Ковальський Павло Олексійович

Павло Олексійович Ковальський (12 (24) липня 1905 р., с. Барахти, Васильківський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 7 червня 1983 р., м. Біла Церква, Україна) — видатний український радянський нейроморфолог, професор, один із творців української школи анатомів, гістологів та ембріологів (24 доктори та кандидати наук). Завідувач кафедри анатомії та гістології (1938-1980) (нині кафедра має ім'я П. О. Ковальського), декан ветеринарного факультету (один із найперших факультетів ветеринарної медицини в Україні, засновано 1931 року), проректор з наукової роботи Білоцерківського сільськогосподарського інституту (нині — Білоцерківський національний аграрний університет).

Біографія

Павло Олексійович Ковальський народився в родині юриста польського походження. Рід шляхтичів Ковальських герба Кораб (Corab, тобто "корабель") здавна відомий у Польщі, в Білорусії та Україні. Однак після українських визвольних змагань і війни з Польщею 1919-1921 років Ковальські, які проживали на території Радянської України, стали вказувати в анкеті національність — "українець".

У 1931 році Павло Ковальський закінчив Київський ветеринарний інститут і працював лікарем-бактеріологом.

У січні 1932 році обійняв посаду асистента кафедри анатомії домашніх тварин Білоцерківського сільськогосподарського інституту. Під керівництвом професора О. О. Івакіна ним були проведені перші дослідження периферичної нервової системи тварин. Через нестачу педагогічних кадрів, особливо викладачів із науковими ступенями та званнями, Головне управління вишів НКЗ СРСР на постійну роботу направило молодих кандидатів наук, які закінчили аспірантуру при центральних вишах, запрошували також викладачів центральних вишів для читання лекцій з різних дисциплін. У 1935-1936 роках Ковальський читав курс анатомії та гістології в Бурят-Монгольському зооветеринарному інституті. У 1935 році його обирають за конкурсом завідувачем кафедри анатомії та гістології факультету ветеринарної медицини Бурят-Монгольського зооветеринарного інституту (нині — Бурятська державна сільськогосподарська академія ім. В. Р. Філіппова). Потім кілька років (1936-1938) Павло Олексійович Ковальський працював завідувачем кафедри анатомії та гістології Новосибірського сільськогосподарського інституту. Із серпня 1938 року по червень 1980-го (за винятком періоду Другої світової війни) працював завідувачем кафедри анатомії та гістології Білоцерківського сільськогосподарського інституту ім. П. Л. Погребняка.

Кілька років Ковальський очолював деканат ветеринарного факультету (1932-1934, 1947-1950) і був проректором з наукової та навчальної роботи.

У період Другої світової війни Ковальський перебував у армії. Брав участь в обороні Москви, у визволенні Смоленська і Мінська, Польщі, у штурмі Берліна. Одночасно він вів наукову роботу, результати якої були опубліковані в збірниках науково-практичних робіт ветеринарного складу III Білоруського фронту. Ковальський також був учасником розгрому Квантунської армії на Далекому Сході.

З червня 1980 по травень 1982 — професор-консультант кафедри анатомії та гістології Білоцерківського сільськогосподарського ін-ту ім. П. Л. Погребняка.

Сини Павла Олексійовича Ковальського — Олександр Павлович Ковальський — член-кореспондент Академії архітектури України, професор Київського художнього інституту, Михайло Павлович Ковальський — професор, завідувач кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією київського Національного медуніверситету ім. О. О. Богомольця.

Наукова діяльність

У довоєнні роки основним напрямком науково-дослідної роботи Павла Олексійовича Ковальського та його співробітників було вивчення сегментарної іннервації тіла домашніх тварин за допомогою експериментальної перерізки сегментарних нервів. У 1937 р. Павло Ковальський захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук: "До питання про гомологію і сегментацію пальців грудної кінцівки". У цей самий час на кафедрі, очолюваній молодим ученим, зароджується ще один науковий напрям — експериментальне вивчення іннервації окістя скелета домашніх тварин. У 1947 році він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук. У 1949 році Ковальському присвоєно вчене звання — професор. Колектив кафедри професора П. О. Ковальського вивчав загальні та регіонарні особливості іннервації окістя та інших сполучнотканинних утворень. Вивчали сегментарну іннервацію м'язів, шкіри, окістя та інших структур. П. О. Ковальський був головою Білоцерківського міського товариства "Знання". Упродовж 15 років він виконував обов'язки заступника голови Правління Українського республіканського наукового товариства анатомів, гістологів та ембріологів (АGE). На VI, VII і VIII Всесоюзних з'їздах АGE Павла Олексійовича Ковальського обирали членом Правління ВНОАГЕ.

Під керівництвом професора Павла Олексійовича Ковальського було захищено 6 докторських і 18 кандидатських дисертацій.

22-24 жовтня 1998 р. у Білій Церкві відбулася Міжнародна науково-виробнича конференція "Морфологія - практичній ветеринарії та медицині", присвячена пам'яті Заслуженого діяча науки, доктора біологічних наук, професора П.О. Ковальського.

Нагороди

• Орден Червоної Зірки
• Орден "Трудового Червоного Прапора"
• Орден "Знак Пошани"
• медаль "За доблесну працю"

У 1970 р. П. О. Ковальському присвоєно звання "Заслужений діяч науки УРСР".

Основні праці

• "Приватна гістологія домашніх тварин з основами ембріології" — 1957 р.
• "Гістологія з основами ембріології домашніх тварин" (у співавт. з І. Ф. Івановим) — 1962 р.
• "Будова і життєдіяльність тваринної клітини" — 1964 р.
• "Основи загальної ембріології" - 1968 р.
• "Цитологія, гістологія та ембріологія" (у співавт. з І. Ф. Івановим) — М.:Колос, 1969. - 694 с.
• "Основи вчення про тканини" — Київ, — 1974, — 142 с.
• "Будова і життєдіяльність живої клітини" (Методичні розробки для студентів-заочників ветеринарного та зооінженерного факультетів) — Біла Церква, 1980. — 59 с.

Література

Архів анатомії, 1965, т.49, вип. 11, с. 111-112

Архів анатомії, 1975, т.69, вип. 8, с. 124-125