Колібрі-плямохвіст синьогорлий
| Колібрі-плямохвіст синьогорлий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Oreotrochilus cyanolaemus Sornoza-Molina, Freile, Nilsson, Krabbe, & Bonaccorso, 2018[2] | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колібрі-плямохвіст синьогорлий[3] (Oreotrochilus cyanolaemus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[4]. Ендемік Еквадору. Вид був відкритий у 2017 році і науково описаний у 2018 році[2][5].
Опис ред.
Довжина птаха становить 12,5 см, вага 8,1 г. У самців лоб і тім'я блискучо-смарагдово-зелені. Потилиця і решта верхньої частини тіла яскраво-смарагдово-зелені, деякі пера мають синьо-зелені краї або бронзовий відблиск. Надхвістя смарагдово-синьо-зелене. Центральні махові пера чорнувато-сині, решта махових пер і верхні покривні пера крил тьмяно-чорні або тьмяно-синьо-зелені з синім відблиском. Крайні першорядні махові пера мають білі краї. Пера на шиї і підборідді ультрамариново-сині, блискучі, біля основи на них є білі плями, відділені від решти пера чорними смугами. Пера на горлі мають зелені кінчики, вони виступають з боків горла. На горлі яскраво-синя пляма, знизу окаймлена оксамитово-чорною смугою. Живіт і горло білуваті, пера на них біля основи чорні. По центру живота проходить вузька чорна поздовжня смуга. Боки зелені або зеленувато-сірі з металево-зеленим відблиском. Нижні покривні пера хвоста тьмяно-сірувато-охристі, нижня сторона хвоста білувата. Махові пера чорнувато-сині. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні.
У самиць голова і верхня частина тіла смарагдово-зелені, місцями з синьо-зеленим або бронзово-зеленим відтінком. Покривні пера крил темно-синьо-зелені, а крайні махові пера мають білі краї. Горло і підборіддя пістряві, пера на них біля основи чорні, посередині білуваті, на кінці сірувато-оливкові з темно-зеленими плямами. Горло з боків більш біле, ніж у самців, відтінок горла різниться між особинами. Нижня частина тіла сірувато-охриста, місцями поцяткована більш яскравими оливково-зеленими плямками, як і нижня сторона хвоста. На хвості є білі плями. розмір і форма яких різниться в залежності від підвиду. Махові пера темно-синьо-зелені.
Поширення і екологія ред.
Синьогорлі колібрі-плямохвости обмежені невеликою територією в Андах на південному заході Еквадору, в провінціях Ель-Оро і Лоха, загальної площею приблизно 114 км². Вони живуть на високогірних луках парамо і в чагарникових заростях на берегах гірських струмків, зокрема в долинах річок Хубонес[es] і Леон на півночі і північному сході ареалу та в долинах річок Тумбес[en] і Катамайо[es] на півдні. Зустрічаються на висоті від 3325 до 3680 м над рівнем моря. Потенційно синьогорлі колібрі-плямохвости можуть бути поширені більш широко, від Каньяра і Асуая до крайньої півночі Перу, однак наразі їх ареал вважається більш вузьким.
Синьогорлі колібрі-плямохвости живляться нектаром різноманітних квітучих рослин з родин айстрових, меластомових, китяткових, звіробійних, маренових, трояндових і клетрових, зокрема Chuquiraga jussieui, Macleania rupestris і Lleresia hypoleuca. Крім того, вони живляться комахами, яких збирають з рослинності або ловлять в польоті. Гніздяться в тріщинах серед скель і в печерах.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція синьогорлих колібрі-плямохвостів становить від 80 до 110 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, потенційні зміни клімату і конкуренція з рудоволими колібрі-золотожарами[6]. З метою збереження середовища проживання цих птахів пропонується створити новий заповідник в масиві Сьєрра-де-Аркос[en][7] .
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Oreotrochilus cyanolaemus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 листопада 2022
- ↑ а б Sornoza-Molina, Francisco; Freile, Juan F.; Nilsson, Jonas; Krabbe, Niels; Bonaccorso, Elisa (26 вересня 2018). A striking, critically endangered, new species of hillstar (Trochilidae: Oreotrochilus) from the southwestern Andes of Ecuador (PDF). The Auk (амер.). 135 (4): 1146—1171. doi:10.1642/auk-18-58.1. ISSN 0004-8038. S2CID 92221842.
- ↑ Oreotrochilus cyanolaemus у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 листопада 2022.
- ↑ Species limits in Oreotrochilus. www.museum.lsu.edu. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ New Hummingbird Species Discovered in Ecuador. Sci-News (амер.). Процитовано 30 вересня 2018.
- ↑ New hummingbird species discovered in Ecuador. Nature and Culture International (амер.). 1 жовтня 2018. Процитовано 25 липня 2020.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |