Ковролін[1] (рос. ковролин від ковер — «килим») — килимове покриття, що виробляється в рулонах. Використовується для покриття поверхні практично у всіх типах приміщень. Ковролін сприяє зниженню тиску на суглоби, полегшує та амортизує ходьбу. В офісах, де використовується це покриття, співробітники менше втомлюються, довше зберігаючи працездатність. Ковролін добре нейтралізує сторонні шуми, зменшує вібрації, термоізолює приміщення, що важливо для побутового і комерційного використання.

Види ковроліну за типом застосування ред.

  • побутовий  — для використання в житлових приміщеннях;
  • напівкомерційний — для комерційних об'єктів з невеликою прохідністю;
  • комерційний — для комерційних об'єктів з високою прохідністю (офіси).

Способи виробництва ковроліну ред.

  • тканий спосіб виробництва — виготовлення на ткацьких верстатах. Специфіка виробництва полягає в тому, що верстат випускає відразу два дзеркальних полотна однакового обсягу;
  • голкопробивний — нитки ковроліну переплітають між собою, після чого термофіксують спеціальним валом;
  • тафтінговий — ворс прошивається в спеціальну первинну основу, яка потім приклеюється до вторинної сітчастої основи;
  • флокований — ворс ковроліну вплавляється в ПВХ основу під дією сили магнетизму.

Види ворсу ред.

  • петельний;
  • розрізний (ті ж петлі тільки розрізані, бувають різної висоти);
  • велюровий (той же розрізний, тільки низької висоти).

Також зустрічаються різні комбінації петлі і розрізного ворсу, різнорівневого ворсу, скрученого і прямого ворсу[2]. Одним із важливих показників якості ковроліну є вага ворсу, яка ділиться на його висоту (для покриттів до 10 мм).

Склад ворсу ред.

За складом ворсу килимові покриття прийнято розділяти на:

  • поліамідний ковролін, нейлон (PA);
  • поліпропіленовий ковролін (PP);
  • поліестер, поліолефін (PO, PES);
  • вовна (Wool, woolen).

Класи ковроліну ред.

Відповідно до європейської класифікації зносостійкості покриття поділяються на:

  • 21—23 — для побутового використання;
  • 31—33 клас — для напівкомерційного і комерційного використання.

Сертифікація ковроліну ред.

За проходження сертифікації, ковролін отримує такі сертифікати:

  • РП (поширення полум'я);
  • Т (токсичність);
  • Г (горючість);
  • Д (димоутворення).

Окремій сертифікації підлягає санітарна та екологічна безпека ковроліну. За результатами тестування килимовому покриттю видають гігієнічний сертифікат.

Способи забарвлення ворсу ред.

  • повністю забарвлене волокно (Solution Dyed). Нитка навіть після тривалого використання не міняє колір. Фарба розподілена по всій структурі волокна;
  • забарвлення після виготовлення ковроліну (Print) — біле спочатку волокно фарбують після виготовлення килимового покриття;
  • забарвлення поверхні волокна до виготовлення килимового покриття.

Основні виробники ковроліну ред.

Armstrong, Domo Group, ITC, Forbo, Condor [Архівовано 23 Березня 2022 у Wayback Machine.], Balsan, Balta [Архівовано 23 Березня 2022 у Wayback Machine.], Ege, Infloor, Girloon, Vorwerk, M2 та ін.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Полікарпов І. С., Пелик Л. В., Стефанюк Є. М. Килими та килимові вироби. — К. : Центр навчальної літератури, 2006. — 112 с. — ISBN 966-364-276-9.
  2. Типи ворсу ковроліну. Архів оригіналу за 24 Січня 2021.

3. Переваги та недоліки ковроліну [Архівовано 13 Лютого 2020 у Wayback Machine.]