Колібрі-герцог південний
| Колібрі-герцог південний | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_male.jpg) Самець південного колібрі-герцога
 Самиця південного колібрі-герцога
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Eugenes spectabilis (Lawrence, 1867) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Heliomaster spectabilis Eugenes fulgens spectabilis | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-герцог південний[2] (Eugenes spectabilis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Коста-Риці і Панамі. Раніше вважався конспецифічним з північним колібрі-герцогом[4][5].
Опис ред.
.jpg)
_male_in_flight.jpg)
Довжина птаха становить 13 см, самці важать 10 г, самиці 8,5 г. Голова чорнувата з темно-зеленим відблиском, за очима невеликі білі плямки, на тімені фіолетово-синя або пурпурова пляма з металевим відблиском. Верхня частина спини чорнувата, решта спини і хвіст бронзово-зелені або золотисто-зелені, стернові пера мають сіруваті кінчики. Підборіддя і горла синьо-зелені з металевим відблиском, груди і живіт темно-бронзово-зелені, живіт бурувато-сірий. Нижні покривні пера хвоста тьмяно-бронзово-зелені з блідо-охристими краями. Дзьоб довгий, прямий, чорний.
У самиць райдужні плями на тімені і горлі відсутні. Верхня частина тіла у них тьмяна, темно-зелена, обличчя чорнувате. Дві центральні пари стернових пер тьмяні, темно-зелені, три крайні пари стернових пер бронзово-зелені з чорною смугою на кінці і коричнювато-сірими кінчиками. Горло коричнювато-сіре, пера на ньому мають охристі кінчики, боки темно-зелені, груди і живіт і нижні покривні пера хвоста тьмяно-коричнювато-сірі з тьмяно-зеленим відтінком. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак нижня частина тіла у них більш бура, поцяткована охристим лускоподібним візерунком, пера на верхній частині тіла у них мають охристі краї.
Поширення і екологія ред.
Південні колібрі-герцоги мешкають в горах Кордильєра-Сентраль[en] і Кордильєра-де-Таламанка в Коста-Риці і в горах масиву Бару в провінції Чирикі на заході Панами. Вони живуть в гірських дубових лісах, у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах. В Коста-Риці вони зустрічаються на висоті понад 2000 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 2500 м над рівнем моря, в Панамі на висоті від 2000 до 2400 м над рівнем моря.
Південні колібрі-герцоги живляться нектаром квітучих рослин, а також дрібними безхребетними, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Самці захищають кормові території в нижньому ярусі ліску, іноді шукають нектар в кронах дерев. Самиці шукають нектар, переміщуючись за певним маршрутом. Сезон розмноження в Коста-Риці триває з листопада по березень. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинного пуху і рослинних волокон, покривається зовні мохом і лишайником, прикріплюється бамбукового стебла на висоті від 1,5 до 3 м над землею. Пташенята покидають гніздо через 25 днів після вилуплення.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Eugenes spectabilis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 жовтня 2022
- ↑ Eugenes spectabilis у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ S.C. Renner & K.-L. Schuchmann. Biogeography, geographical variation, and taxonomy of the hummingbird genera Eugenes Gould, 1856, Sternoclyta Gould, 1858, and Hylonympha Gould, 1873 (Aves: Trochilidae). „Ornithologischer Anzeiger”. 43, ss. 103–114, 2004.
- ↑ L.E. Zamudio-Beltrán & B.E. Hernández-Baños. A multilocus analysis provides evidence for more than one species within Eugenes fulgens (Aves: Trochilidae). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 90, ss. 80–84, 2015. doi:10.1016/j.ympev.2015.04.024.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |