Клод Бернар (фр. Claude Bernard; 12 липня 1813, Сен-Жульєн (Рона) — 10 лютого 1878, Париж) — французький лікар, науковець, фізіолог, дослідник процесів внутрішньої секреції, засновник ендокринології. Доктор медицини (1843). Член-кореспондент Санкт-Петербургської академії наук (з 2 грудня 1860 року).

Клод Бернар
Народився 12 липня 1813(1813-07-12)[2][1][…]
Сен-Жульєн
Помер 10 лютого 1878(1878-02-10)[1][2][…] (64 роки)
Париж[4]
Поховання Пер-Лашез і Grave of Claude Bernardd
Країна  Франція
Діяльність лікар-письменник, політик, психолог, професор, фізіолог, лікар
Галузь фізіологія і медицина
Alma mater Факультет медицини, Парижd і факультет природничих наук Паризького університетуd (1853)
Відомі учні Ivan Tarkhanovd і Étienne Lancereauxd[5]
Знання мов французька[6]
Заклад Колеж де Франс[7], Факультет медицини, Парижd, Національний музей природознавства і Практична школа вищих досліджень
Членство Лондонське королівське товариство, Паризьке філоматичне товариствоd, Французька академія, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Петербурзька академія наук, Угорська академія наук, Данська королівська академія наук, Паризька медична академія, Російська академія наук, Прусська академія наук і Баварська академія наук
Magnum opus Milieu intérieurd
Посада Сенатор Другої імперіїd[8], президент[d], seat 29 of the Académie françaised і президент[9]
У шлюбі з Marie Françoise Bernardd
Автограф
Нагороди
командор ордена Почесного легіону
медаль Коплі

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (9 червня 1864)

Медаль Бейлі (1875)

Навчався у Паризькому університеті (1834—1836). Працював у лікарні Отель-Дьє, де був заступником, керівником кафедри експериментальної медицини. Згодом очолив кафедру загальної фізіології Паризького університету, а з 1868 — кафедру порівняльної фізіології в Музеї природничої історії.

Обирався членом багатьох європейських наукових товариств. Заснував Біологічне товариство (1849 рік), став його президентом (1867). Написав багато фундаментальних праць в галузі фізіології, найважливіша — «Введення у вивчення експериментальної медицини» (1865, російський переклад — 1866).

Похований на паризькому кладовищі Пер-Лашез.

Примітки ред.

Джерела ред.