Лео́нтій Васи́льович Кондра́тьєв (1892 — 1943) — радянський військовик часів Другої світової війни, помічник командира взводу 723-го стрілецького полку 395-ї стрілецької дивізії 56-ї армії, старшина. Герой Радянського Союзу (1943).

Леонтій Васильович Кондратьєв
Народження 1892(1892)
Бахмут
Смерть 1943(1943)
Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1918—1925, 1942—1943
Звання старшина
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Польсько-радянська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна

Життєпис ред.

Народився 1892 року у повітовому місті Бахмуті Катеринославської губернії Російської імперії (нині — районний центр Донецької області) в родині робітника. Росіянин. Здобув середню освіту.

Учасник Громадянської війни в Росії та польсько-радянської війни. Протягом 1922—1925 років проходив службу в частинах військ ВЧК-ОДПУ у Ростовській області.

Після демобілізації працював слюсарем, а згодом — майстром механічного цеху Азовського бондарного заводу.

Вдруге до лав РСЧА призваний Азовським РВК 27 червня 1942 року. Учасник німецько-радянської війни з 1942 року. Воював на Північно-Кавказькому і Закавказькому фронтах.

Особливо помічник командира взводу 723-го стрілецького полку 395-ї стрілецької дивізії старшина Л. В. Кондратьєв відзначився 29-30 жовтня 1942 року у боях за висоту 403.3, що північно-східніше села Фанагорійське Горячеключевської міськради Краснодарського краю. Під час наступу на висоту, червоноармійцям надто дошкуляв кулеметний вогонь ворожого ДЗОТу. Старшина Л. В. Кондратьєв першим наблизився до ворожого ДЗОТу, закидав його гранатами, а коли це не припинило вогонь — кинувся на амбразуру, затуливши її своїм тілом. Отримав 4 кульових поранення у нижню частину живота і ноги, але залишився живим.

Після чотиримісячного лікування у шпиталі повернувся у стрій. Вважається зниклим безвісти у квітні 1943 року під час наступальних боїв на Кубані.

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 березня 1943 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», старшині Кондратьєву Леонтію Васильовичу надано звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (нагороду не отримав)[1].

Вшанування пам'яті ред.

Ім'ям Леонтія Кондратьєва названа одна з вулиць міста Туапсе Краснодарського краю. На цій вулиці встановлена стела з меморіальною дошкою.

На території Азовської тарної філії Ростовського рибопромислового науково-виробничого об'єднання 9 травня 1966 року встановлено погруддя Л. В. Кондратьєва.

Примітки ред.

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 31 марта 1943 года [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 9 апреля (№ 14 (220)). — С. 1

Посилання ред.

  • Кондратьєв Леонтій Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).