Конотопський завод «Мотордеталь»

Конотопський завод «Мотордеталь» — діюче українське промислове підприємство в Конотопі на Сумщині.

Конотопський завод «Мотордеталь»
51°15′47″ пн. ш. 33°11′17″ сх. д. / 51.26325000002777443° пн. ш. 33.18822222224977736° сх. д. / 51.26325000002777443; 33.18822222224977736Координати: 51°15′47″ пн. ш. 33°11′17″ сх. д. / 51.26325000002777443° пн. ш. 33.18822222224977736° сх. д. / 51.26325000002777443; 33.18822222224977736
Тип підприємство
Форма власності товариство з обмеженою відповідальністю[1]
Галузь машинобудування
Засновано 1972
Штаб-квартира Україна Україна, м. Конотоп, вулиця Вирівська, 64
Офіційна вебсторінка
Мапа

Історія ред.

Завод із виробництва поршнів був створений відповідно до дев'ятого п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР (на місці ремонтної майстерні машинно-тракторної станції) та введений в експлуатацію 1972 року під назвою Конотопський завод поршнів[2].

У радянські часи завод належав до низки найбільших підприємств міста[3][4], на балансі підприємства перебували об'єкти соціальної інфраструктури.

В умовах економічної кризи та руйнації господарських зв'язків на початку 1990-х років становище підприємства ускладнилося, 1994 року обсяг виробництва заводу становив 25 % від обсягу виробництва радянських років[5].

1 вересня 1993 року ПТУ № 20, що перебувало на балансі заводу, було передано в комунальну власність міста[6].

У 1994 році завод став акціонером спільного українсько-болгарського підприємства "СЛОВ'ЯНЕЦЬ".[7]

У травні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію заводу «Мотордеталь»[8], надалі державне підприємство було переформовано на товариство з обмеженою відповідальністю.

У квітні 2002 року була підписана українсько-російська угода про виробничу кооперацію, що посприяло експорту продукції заводу в Росію[9].

Сучасний стан ред.

До складу підприємства входять чавуноливарне виробництво, два механообробні цехи та допоміжні цехи.

Завод виробляє понад 1000 різновидів гільз циліндрів поршневих двигунів внутрішнього згоряння (діаметром від 50 до 400 мм і довжиною від 250 до 1100 мм) для автомобільної техніки, тракторів, комбайнів, суден і тепловозів.

Примітки ред.

  1. На конотопском заводе обнаружили 83 нарушения охраны труда [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // «Данкор» від 15 листопада 2016 (рос.)
  2. Постановление Совета министров УССР № 289 от 14 августа 1986 г. «О дополнительном производстве и повышении качества товаров народного потребления в 1986 году» (рос.)
  3. Конотоп // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 13. М., «Советская энциклопедия», 1973. стр.36 (рос.)
  4. Конотоп // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 1. М., «Советская энциклопедия», 1991. стр.620 (рос.)
  5. Светлана Колосова. «Неправильные правила» Конотопа // газета «День» (Киев), № 82 від 12 травня 2000 (рос.)
  6. Постанова Кабінету міністрів України № 689 від 1 вересня 1993 р. «Про передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд». Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.
  7. СП СЛОВ'ЯНЕЦЬ [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]. youcontrol.com.ua
  8. Постанова Кабінету міністрів України № 343б від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році». Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 5 червня 2019.
  9. Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про поставки товарів за виробничою кооперацією в 2002 році. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.

Посилання ред.