Колібрі-іскринка білочеревий
| Колібрі-іскринка білочеревий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець білочеревого колібрі-іскринки
.jpg) Самиця білочеревого колібрі-іскринки
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Chaetocercus mulsant (Bourcier, 1843) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Ornismya mulsant Ornismya mulsanti Acestrura mulsant Acestrura mulsanti Chaetocercus mulsanti | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-іскри́нка білочеревий[2] (Chaetocercus mulsant) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Андах. Вид названий на честь французького натураліста Етьєна Мульсанта[4].
Опис ред.
.jpg)
.jpg)
Довжина самців становить 8-8,5 см, самиць 7,5 г, вага 3,8-4 г. У самців верхня частина тіла і боки темно-синьо-зелені, за очима білі смуги, які ідуть до білої верхньої частини грудей. На горлі блискуча фіолетова пляма. Живіт білий, на боках білі плями. Хвіст роздвоєний, синнювато-зелений, крайні стернові пера являють собою голі стрижні, опахала на них відсутні. Дзьоб прямий, чорний, довжиною 17 мм.
У самиць верхня частина тіла бронзово-зелена. На обличчі у них сірувата "маска", за очима охристі смуги. Горло блідо-коричнювате, нижня частина тіла переважно біла, боки яскраво-рудувато-охристі. Хвіст округлий, 2ентральні стернові пера зелені, решта стернових пер коричневі з широкою чорною смугою на кінці.
Поширення і екологія ред.
Білочереві колібрі-іскринки мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть на узліссях гірських тропічних лісів, в садах і на полях. Зустрічаються на висоті від 1500 до 2800 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1000 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя, іноді здійснюють висотні міграції.
Білочереві колібрі-іскринки живляться нектаром квітучих дерев та інших рослин, зокрема Agave, Inga і Lantana, а також комахами. Вони не захищають кормові території, а через невеликі розміри і повільний політ, як у джмелів, живляться нектаром на територіях інших колібрі. Під час жиалення птахи часто повільно хитають хвостом зі сторони в сторону.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Chaetocercus mulsant: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 жовтня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 261. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |