Копинівці

село в Закарпатській області, Україна

Копині́вці — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі. Входить до складу Івановецької сільської громади.

село Копинівці
Герб
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Громада Івановецька сільська громада
Основні дані
Населення 803
Площа 1,759 км²
Густота населення 456,51 осіб/км²
Поштовий індекс 89631
Телефонний код +380 3131
Географічні дані
Географічні координати 48°32′34″ пн. ш. 22°38′21″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 22.63917° сх. д. / 48.54278; 22.63917Координати: 48°32′34″ пн. ш. 22°38′21″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 22.63917° сх. д. / 48.54278; 22.63917
Середня висота
над рівнем моря
155 м
Місцева влада
Адреса ради 89631, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Копинівці, вул. Миру, 94
Карта
Копинівці. Карта розташування: Україна
Копинівці
Копинівці
Копинівці. Карта розташування: Закарпатська область
Копинівці
Копинівці
Мапа
Мапа

CMNS: Копинівці у Вікісховищі

Історія ред.

Згадка про село є в писемних джерелах другої половини XV століття як Mogioros. Вчені датують згадку 1447 роком. З приводу назви, то тут є декілька варіантів. Та більш реальна інша версія, яка має наукове підтвердження. Як населений пункт, село з'явилося у 16-17 столітті. В 1945 році тут було вже 100 будинків, у яких проживало майже 700 селян.

Церква св. Василя Великого. 1888.

Священник служив у селі в середині XVII ст. Найдавнішу згадку про церкву записано в 1692 р. З 1682 р. до 1711 р. в селі служив священик Андрій Поп. У 1711 р. на село напали татари і понищили церкву.

У 1733 р. згадують дерев'яну церкву св. Василія без дзвонів. Роль дзвонів виконував дерев'яний щит, по якому били молотком. У 1797 р. філії були в Медведівцях, Серенчівцях та Балашівцях (нині їх приєднано до Копинівців).

1 серпня 1870 р. за священика Олександра Стецовича заклали фундамент, а 16 вересня 1888 р. за священика Петра Олага вікарій Віктор Гебей посвятив муровану базиліку, яка стоїть понині. При завершенні будівництва відзначився Василь Немеш, обраний куратором у 1885 р.

На церкві позначено роком спорудження 1894, але це дата посвячення церкви після внутрішнього оздоблення, покриття бляхою та інших доробок, проведених В. Немешем. Друга дата (1988) — рік останнього зовнішнього ремонту храму.

У церкві зберігають цікавий іконостас, виготовлений подібно до меблів з полірованого дерева. Позолотою покрито лише капітелі колонок та орнаментику. Над дверима хорів написано, що «НА УКРАШЕНИЕ СЕГО ХРАМУ ДАРУВАЛЪ ИВАНЪ ФЛЕНЬКО С ЖЕНОЮ ГАФІЕЮ 15 000 КАЧ 1935». Твердять, що ці кошти пішли на спорудження хорів.

Біля церкви стоїть проста каркасна одноярусна дерев'яна дзвіниця на бетонному фундаменті. Напис на великому дзвоні свідчить, що відлили його в 1928 р. в Малих Ґеївцях стараннями священика о. Степана Фесторія, кураторів Івана Бадзя, Михайла Симочка, Василя Фленька, Івана ПІманька.

Менший дзвін відлили за священника Євгенія Уйгелія в 1922 р.

Місцевий парох Юлій Тромпак провів 7 років у концтаборах Сибіру.

Присілки ред.

Балашівці

Балашівці - колишнє село в Україні, в Закарпатській області, Мукачівському районі. Обєднане з селом Копинівці рішенням облвиконкому Закарпатської області №264 від 13.05.1960

Ballósfalva 1570, Balosfalua, Balasocz 1630, Ballos 1645, Ballos Falva

1773, Balásfalva, Blasendorf, 1851, Balásfalva 1864, Balazsavczi

1877, Balázsfalva 1913, Ballósfalva 1925, Balašovce 1930, Balaţovce 1944, Ballósfalva, Балажовцы 1960

У 1562 році Янош Заполяї дарує цю місцевість Дмитру Балогу, жителю Копинівці

У 1932 р. типове приміщення для народної школи було побудоване в с. Балашівці, в селі Балашівці, діяла чотирикласна початкова школа, випускники якої продовжували навчання у Копинівській семирічній школі.

У 1797 р. філія храму Св.Василія в Копинівцях - відкрилася в Балашівцях.


Перніш

Перніш - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Копинівці

Згадки:  1600: Perniszfalva


Вульшинка

Вульшинка - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Копинівці

Згадки:  1602: Usinka, 1649: Vulsinka, 1672: Vulsinka, 1711: Vulsinka

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 926 осіб, з яких 443 чоловіки та 483 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 798 осіб.[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,13 %
російська 0,50 %
угорська 0,37 %

Відомі люди ред.

У селі народився український літературознавець, публіцист Бадзьо Юрій Васильович.

Туристичні місця ред.

- храм св. Василя Великого. 1888.

- водосховище

Примітки ред.

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 

Посилання ред.