Кліматичні фінанси
Кліматичні фінанси - складова частина світової фінансової системи, що включає елементи геофінансів і являє собою сукупність фінансових важелів, інструментів, норм і нормативів, які сприяють збереженню й покращенню кліматичних умов задля належного відтворення факторів виробництва та забезпечення сталого розвитку у світі й в окремій країні. Загалом структурні елементи кліматичних фінансів відображено в Кіотському протоколі, у Паризькій кліматичній угоді, документах ЄС, інших регіональних організацій, у документах окремих країн, спрямованих на боротьбу з потеплінням клімату, енергозбереження, стимулювання використання електротранспорту, сортування й використання сміття для виробництва електроенергії та тепла тощо[1] [2]. Метою дослідження кліматичних фінансів є забезпечення кліматичної безпеки, яка нерозривно пов’язана з екологічною, енергетичною й соціально-економічною безпекою[3].
Суб'єкти та об'єкти дослідження ред.
Суб'єктами кліматичних фінансів є територіальні громади, екологічні громадські органзації , енергетичні кооперативи та окремі громадяни. Існує думка, що екологічним громадським організаціям необхідно надати функцію контролю, оскільки державні екологічні структури можуть діяти не завжди ефективно.
До об'єктів кліматичних фінансів відносять:
- кліматичні інвестиції – це кошти міжнародних кліматичних фондів (передусім Зеленого кліматичного фонду, фондів ЄС, інших міжнародних організацій), бюджетні кошти окремих держав та їхніх регіонів й окремих громад, а також підприємств і громадян, які використовуються на збереження й покращення клімату на планеті.
- «Зелені облігації» – це боргові інструменти, що використовуються на залучення коштів на проекти, пов’язані з відновлювальною енергією, підвищенням енергоефективності, екологічно чистим транспортом або низьковуглецевою економікою.
- «Зелений» тариф для виробників енергії та тепла з альтернативних джерел, у тому числі з біомаси.
Функції ред.
- Забезпечення належних кліматичних умов для відтворення факторів виробництва.
- Сповільнення або часткова зупинка потепління клімату за допомогою сукупності фінансових інструментів, які використовуються як у масштабах усього світу та груп країн, так і на рівні окремої держави, її регіону, територіальної громади.
- Створення належних умов щодо екологічної безпеки використання природних ресурсів й екологічної безпеки в цілому.
Див. також ред.
Джерела ред.
1. Карлін М. І. Деякі аспекти використання кліматичних фінансів на місцевому рівні. М. І. Карлін . Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Регіональна, галузева та суб’єктна економіка України на шляху до євроінтеграції». 19–20 квітня 2017 р. – Ч. 3. – Харків : ХНУБА, 2017.
2. Україна і політика протидії зміні клімату: економічний аспект // Аналітична доповідь / за заг. ред. В. Р. Сіденка та О. О. Веклич. – Київ : Заповіт, 2016.
Посилання ред.
- ↑ Кліматичні фінанси. Колективна монографія. За редакцією доктора економічних наук, професора М. І. Карліна_,/ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ United Nations Climate Change. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.Наталія Проць, кандидат економічних наук, доцент, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Кліматична безпека: сутність та необхідність фінансового забезпечення (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.