Вікіпедія

Козюра Валерій Миколайович

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (червень 2021)

Козюра Валерій Миколайович (14 серпня 1950, Решетилівка, Полтавська область — 2 травня 2019, Решетилівка, Полтавська область) — краєзнавець, викладач, громадський діяч, журналіст та літератор.

Козюра Валерій Миколайович
Народився 14 серпня 1950(1950-08-14)
Решетилівка
Помер 2 травня 2019(2019-05-02) (68 років)
Решетилівка
Країна  Україна
Діяльність історик, письменник
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козюра.

Біографія ред.

Народився 14 серпня 1950 року в Решетилівці. В цьому місті спливли його дитячі та юнацькі роки.

У 1967 році закінчив Решетилівську середню школу із срібною медаллю.

1972 рік навчання на історичному факультеті Харківського державного університету, завершення з відзнакою.

Потім — вчителювання, комсомольська та партійна робота.

1991 року — викладач історії України в Лубенському лісотехнічному коледжі.

1986 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Нагороджений орденом «За мужність і відвагу» та медаллю «Захисник Вітчизни».

П'ять разів обирався депутатом Лубенської міської та Лубенської районної рад.

Неодноразовий учасник науково-практичних конференцій із питань історичного краєзнавства в Україні та близькому зарубіжжі.

Помер 2 травня 2019 року.

Нагороди ред.

За плідні здобутки на науково-краєзнавчому поприщі та в царині літературної діяльності відзначений:

Творчість ред.

Автор багатьох книг з історії рідного краю, цілої низки підручників та методичних розробок з історичного краєзнавства.

В періодиці ним було опубліковано до 300 статей, нарисів про історію рідного краю, а також чимало літературознавчих розвідок, рецензій. Окрім того, він зарекомендував себе як гарний журналіст та літератор.

  • зібрано і внесено до обласної «Книги Пам'яті» (1941—1945 рр.) 12,5 тисяч прізвищ земляків-лубенців, які полягли в боях із німецько-фашистськими загарбниками;
  • повернуто із небуття і внесено до книги «Курган Скорботи» 8,5 тисячі прізвищ жертв штучного Голодомору 1932—1933 7 років на Лубенщині;
  • 3,5 тисячі прізвищ земляків-учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС — до книги пам'яті «Обпалені Чорнобилем». Ця робота виконана у співпраці із сином Ігорем Козюрою — кандидатом історичних наук, а також за допомогою юних пошуковців — вихованців Лубенського лісотехнічного коледжу.

Книги ред.

  • Ванцак Б. С. Рідний край: навч. посіб. з історії Лубенщини для учнів шкіл, училищ і технікумів / Б. С. Ванцак, В. М. Козюра. — Лубни, 1993. — 101 с.
  • Козюра І. В. Володимир Малик: життя і творчість / І. В. Козюра, В. М. Козюра. — Полтава: АСМІ, 2003. — 132.
  • Козюра І. В. З літопису рідного краю: нариси / І. В. Козюра. — Полтава: АСМІ, 2011. — 148 с.
  • Козюра І. В. Забуттю не підлягає: до 65-ї річниці трагедії 15 жовтня 1941 року в Лубнах / І. В. Козюра, В. М. Козюра, Г. М. Хенкін. — Полтава: АСМІ, 2006. — 132 с.
  • Козюра І. В. «Засвіт встали козаченьки…»: сторінки історії Решетилівщини в Добу Козаччини / І. В. Козюра, В. М. Козюра. — Полтава: АСМІ, 2009. — 56 с.
  • Козюра І. В. Ісківці: чотири століття історії / І. В. Козюра, В. М. Козюра. — Полтава: АСМІ, 2002. — 80 с.
  • Козюра І. В. Історичні постаті Посулля / І. В. Козара, В. М. Козюра. — Полтава: Полтавський літератор, 2001. — 120 с.
  • Козюра І. В. Історичні силуети: нариси / І. В. Козюра, В. М. Козюра. — Полтава: АСМІ, 2010. — 320 с.
  • Козюра І. В. Історія крізь долі: [історичні нариси] / І. В. Козюра, В. М. Козюра. — Полтава: АСМІ. 2016. — 271 с.
  • Козюра І. В. Історія Посульського краю — на газетних шпальтах: до 90- річчя газети «Лубенщина» / І. В. Козюра, В. М. Козюра. — Полтава: АСМІ, 2007. — 104 с.
  • Козюра І. В. Їх пам'ятає рідний край: нариси / І. В. Козюра, В. М. Козюра. — Лубни: Інтер Парк. — 72 с.
  • Козюра І. В. Літопис Засулля: нарис із історії територіальної громади / І. В. Козюра, В. М. Козюра. — Полтава: АСМІ, 2005. — 269 с.
  • Козюра В. М. Лубенська старовина: оповідання з історії рідного краю / В. М. Козюра, І. В. Козюра. — Полтава: Полтавський літератор, 1994. — 63 с.
  • Козюра І. В. Формула успіху / І. В. Козюра. — Лубни: Інтер Парк, 2017. — 88 с.
  • Курган Скорботи. Книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 рр. на Лубенщині / упоряд. Д. Г. Янко, І. В. Козюра, В. М. Козюра. — Полтава: АСМІ, 2001. — 116 с.

Література про життя і творчість ред.

  • Бірюкова Л. З доброю пам'яттю про Валерія Козюру / Л. Бірюкова // Вісник. — 2019. — 19 черв. — С. 2.
  • Демченко М. Дві номінації імені Панаса Мирного у представників Лубенщини / М. Демченко // Вечірня Полтава. — 2011. — 18 трав. — С. 2.
  • Журі назвало лауреатів обласної премії імені Панаса Мирного // Зоря Полтавщини. — 2011. — 22 квіт. — С. 5.
  • Івко В. Особистість є найдорогоцінніша, найвеличніша цінність: [про книгу В. Козюри «Історія крізь долі»] / В. Івко // Зоря Полтавщини. — 2016. — 6 трав. — С. 16.
  • Козюра В. Лихопомна весна вісімдесят шостого року: [уривок із книги В. Козюри, І. Козюри «Чорний лелека», 2001 р.] / В. Козюра // Вісник. — 2020. — 22 квіт. — С. 3.
  • Названо лауреатів обласної премії імені І. П. Котляревського 2016 року // Зоря Полтавщини. — 2016. — 6 верес. — С. 2.
  • Плотникова Р. Вагомий здобуток краєзнавців: книга «Історичні силуети» / Р. Плотникова // Зоря Полтавщини. — 2010. — 12 жовт. — С. 3.
  • Символи нашого єднання: [святкові заходи з нагоди Дня Незалежності] // Зоря Полтавщини. — 2013. — 30 серп. — С.1-2.
  • У Лубнах прощаються з міфами: [про книгу В. Козюри та І. Козюри «Прощання з міфами», 2010] // Вечірня Полтава. — 2010. — 15 груд. — С. 3.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Козюра_Валерій_Миколайович&oldid=42049352