Колібрі-тонкодзьоб білохвостий
| Колібрі-тонкодзьоб білохвостий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець білохвостого колібрі-тонкодзьоба
 Самиця білохвостого колібрі-тонкодзьоба
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Chalcostigma herrani (Delattre & Bourcier, 1846)[2] | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Trochilus herrani | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-тонкодзьо́б білохвостий[3] (Chalcostigma herrani) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах. Вид названий на честь президента Колумбії Педро Алькантари Еррана[4].
Опис ред.
.jpg)
Довжина птаха становить 10,5-12 см, вага 5,5-6,5 г. Самці мають переважно темно-зелене забарвлення, на лобі і передній частині тімені у них мідно-червона пляма, за очима білі плями. Надхвістя мідне, нижні покривні пера хоста білі. Хвіст синювато-чорний, роздвоєний, крайні стернові пера мають білі кінчики, особливо помітні в польоті. На підборідді і горлі Райдужна Блискуча пляма, кольори якої переливаються від синьо-зеленого і бірюзового до жовтого і червоного в нижній частині. Лапи чорні, дзьоб короткий і тонкий, довжиною 13 мм, чорний. У самиць нижня частина живота і нижні покривні пера хвоста блідо-охристі, пляма на горлі менш виражена. Забарвлення молодих птахів є подібним до забарвлення самиць, однак пляма на горлі у них відсутня[5][6].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[7]
- C. h. tolimae Kleinschmidt, 1927 — Невадо-дель-Толіма (Центральний хребет Колумбійських Анд);
- C. h. herrani (Delattre & Bourcier, 1846) — Західний хребет Анд в Колумбії (на південь від Кауки), Еквадорі і Перу (П'юра, Кахамарка).
Поширення і екологія ред.
Білохвості колібрі-тонкодзьоби мешкають в Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть на високогірних луках та у високогірних чагарникових заростях парамо, на висоті від 2700 до 4000 м над рівнем моря. Живляться нектаром дрібних квітів трав і низькорослих чагарників, а також дрібними комахами. Білохвості колібрі-тонкодзьоби є дуже територіальними птахами і агресивно захищають свої кормові території, проганяючи навіть більших за себе птахів, таких як квіткоколи, а також не дозволяють живитися нектаром квіткових дерев на своїй території. Сезон розмноження триває переважно з липня по вересень.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Chalcostigma herrani: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 31 липня 2022
- ↑ Delattre, Adolphe; Bourcier, Jules (1846). Description de quinze espèces nouvelles de Trochilidées, faisant partie des collections rapportées par M. Ad. De Lattre, dont les précédentes excursions ont déjà enrichi plusieurs branches de l'histoire naturelle, et provenant de l'intérieur du Pérou , des républiques de l'Équateur, de la Nouvelle-Grenade et l'isthme de Panama. Revue Zoologique (фр.). 9: 305–312 [309].
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 190. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Restall, Robin; Rodner, Clemencia; Lentino, Miguel (2006). Birds of Northern South America: an Identification Guide. New Haven: Yale University Press. с. Vol 1 pp270-271. ISBN 978-0-300-10862-0.
- ↑ Freile, Juan F.; Restall, Robin (2018). Birds of Ecuador. London: Helm. с. 244. ISBN 978-1-4081-0533-7.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 липня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |