Константин Конік
Константи́н Ко́нік (31 грудня 1873, Тарту, Естонія — 3 серпня 1936, Тарту, Естонія) — естонський політик і хірург[2], член Комітету спасіння Естонії[3].
| Константин Конік | |
|---|---|
| Konstantin Konik | |
 | |
| Народився |
19 (31) грудня 1873 Тарту, Естонія |
| Помер |
3 серпня 1936 (62 роки) Тарту, Естонія |
| Поховання | Метсакальмісту |
| Країна |
 Естонія |
| Діяльність | хірург, політик, лікар |
| Відомий завдяки | хірург, політик |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова, Дерптська гімназія і Тартуський університет |
| Знання мов | естонська[1] |
| Заклад | Тартуський університет |
| Посада | Minister of Education and Researchd і депутат Рійґікоґуd |
| Партія | National Centre Partyd |
| Нагороди | Хрест Свободи 3 класу 1 ступеня, Орден Орлиного хреста 1 класу, Орден Естонського Червоного Хреста 2 класу, Пам'ятний знак Естонського Червоного Хреста (1921-1925) |
Біографія ред.
Константин Конік народився в робітничій сім'ї, його батько був візником. Після навчання у Дерптській гімназії закінчив медичний факультет Дерптського університету і в 1903 році захистив ступінь доктора наук в Одеському університеті[4].
8 березня 1920 року Конік увійшов в історію Тартуського університету, прочитавши першу лекцію з медицини естонською мовою.[4] Університет Тарту став Естонським національним університетом тільки в 1919 році, до цього будучи німецьким університетом, де використовувалася тільки німецька, а з 1880-х років — російська мова.
Особисте життя ред.
Був одружений з Матільде-Альвіне Пістрікуга (1909–1929) і Вікторії Трігіга (1930–1935). Його друга дружина не мала дітей, але в 1933 році вона удочерила дівчинку Вікторію.
Хвороба і смерть ред.
Восени 1933 року Конік захворів на депресію, а потім був паралізований в результаті оклюзії мозку.
Костянтин Конік помер 3 серпня 1936 року в Тарту. Похований на Лісовому цвинтарі Талліна.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Niinikoski J. (1994). Konstantin Konik. U.S. National Library of Medicine. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 4 жовтня 2008.
- ↑ Miljan, Toivo (2004). Historical Dictionary of Estonia. Scarecrow Press. ISBN 9780810849044. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 8 січня 2019.
- ↑ а б Arjakas, Küllo; Hando Runnel (2004). Konstantin Konik (PDF). Ilmamaa. ISBN 9985771338. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 8 січня 2019.
Література ред.
- Konstantin Konik, «Vaba maa» (sisaldab K. Koniku kirjutisi ning meenutusi ja artikleid tema kohta). Koostanud Küllo Arjakas ja Hando Runnel, saatesõna Küllo Arjakas. Ilmamaa, Tartu 2004, 448 lk.
- Arne-Lembit Kööp, «Konstantin Konik — arst, kes seisis Eesti Vabariigi sünni juures» — Hippokrates (arstide kuukiri), 2006, märts, lk. 219—222
- Küllo Arjakas. Konstantin Konik: unustatud suurmees. Tallinn: Eesti Päevaleht, 2008.
Посилання ред.
- Küllo Arjakas, «Saaga Konstantin Konikust» [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] (Horisont 2003, nr. 2, lk. 42–46)
- Peeter Järvelaid, raamatu «Vaba maa» arvustus (Eesti Ekspress 7. jaanuar 2005)
- Ene Puusemp, «Kes oli Konstantin Konik?» (Tartu Postimees 23. 2. 2005 lk. 8)
- Küllo Arjakas, Kes on kolmas «kuningas»? Postimees 23. veebruar 2007