents. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  102. ↑ Hindes, Andrew (28 January 1999). De Niro, Burns seconds away from '15 Minutes'. Variety. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  103. ↑ Ebert, Roger (13 July 2001). The Score. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 8 November 2019. Процитовано 15 February 2020.
  104. ↑ Ebert, Roger (15 March 2002). Showtime. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 4 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  105. ↑ Borrelli, Christopher (6 September 2002). City by the Sea: De Niro cop film takes a turn from reality. The Blade. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  106. ↑ Ebert, Roger (6 December 2002). Analyze That. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  107. ↑ Ebert, Roger (30 April 2004). Godsend. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  108. ↑ Ebert, Roger (1 October 2004). Shark Tale. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 31 March 2020. Процитовано 15 February 2020.
  109. ↑ Ebert, Roger (21 December 2004). Meet the Fockers. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 7 April 2020. Процитовано 15 February 2020.
  110. ↑ Holland, Jonathan (15 February 2020). The Bridge of San Luis Rey. Variety. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  111. ↑ Ebert, Roger (27 January 2005). Hide and Seek. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  112. ↑ Emerson, Michael (21 December 2006). The Good Shepherd. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  113. ↑ Film review: 'Arthur and the Invisibles' lacks magic. Deseret News. 12 January 2007. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  114. ↑ Heching, Dan (10 August 2017). 5 things you didn't appreciate about Stardust. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  115. ↑ Mondello, Bob (11 September 2008). 'Righteous Kill': A Subpar 'Dexter,' With De Niro. National Public Radio. Архів оригіналу за 30 November 2017. Процитовано 15 February 2020.
  116. ↑ Miller, Neil (1 August 2008). Trailer Watch: Mr. De Niro Shows Us What Just Happened. Film School Rejects. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  117. ↑ Ebert, Roger (2 December 2009). Everybody's Fine. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  118. ↑ Drezner, Daniel W. (7 October 2015). On immigration, it's a fine line between Donald Trump and a stock movie villain. Вашингтон пост. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  119. ↑ Flores, Ramses (22 July 2010). First Trailer for Stone Starring Robert De Niro, Edward Norton, Milla Jovovich, and Frances Conroy. Collider. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  120. ↑ Reinis, Jessica (16 December 2010). Robert De Niro in 'Little Fockers': Stars Believe Third Time Still Will Be the Charm. ABC News (США). Архів оригіналу за 5 October 2015. Процитовано 15 February 2020.
  121. ↑ Thompson, Anne (4 January 2011). Exclusive: Robert De Niro And Monica Bellucci Kiss In Italian Ages Of Love Teaser Trailer. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  122. ↑ Ebert, Roger (21 September 2011). Killer Elite. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 20 September 2019. Процитовано 15 February 2020.
  123. ↑ Davis, Edward (14 March 2011). Exclusive: Neil Burger Talks 'Limitless,' Working With Robert De Niro & Making Mid-Budgeted Sci-Fi. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  124. ↑ McClintock, Pamela (11 December 2011). Box Office Report: 'New Year's Eve' Leads Worst Weekend Since 2008 With $13.7 Million. Голлівуд-репортер. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  125. ↑ Ebert, Roger (7 March 2012). Being Flynn. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  126. ↑ Ebert, Roger (25 July 2012). Red Lights. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  127. ↑ Jagernauth, Kevin (1 June 2012). 2 Academy Award Winners Be Damned, 50 Cent Ruins Movies: Trailer For 'Freelancers' With Robert De Niro & Forest Whitaker. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  128. ↑ Puente, Maria (5 February 2013). Robert De Niro chokes up about 'Silver Linings'. Ю-Ес-Ей тудей. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  129. ↑ Vishnevetsky, Ignatiy (25 April 2013). The Big Wedding. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  130. ↑ Kohn, Eric (11 July 2013). Why 'Killing Season' Starring Robert De Niro and John Travolta Is the Summer's Guiltiest Pleasure. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  131. ↑ Trumbore, Dave (4 June 2013). First Trailer For Luc Besson's The Family Starring Robert De Niro, Michelle Pfeiffer, And Tommy Lee Jones. Collider. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  132. ↑ Movie review: "Last Vegas" starring Michael Douglas, Robert DeNiro. The Denver Post. 31 October 2013. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  133. ↑ Bernstein, Paula (11 December 2013). 10 New Things We Learned About 'American Hustle:' De Niro Didn't Recognize Christian Bale, Why Bradley Cooper Curled His Hair & More. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  134. ↑ Henderson, Odie (25 December 2013). Grudge Match. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  135. ↑ Schobert, Christopher (28 February 2014). Review: 'The Bag Man' Starring Robert De Niro, John Cusack & Crispin Glover. IndieWire. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  136. ↑ Lodge, Guy (21 September 2015). Film Review: 'The Intern'. Variety. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  137. ↑ Kenny, Glenn (13 November 2015). Heist. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  138. ↑ Guerrasio, Jason (21 October 2015). The 'Joy' trailer reteams Jennifer Lawrence, Robert De Niro, and Bradley Cooper. Business Insider. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  139. ↑ Loughrey, Clarisse (22 February 2016). I went to Dirty Grandpa to check if Robert De Niro is okay. Індепендент. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  140. ↑ Powell, Alicia (23 August 2016). Robert De Niro gets back into the ring with 'Hands of Stone'. Рейтер. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  141. ↑ Hammond, Pete (30 January 2017). 'The Comedian' Review: Robert De Niro Is Good, But Who Wants To Spend Time With This Angry Comic?. Deadline.com. Архів оригіналу за 11 November 2019. Процитовано 15 February 2020.
  142. ↑ Sharf, Zach (2 October 2019). Joaquin Phoenix and Robert De Niro Clashed Over 'Joker' Script Rehearsals. IndieWire. Архів оригіналу за 25 December 2019. Процитовано 15 February 2020.
  143. ↑ Allen, Nick (27 November 2019). Who's Who in The Irishman: A Character Guide. Vulture. Архів оригіналу за 15 March 2020. Процитовано 16 April 2020.
  144. ↑ Ramos, Dino-Ray (22 August 2017). 'The War With Grandpa' Pushed To Winter; Third Release Date For Dimension's Robert De Niro Comedy. Deadline.com. Архів оригіналу за 15 February 2020. Процитовано 15 February 2020.
  145. ↑ Wiseman, Andreas (10 May 2019). Robert De Niro, Tommy Lee Jones & Morgan Freeman Ride To George Gallo Action-Comedy 'The Comeback Trail' – Cannes. Deadline.com. Архів оригіналу за 30 August 2019. Процитовано 15 February 2020.
  146. ↑ White, James (9 September 2020). Robert De Niro And John Malkovich On For New Thriller Wash Me In The River. Empire. Процитовано 22 January 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувачка:Ата/Антон_Менгер&oldid=42667462