Концептуальна семантика
Концептуальна семантика — це основа для семантичного аналізу, розроблена в основному Реєм Джекендоффом у 1976 році. ЇЇ мета — дати характеристику концептуальним елементам, за допомогою яких людина розуміє слова та речення, і таким чином забезпечити пояснювальне семантичне представлення (назва статті Джекендофа 1976). Пояснення в цьому сенсі означає здатність даної лінгвістичної теорії описати, як компонент мови засвоюється дитиною (як запропоновано Ноамом Хомським; див. Рівні адекватності).
Останнім часом концептуальна семантика зокрема та лексична семантика загалом набувають все більшого значення в лінгвістиці та психолінгвістиці. Багато сучасних теорій синтаксису (побудова речень з окремих слів) спираються на елементи, які є ідіосинкратичними для самих слів. У результаті потрібна обґрунтована теорія, що враховує властивості значень слів.
Значення і декомпозиція ред.
Джекендофф стверджував, що метою концептуальної семантики є дослідити як мовні висловлювання пов'язані з людським пізнанням, де пізнання є людською здатністю, яка значною мірою незалежна від мови, взаємодіючи з перцептивною та діяльнісною системами, а також з мовою; надати характеристику концептуальних елементів, за допомогою яких людина розуміє слова та речення, і таким чином забезпечити пояснювальну семантичну репрезентацію.
Концептуальна семантика виділяє в слові єдине, універсальне значення. Замість того, щоб мати лексичне семантичне значення на додаток до концептуального представлення фактичного референта, тут вони об'єднані в те, що Джекендофф називає «лексичними концептами»[1]. Концептуальна семантика вважається не просто лінгвістичною теорією, а теорією людського пізнання. Як і багато семантичних теорій, Джекендофф стверджує, що метод декомпозиції необхідний для дослідження концептуалізації. Подібно до того, як вчений-фізик намагається зрозуміти матерію, розбиваючи її на дедалі менші частини, так і наукове дослідження концептуалізації відбувається шляхом розкладання чи декомпозиції значень на менші частини. Однак це розкладання не може тривати вічно, оскільки в якийсь момент значення більше не можуть бути розбиті.
Це рівень концептуальної структури, рівень мисленнєвих уявлень, які кодують людське розуміння світу, що містить примітивні концептуальні елементи, з яких будуються значення та правила їх поєднання. Концептуальна семантика не працює з мисленнєвим словником у класичному розумінні. Концепції та посилання не мають визначень, а лише ідею самої концепції або посилання. Так само як генеративний (породжувальний) синтаксис передбачає скінченний набір синтаксичних категорій і правил їх комбінування, так само концептуальна семантика встановлює «кінцевий набір мислиннєвих примітивів і скінченний набір принципів розумового поєднання», що керує їхньою взаємодією[2]. Джекендофф називає цей набір примітивів і правил, які ними керують, «граматикою реченнєвих понять»[2].
Його відправною точкою є ретельний аналіз значень лексем, присвячений виявленню паралелізмів і контрастів, які розкривають природу концептуальних структур, що лежать в їх основі. Джекендофф вважає, що лексика складається з трьох частин: фонологічної, синтаксичної та концептуальної. Ці три аспекти концепту дають «повну картину слова»[1]. За його словами, його метод показує, що психологічна організація, на якій ґрунтується значення, «лежить на дуже невеликій відстані під поверхнею повсякденних лексичних одиниць — і що в її дослідженні можна досягти прогресу»[3]. Джекендофф стверджує, що для дослідження концептуальної структури необхідний декомпозиційний метод, в якому концепти, що лежать в основі значення слова, розбиваються на найменші елементи: концептуальні примітиви, що розглядаються як семантичні еквіваленти фонологічних ознак. Концептуальна семантика стверджує, що існує «скінченний набір мислиннєвих примітивів і скінченний набір принципів ментальної комбінації», які керують їхньою взаємодією. Концептуальна структура лексичної одиниці — це елемент з нульовою або більшою кількістю відкритих аргументних слотів, які заповнюються синтаксичними доповненнями лексичної одиниці.
Семантичні структури ред.
Концептуальна семантика розбиває лексичні поняття на онтологічні категорії: події, стани, місця, кількості, речі, властивості тощо. Ці онтологічні категорії називаються семантичними праймами, або семантичними примітивами. Джекендофф стверджує, що будь-яке поняття в людському мозку може бути виражене за допомогою цих семантичних примітивів. Концептуальна семантика є композиційною, в тому сенсі, що значення фраз, речень і речень можна визначити з лексичних концептів, які їх складають[1].
Проблеми ред.
Систему Джекендоффа критикували за дуже абстрактні примітиви, які такі лінгвісти, як Вежбицька[4][5] та Ґоддард[6], назвали «незрозумілими». Основною причиною цього є те, що для їхнього розуміння потрібна спеціальна підготовка, а також те, що їх часто доводиться перекладати на звичайну англійську мову, щоб вони були зрозумілими. Інша критика, яка часто лунає на адресу концептуальної семантики, полягає в тому, що вона є довільною. У її нинішньому стані не існує чітких процедур для визначення того, коли примітив є виправданим. Ще одна критика Вержбицької та Годдарда полягає в тому, що теорія була сформульована і застосована лише до англійської мови, хоча вона претендує на універсальність.
Джекендофф відповідає на цю критику, кажучи: Насправді ізольований примітив ніколи не може бути виправданим: примітив має сенс лише в контексті загальної системи примітивів, в яку він вбудований. З цим застереженням, однак, я вважаю, що певний вибір примітивів має бути обґрунтований на підставі його здатності виражати узагальнень і пояснення розподіл даних. Тобто, запропонована система примітивів підлягає звичайним науковим стандартам оцінювання.
Див. також ред.
- Концептуальна метафора
- Рівні адекватності
- Лексична семантика
- Семантика
Примітки ред.
- ↑ а б в Murphy, M. Lynne (28 жовтня 2010). Lexical Meaning. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-86031-4.
- ↑ а б Jackendoff, Ray (1990). Semantic structures. Current studies in linguistics series. Cambridge, Mass. London: MIT press. ISBN 978-0-262-10043-4.
- ↑ Levin, Beth; Pinker, Steven (1992). Lexical &[and] conceptual semantics. Cognition special issues. Cambridge (Mass.) Oxford: Blackwell. ISBN 978-1-55786-354-6.
- ↑ Wierzbicka, Anna (21 січня 2007). Theory and empirical findings: A response to Jackendoff. Intercultural Pragmatics. Т. 4, № 3. doi:10.1515/ip.2007.019. ISSN 1612-295X. Процитовано 5 грудня 2023.
- ↑ Wierzbicka, Anna (20 січня 2007). NSM Semantics versus Conceptual Semantics: Goals and standards (A response to Jackendoff). Intercultural Pragmatics. Т. 4, № 4. doi:10.1515/ip.2007.026. ISSN 1612-295X. Процитовано 5 грудня 2023.
- ↑ Goddard, Cliff (2001-03). Ray Jackendoff, Paul Bloom & Karen Wynn (eds.), Language, logic and concepts: essays in memory of John Macnamara. Cambridge, MA & London: MIT Press, 1999. Pp. xxvii+470. Journal of Linguistics. Т. 37, № 1. с. 175—235. doi:10.1017/s0022226701268765. ISSN 0022-2267. Процитовано 5 грудня 2023.