Конвенція про зберігання тюленів Антарктики
Конвенція про зберігання тюленів Антарктики, або Конвенція про збереження антарктичних тюленів (англ. Convention for the Conservation of Antarctic Seals) — конвенція, підписана за результатами багатосторонньої конференції в Лондоні 11 лютого 1972 року (набула чинності 11 березня 1978 року) і є частиною Системи Договору про Антарктику[1].
Конвенція покликана сприяти збереженню, науковому вивченню та раціональному використанню антарктичних тюленів задля забезпечення задовільного балансу в екологічній системі Антарктики. Зокрема, Конвенція встановлює обмеження на комерційний промисел тюленів і містить механізм його контролю.
Уряд Великої Британії визначено урядом-депозитарієм Конвенції[2]. Станом на січень 2020 року Сторонами Конвенції є 17 держав: Австралія, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Норвегія, Пакистан, ПАР, Польща, Росія, США, Франція, Чилі та Японія.
У 2019 році Україна як Консультативна сторона Договору про Антарктику заявила про намір приєднатися до Конвенції про збереження тюленів Антарктики і, тим самим, зробити свій внесок у подальше зміцнення Системи Договору про Антарктику[3].
Примітки ред.
- ↑ Офіційний вебсайт Секретаріату Договору про Антарктику [Архівовано 7 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- ↑ [Report by the Depositary Government for the Convention for the Conservation of Antarctic Seals https://documents.ats.aq/ATCM42/ip/ATCM42_ip001_rev1_e.doc [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]] (CCAS) in Accordance with Recommendation XIII-2, Paragraph 2(D)
- ↑ Intention of Ukraine to accede to the Convention for the Conservation of Antarctic Seals [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] / (Delegations of Ukraine) // Working Paper WP-069, XLII Antarctic Treaty Consultative Meeting (Prague, Czech Republic 1 — 11 July, 2019)
Посилання ред.
- Конвенція про зберігання тюленів Антарктики. Законодавство України (російською) . 11 березня 1978. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 30 січня 2020.