Кнуд Крістіан Андерсен

Кнуд Крістіан Андерсен (дан. Knud Christian Andersen; 29 квітня 18671918) — данський зоолог, фахівець з кажанів.

Кнуд Крістіан Андерсен
Народився 29 квітня 1867(1867-04-29)
Фредеріксберґ, Столичний регіон, Данія
Помер червень 1918 (51 рік)
Англія, Сполучене Королівство
Країна  Данія
Діяльність зоолог, теріолог, chiropterologist
Нагороди

Життєпис ред.

Син Андерса Андерсана і Сесілії Крістін Дайнезен. Народився 1867 року в Фредеріксберзі. У 1874 році втратив батька. Закінчив школу в рідному місті. У 1885—1890 роках займався викладанням зоології в різних приватних школах. У 1890—1901 роках працював орнітологом в Зоологічному музеї Фредеріксбергу, проводив польові дослідження на Фарерських островах.

У 1901 році болгарський цар Фердинанд I запросив його на посаду помічника директора Зоологічного музею в Софії, а потім куратора (очільника) орнітологічної колекції музею. Перебував на посаді 3 роки. Через розчарування умовами праці він відмовився від цієї посади.

У 1904 році Британський музей найняв його для дослідження кажанів у Тихому океані, у Південно-Східній Азії та Квінсленді. Особливо його цікавив роди криланів та з підковикових, з яких він описав 15 нових видів. 1907 року оженився на Герті Йоган Генріксен, яка як невдовзі виявилося страждала на алкоголізм. У 1909 році Андерсен був обраний членом Лондонського зоологічного товариства.

У червні 1918 року він таємниче зник, залишивши вранці свій будинок у Лондоні. Його тіло ніколи не було знайдено.

Творчість ред.

Опублікував 13 наукових праць про підковоносів Південно-Східної Азії. Першою стали «Нариси про птахів Фарерських островів» (перша частина вийшла друком 1898 року, інші до 1905 року). Найвідомішою його роботою був «Каталог рукокрилих» у колекції Британського музею, який вважається однією з наймасштабніших робіт щодо криланів. Описав 49 нових видів рукокрилих.

Пам'ять ред.

На його честь названо види Dobsonia anderseni і Artibeus anderseni.

Джерела ред.

  • Z. Boev, The Ornithological Collections of the National Museum of Natural History of the Bulgarian Academy of Sciences: their History and Scientific Value, Bonner Zoologische Beträge, Bonn, 51 (2002), pagg. 157-16
  • Bo Beolens, Michael Watkins & Mike Grayson, The Eponym Dictionary of Mammals, Johns Hopkins Press, 2009. ISBN 9780801893049