Колібрі-барвограй пурпуровогорлий
| Колібрі-барвограй пурпуровогорлий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Metallura baroni Salvin, 1893 | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-барвограй пурпуровогорлий[2] (Metallura baroni) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Ендемік Еквадору.
Опис ред.
Завдовжки птах сягає 10—11 см, самці заважують 4,3—4,5 г, самиці — 3,9—5 г. У самців верхня частина тіла бронзово-зелена, за очима невеликі білі плями. Шия і груди пурпурово-фіолетові, блискучі, місцями поцятковані нечіткими темними плямками. Решта нижньої частини тіла зелена, блискуча. Хвіст зверху фіолетовий або синьо-бронзовий, знизу зелений, блискучий. У самиць нижня частина тіла білувато-сіра, поцяткована оливково-зеленими плямами, фіолетова пляма на горлі менша. Крайні стернові пера мають знизу білі кінчики. Дзьоб короткий, прямий, чорний, завдовжки 13 мм.
Поширення і екологія ред.
Пурпуровогорлі колібрі-барвограї мешкають в горах Західного хребта Еквадорських Анд у провінціях Асуай і Каньяр, між річками Каньяр[en] і Хубонес[en], зокрема на плато Кахас[en]. Вони живуть на узліссях карликових лісів і гірських масивів Polylepis, а також на прилеглих високогірних луках парамо, серед скель, порослих бромеліями, вересом, папоротями та мохом. Зустрічаються на висоті від 3150 до 3700 м над рівнем моря, місцями на висоті до 4000 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітів Brachyotum, Berberis і Barnadesia arborea, а також Draba, Gentianella, Ribes lehmannii, Salvia, Saracha quitensis, Duranta, Macleania, Tristerix і Castilleja. Пурпуровогорлі колібрі-барвограї зависають в повітрі над квіткою або чіпляються за суцвіття. Сезон розмноження триває з листопада по лютий. Гніздо чашоподібне, робиться з моху, гілочок і пуху. У кладці 2 білих яйця.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція пурпуровогорлих колібрі-барвограїв становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Metallura baroni: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 11 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 серпня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |